Ресурсний потенціал для розвитку зеленого туризму на Рівненщині

Актуальність теми. Потреби сучасного туриста в нових видах активного відпочинку вимагають розширення ринку туристичних послуг. З’являються якісно нові види і форми туризму. Серед різновидів туризму особливого поширення сьогодні набуває зелений сільський туризм, екологічний туризм. Антропогенні навантаження на людський організм, особливо у великих містах, формують у їх мешканців бажання «вирватися на природу». Під час цих подорожей людина прагне отримати задоволення. 

В Україні зелений сільський туризм перебуває на початковому етапі розвитку. Проте в країні вже розпочався процес активної популяризації цього виду відпочинку як туристичного продукту. Наразі в Україні не існує чіткого визначення поняття зеленого сільського туризму як окремого туристичного продукту в загальному визначенні туристичної галузі.

Українське село має надзвичайно багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також лікувально-рекреаційні ресурси. Наші села багаті індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Водночас гострою проблемою багатьох сіл є зростаючий надлишок робочої сили. Враховуючи відсутність капіталовкладень на створення нових робочих місць у сільській місцевості України, на загальнодержавному рівні більше уваги варто приділяти тим галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей належить сільський туризм, який давно практикується в Україні. 

Рівненщина має усі передумови розвитку відпочинку в селі, який можна розглядати як специфічну форму підсобної господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного потенціалу реґіону, або як форму малого підприємництва, що дає можливість певною мірою вирішити проблему зайнятості сільського населення, покращити його добробут, повніше використати природний та історико-культурний потенціал сільської місцевості. Справа розвитку сільського відпочинку має реальну державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації сільської місцевості.

Стан дослідження проблеми. Загальні проблеми зеленого туризму вивчали такі вчені, як О.Б. Кравченко [1], А. Зіемеле [10], С.В. Мельниченко та А.Ю. Єременко [12], М.Й. Рутинський і Ю.В. Зінько [21], Т.К. Сергєєва [22]. Зокрема вивченням потенціалу Рівненщини як об’єкту зеленого туризму присвятили свої праці О. Дем’янчук [5, 6] В.П. Ковальчук [7] та ін.

Об’єкт дослідження - Рівненська область у дискурсі розвитку зеленого туризму.

Предмет дослідження - класифікація, ознаки та специфічні особливості ресурсного потенціалу зеленого туризму Рівненщини.

Мета роботи - оцінити ресурсний потенціал для розвитку зеленого туризму Рівненщини, з’ясувати його сильні і слабкі сторони.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи слід визначити наступні завдання:

• проаналізувати поняття і види зеленого туризму;
• визначити систему організації зеленого туризму, її основні вимоги і проблеми;
• дослідити ресурсний потенціал Рівненщини з точки зору зеленого туризму;
• оцінити ресурсний потенціалу зеленого туризму на Рівненщині.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використовувалися базові науково-теоретичні положення рекреаційної географії, а також ідеї та концепції, розроблені у сучасній туристичній науці. У роботі використано також такі наукові методи дослідження: аналітичний, синтетичний, системний аналіз, порівняльно-географічний та ін. 

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох поширених розділів, висновків і списку використаних джерел, обсяг роботи склав 34 сторінки.