Презентація системи науково-методичної роботи кабінету математики Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

 

 

Сучасні тенденції розвитку освіти обумовили певні зміни в методичній роботі з педагогічними кадрами. На етапі переходу до нової моделі розвитку освіти науково-методична робота стає важливою складовою післядипломної педагогічної освіти і повинна передбачати цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, залучення їх до інноваційної діяльності, науково-дослідної роботи. У зв’язку з цим дещо змінюється мета науково-методичної роботи, оновлюється її зміст, оптимізується структура, апробуються нові форми роботи.

Основними напрямами підготовки вчителя, які складають зміст науково-методичної роботи методичних служб, є комплекс методологічних, педагогічних, методичних, культурологічних проблем, що висуваються і вирішуються шляхом залучення педагогів до практичної діяльності, спрямованої на підвищення їх професіоналізму. О. М. Зевіна та О. М. Моїсеєв відзначають, що ці напрями мають бути взаємопов’язані, взаємодоповнені й збалансовані [3].

Працівники кабінету математики спрямовують свою роботу на науково-теоретичне та методичне забезпечення вчителів математики через систему курсової та семінарської підготовки, впровадження в практику роботи досягнень педагогічної науки, досвіду вчителів. При цьому пріоритетними напрямками роботи кабінету математики є:

‒підвищення методичного рівня вчителів, спрямування їх діяльності на вдосконалення навчально-виховного процесу на основі впроваджень досягнень психолого-педагогічних наук та інноваційних технологій навчання;

‒надання методичної, інформаційної, консультативної допомоги працівникам ЗНЗ, відділів освіти;

‒удосконалення системи міжкурсового обслуговування вчителів;

‒налагодження системи моніторингових досліджень якості математичної освіти;

‒активізація роботи вчителів математики щодо використання комп’ютерної техніки в навчально-виховному процесі з математики;

‒методичне забезпечення переходу на нові програми 11-річної школи;

‒методичне забезпечення профільного навчання та допрофільної підготовки;

‒підвищення методичного рівня вчителів, спрямування їх діяльності на вдосконалення навчально-виховного процесу на основі впроваджень досягнень психолого-педагогічних наук та інноваційних технологій навчання;

‒надання методичної, інформаційної, консультативної допомоги працівникам ЗНЗ, відділів освіти;

‒удосконалення системи міжкурсового обслуговування вчителів;

‒налагодження системи моніторингових досліджень якості математичної освіти.

Структура науково-методичної роботи кабінету математики Рівненського ОІППО представлена у вигляді схеми:

Основну ідею реформування системи освіти можна сформулювати таким чином: ефективність навчання може бути поліпшена завдяки проектуванню та розповсюдженню інноваційних освітніх систем і технологій.

Із метою поширення та упровадження в практику роботи наукових ідей, педагогічних інновацій, нових освітніх технологій працівниками кабінету математики організовуються та проводяться відповідні семінари, зокрема:

‒семінари для методистів відділів (управлінь) освіти з математики щодо методичних особливостей вивчення математики;

‒семінари для методистів відділів (управлінь) освіти з математики «Використання комп’ютерних технологій та мультимедійних засобів у навчальному процесі» на базі районних опорних закладів;

‒семінари для вчителів ЗНЗ з теми «Методичні засади побудови підручників»;

‒семінари для методистів відділів (управлінь) освіти з питань технологізації навчального процесу.

Важливим напрямком науково-методичної роботи є підготовка вчителів до роботи з обдарованими дітьми. Тому в практику роботи ввійшов постійно діючий семінар-практикум для вчителів математики «Особливості роботи з обдарованими дітьми».

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання. Цей процес не може бути стихійним і потребує управління. Основу інноваційних процесів в освіті складають дві важливі проблеми педагогіки – проблема вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблема впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику.

Сучасні педагогічні ідеї, результати наукових досліджень з педагогіки і психології для учителів, керівників закладів освіти часто залишаються невідомими через відсутність своєчасної інформації.

