Виробничі запаси матеріально-технічних ресурсів на підприємстві

4.1 Сутність запасів та їх види

4.2 Нормування виробничих запасів матеріально-технічних ресурсів

4.3 Показники рівня та оборотності виробничих запасів на підприємстві

4.4 Визначення оптимальної величини партії закупівлі матеріальних ресурсів

4.5 Управління виробничими запасами на підприємстві

4.6 Методи контролю запасів

 

 

Запаси – це визначена маса засобів виробництва (матеріальних ресурсів), яка постійно зберігається на підприємстві та є умовою безперервного процесу виробництва. На підприємстві основними видами запасів є виробничі та товарні запаси.

Виробничі запаси – це сировина, матеріали, паливо, які знаходяться на складах підприємстві і ще не вступили у процес виробництва. Вони створюються в зв'язку з тим, що матеріальні, сировинні та паливні ресурси поступають на підприємство, як правило, окремими партіями через більш або менш тривалий проміжок часу. Проте споживання цих ресурсів здійснюється на підприємстві безперервно і не може залежати від перерви в їх поступленні.

Особливістю виробничих запасів є те, що вони знаходяться у певних власників і розподілу не підлягають. Користуватися ними можуть підприємства, на складах яких вони знаходяться, що призводить до низької мобільності виробничих запасів.

Основними мотивами, якими керуються підприємства, створюючи виробничі запаси, є такі:

1. Можливість коливання попиту на матеріальні ресурси.

2. Сезонні коливання попиту деяких видів ресурсів (сільськогосподарська сировина).

3. Зниження витрат, пов'язаних із оформленням замовлення.

4. Вірогідність порушення встановленого графіку поставок.

5. Знижки за велику партію товарів.

6. Зниження витрат, пов'язаних із виробництвом одиниці продукції (виготовлення малих і великих партій продукції).

7. Зведення до мінімуму простоїв виробництва із-за відсутності запасних частин до обладнання.

8. Спрощення процесу управління виробництвом.

Виробничі запаси поділяється на поточні, підготовчі, страхові, сезонні запаси (при необхідності).

Поточний запас матеріальних ресурсів створюється для забезпечення нормального ходу процесу виробництва в період між двома черговими  поступленнями ресурсів.

Підготовчий запас утворюється на період підготовки матеріальних ресурсів до використання у виробництві і доставки їх до місця споживання.

Страхові   запаси   –   представляють   собою   запаси,   які   призначені   для   безперервного   забезпечення матеріальними ресурсами виробничого процесу у випадку різних непередбачуваних обставин.

Сезонні запаси – створюються при сезонному характері поступлення матеріальних ресурсів.

Обсяг запасу матеріальних ресурсів на підприємстві може вимірятись як у натуральному виразі, так і в днях споживання. Обсяг запасу може визначатися у показниках наявного та середнього запасу.

Показники наявного запасу характеризують обсяг запасу того чи іншого виду матеріальних ресурсів на певний момент часу. Показники наявного запасу у натуральному виразі отримують безпосередньо за даними обліку на підприємстві.

Обсяг наявного запасу в днях споживання визначається розрахунковим шляхом за формулою:

 

де Здн – наявний запас у днях; Знатур – загальний запас ресурсів у натуральному виразі; Мдн – середньодобова витрата певного матеріалу у виробництві.

Показник  наявного  запасу  у  днях  характеризує  поточну  забезпеченість  підприємства  запасом  певного матеріалу, тобто показує, на скільки ближчих днів роботи підприємство забезпечене запасом певного матеріалу.

Показники обсягу середнього запасу характеризують обсяг того чи іншого виду матеріальних ресурсів, які знаходяться в запасі в середньому за кожен певний звітний період. Розмір цього запасу можна визначити за допомогою середньої арифметичної, середньої хронологічної.

 

 

Норма  запасу –  це  мінімальна кількість певного  виду  матеріальних  ресурсів,  які  повинні зберігатися  на складах підприємства для безперебійного та ритмічного ходу процесу виробництва.

Норма запасу встановлюється в кількості днів, на яку підприємство повинно мати запас того чи іншого матеріалу. Вона може визначатися у натуральному і грошовому виразі.

Нормування поточного, підготовчого і страхового запасу ведеться окремо. Зміна виробничих запасів при постійних інтервалах між поставками, обсягах поставок та денному споживанні показана на рис. 3.

 

Рис. 3. Зміна виробничих запасів

Норма поточного запасу визначається величиною інтервалу між черговими поставками (днів).

 

,

 

де Тп – інтервал між поставками.

 

В даний час застосовуються статистичні методи визначення інтервалу постачання. Найбільш  поширеним є метод визначення інтервалу на основі даних про фактичні інтервали між поставками і розміри партії поставок:

 

,

 

де Ті – тривалість окремих інтервалів між черговими поставками в днях; Опі – кількість продукції у поточній поставці.

 

Поточний запас ресурсів є величиною змінною: досягає максимуму в момент надходження партії матеріалів, поступово зменшується внаслідок їх використання і стає мінімальним безпосередньо перед черговою поставкою. Прийнято розрізняти максимальну, мінімальну і середню норму поточного запасу.

 

Нормування  підготовчого  запасу   полягає  у  визначенні   кількості   матеріальнихресурсів,якіповинні знаходитися на стадії підготовки до виробничого споживання. Розрахунок норми починається з встановлення часу, необхідного на приймання, розвантаження, складування, аналіз якості матеріалів (Тпр), а також часу на технологічну підготовку матеріалів до виробничого споживання (Ттех). Ці операції  не  є складовою частиною технології окремого виробництва, вони передують першій технологічній операції, і тому ресурси, які знаходяться на  стадії  підготовки  до  споживання,  ще  не  перейшли  у