Емоційне та психосоціальне ставлення до здоров'я

Актуальність дослідження визначається необхідністю пошуку шляхів виходу з кризи фізичного, морального і психічного здоров'я населення України, яка охопила різні сторони життя українського суспільства, і виражається у зменшенні чисельності здорового населення, зростанні частоти і важкості соціально залежних і професійно обумовлених дефектів здоров'я, різкому збільшенні кількості людей, які мають численні прояви дезадаптації, зростанні в структурі захворюваності і смертності населення долі хронічних неінфекційних хвороб, які залежать від поведінкових чинників ризику, стилю життя.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), здоров'я людини на 70-80% визначається її власним ставленням до здоров'я та відповідною поведінкою. Таким чином, найважливіша роль в зберіганні і формуванні здоров'я належить самій людині, її способу життя, цінностям, установкам, ступеню гармонізації її внутрішнього світу і стосунків з оточенням, а суб'єктивне ставлення людини до свого здоров'я і здорового способу життя є, як важливим чинником регуляції її здоров'я, так і джерелом зміни її поведінки стосовно здоров'я. Разом з тим, проблема психологічної діагностики і корекції суб'єктивного ставлення людини до свого здоров'я та особливостей локусу контролю стосовно здоров’я залишається малодослідженою.

У зв’язку із специфічністю ставлення до здоров’я як об’єкта наукового дослідження, ця проблема набуває міждисциплінарного характеру, а теоретичні та практичні дослідження окремих аспектів цього феномену проводяться в різних галузях сучасної науки: у сфері соціальної медицини і валеології (Алтухов Ю. П., Щедрина А. Г. [1], Ананьєв В. А. [4], Атаманенко Л.М. [6], Беленов В.Н. [8], Брехман І. І. [11], Васильєва О. С., Журавльова Є. В. [13], Горбунова С. М. [18], Грись А.М. [20], Завгородня О.В., Курганська Л.О. [26], Ковальчук А.М. [34], Логвінова Н. Ю. [45], Лях В. В., Лях Т. Л. [47], Оржеховська В.М., Пилипенко О.І., Андрущак Л.І. [56], Цемрюк І.Г. [68], Ясвін В. А. [76] та ін.). 

Значна увага приділяється суб’єктивній оцінці людиною стану свого здоров’я, її поведінці стосовно нього, але не ставленню до здоров’я як психічному явищу та властивості особистості. В межах екологічного підходу здоров’я розглядається як такий природний об’єкт, який найбільшою мірою порівняно з іншими об’єктами зазнає антропогенного та соціогенного навантаження, однак у проведених дослідженнях вплив психологічних (психоемоційних та психосоціальних) чинників на індивідуальне ставлення до здоров’я практично не розглядається.

Таким чином, недостатність експериментальних даних і неповна теоретична неопрацьованість в рамках загальної психології проблеми ставлення людини до свого здоров'я у зв'язку із особливостями її психоемоційного і суб’єктивно оцінюваного соціального і фізичного статусу та важливе прикладне значення цієї проблеми для охорони здоров'я населення зумовлюють актуальність теми дослідження. 

Мета роботи полягає у дослідженні впливу емоційних та психосоціальних чинників на ставлення особи до здоров’я; у вивченні особливостей емоційного, психосоціального та суб’єктивно оцінюваного фізичного стану і локусу контролю стосовно здоров’я в осіб із різними характеристиками ставлення до здоров’я.

Об'єкт дослідження – психологічні особливості суб’єктивного ставлення до здоров’я.

Предмет дослідження – структурні та змістовні чинники ставлення до здоров’я та особливості емоційного, психосоціального стану в осіб із різними характеристиками ставлення до здоров’я.

Завдання дослідження: 

• дати класифікацію психосоціальних ознак здоров’я та їх категорій;
• проаналізувати фізичне, психічне, соціальне та інші види здоров’я: 
• охарактеризувати умови та форми збереження психосоціального та психоемоційного благополуччя в соціумі;
• обгрунтувати методи діагностики ставлення до здоров’я та проаналізувати емоційні та соціальні ознаки ставлення особистості до здоров’я на дослідному матеріалі;
• узагальнити систему психологічного формування адекватних установок до збереження здоров’я;
• розробити і апробувати систему корекційних заходів ставлення до психосоціальних чинників збереження здоров’я
• провести порівняльний аналіз результативності корекційної програми щодо формування адекватного ставлення особистості до здоров’я.

Гіпотеза дослідження передбачає, що індивідуальні особливості ставлення до здоров’я як до природного об’єкта виявляються у сукупності таких характеристик ставлення як психологічний зміст, модальність, інтенсивність та її компоненти (емоційний, пізнавальний, практичний), а параметри індивідуального ставлення до здоров’я зазнають впливу психологічних чинників (локусу контролю стосовно здоров’я, тривоги, психоемоційної напруги, домінуючих психічних станів особи), а також суб’єктивно оцінюваного соціального і фізичного стану особи. 

Методологічною та теоретичною основою дослідження є системний підхід до вивчення особистості та діяльності, єдності зовнішніх і внутрішніх проявів психіки, цілісний підхід у розумінні особистості як єдності психобіологічних, психологічних і психосоціальних чинників. Також використані фундаментальні положення, принципи та концепції психологічної науки: концепція «психології ставлення», уявлення про типи установок особистості, вплив стійких психічних станів на формування рис та властивостей особистості, теорії емоцій та емоційної регуляції діяльності. 

Методи дослідження. Відповідно до поставлених завдань використовувався наступний комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження: аналіз і узагальнення матеріалів літературних джерел для визначення змістовної специфіки досліджуваного психологічного феномену; добір психодіагностичних методик, придатних для розв’язання завдань дослідження, серед них: експрес-діагностика дослідження рівня та джерел психоемоційної напруги (О.С.Копіна, Е.А.Суслова, Е.В.Заїкин) [38], самооцінки стану здоров’я за візуальною аналоговою шкалою (В.М.Смірнов, Т.Н.Резнікова) [61], шкала проявленої тривожності (Дж.Тейлор), тест «індекс ставлення до здоров'я» (С.Д.Дерябо, В.О.Ясвін) [24], опитувальник локусу контролю стосовно здоров'я (Лохауса-Шмідта), методика визначення домінуючого психічного стану (Л.В.Куліков) [41]; анкетування, пряме опитування досліджуваних (інтерв'ю). Статистична обробка даних здійснювалася з використанням Microsoft Excel. 

Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі різних аспектів ставлення особистості до здоров'я. Досліджено специфіку ставлення до здоров’я та його параметрів в осіб з різним рівнем психоемоційної напруги, проявленої тривоги, домінуючого психічного стану, локусу контролю стосовно здоров’я, станом здоров’я та його самооцінкою. 

Теоретичне значення роботи полягає в розширенні знань про ставлення до здоров’я як до природного об’єкта, про індивідуальні та типові особливості ставлення до власного здоров’я, у вивченні його зв’язків з особливостями психоемоційного, психосоціального та суб’єктивно оцінюваного фізичного стану та локуса контролю стосовно здоров’я. 

Практичне значення передбачає використання результатів для розробки, реалізації та прогнозування ефективності заходів щодо пропаганди та впровадження здорового способу життя серед окремих категорій громадян; для консультування з проблем здоров’я та здорового способу життя, при підготовці лекційних та практичних занять для студентів середніх та вищих медичних закладів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи склав – 113 сторінок.