Комп’ютерні технології видозмінюють традиційні форми подачі інформації, в тому числі і в галузі освіти. Опис перспективного педагогічного досвіду (ППД) в електронному вигляді дає можливість у повному обсязі подати всі його складові, не виключаючи, а доповнюючи традиційні форми можливостями інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Оформлення ППД в електронному вигляді дозволяє включати в інформаційний пакет такі матеріали, які неможливо розмістити в методичному виданні на паперовому носії, наприклад, засоби мультимедіа: презентації, аудіо- та відеоінформації. При такому підході значно знижуються економічні затрати на публікації текстових матеріалів великих обсягів, кольорових ілюстрацій та фотографій.

Окрім перерахованих вище переваг подання ППД в електронному вигляді дозволяє підвищити ефективність сприйняття матеріалу за рахунок максимальної наочності. При оформленні матеріалів досвіду педагогічний працівник майже не обмежений в об’ємі матеріалу, а отже, має можливість детально та яскраво проілюструвати процес практичного використання свого досвіду та його результати. Скомпонований таким чином матеріал учитель та працівники методичних служб з успіхом можуть використовувати у ході педагогічного спілкування з колегами з метою поширення та впровадження досвіду.

У кабінеті математики РОІППО створена картотека ППД учителів математики Рівненської області. Серед них досвід Кордиш Т. Г. учителя математики Острозької ЗОШ І-ІІІ ст. №1, з теми «Практикум з розв’язування задач як спосіб диференційованого навчання математики»; О. М. Крайчук, учителя НВК «РОЛІ», з теми «Використання комп’ютерів на уроках математики з метою інтенсифікації навчального процессу, мислення учнів» тощо.

Розпочато вивчення досвіду вчителя математики Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар» Рівненської міської ради Остапчук Лілії Степанівни з теми «Формування у школярів прийомів мислення як засіб підвищення рівня математичних знань».

Не менш важливими у напрямку поширенння педагогічних ідей та інновацій є опорні заклади. Опорний заклад – це заклад, в якому впроваджується в практику перспективний педагогічний досвід, проводиться експеримент із перевірки результативності та можливості застосування освітніх інновацій, здійснюється робота щодо підвищення науково-методичного рівня і фахової майстерності педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

В області функціонує два обласних опорних заклади з математики. Зокрема, на базі досвіду вчителя математики Березнівськї гімназії Т. Ф. Ширко з теми «Оновлення методики викладання математики з використанням нових навчальних технологій» та досвіду вчителя Сарненської гімназії Т. І. Левитської з теми «Використання інтерактивних технологій на уроках математики».

Основні завдання, над реалізацією яких працює обласний опорний заклад освіти, відображаються у відповідних розділах перспективного та річного планів роботи закладу, Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

В останні роки в педагогічній літературі розглядаються нетрадиційні форми науково-методичної роботи, які відповідають завданням підвищення професійної майстерності за умов реформування загальноосвітніх шкіл. Під такими формами Н. І. Стяглик розуміє відомі в номенклатурі організаційні форми, котрі набувають особливої актуальності через появу якісно нових соціальних завдань, а також ті форми, що потребують нестандартної організації даної роботи для забезпечення оптимального результату при розв’язанні окреслених завдань [5]. Серед таких форм – творча група вчителів математики «Проблеми та перспективи профільного навчання з математики».

Уже традиційними в області стали ярмарки педагогічної творчості, в проведенні яких беруть участь педагоги всіх районів і міст. Конкурс спрямовано на розвиток творчої діяльності педагогічних колективів, поширення досвіду роботи кращих загальноосвітніх закладів області, підтримку інноваційних розробок і технологій, утвердження пріоритетів освіти в суспільстві, піднесення іміджу творчого вчителя. Матеріали конкурсів-ярмарок відзначаються різноманітністю, оригінальністю, інноваційним пошуком та авторськими програмами. Творчі педагоги області діляться своїми ідеями, напрацюваннями. У ході ярмарку проводиться «продаж-купівля» проектів, багато матеріалів знаходять своїх «покупців», а це означає, що ідеї будуть реалізовані, запроваджені в практику роботи інших учителів.

У загальноосвітніх навчальних закладах області працює 97 молодих учителів математики (стаж роботи до 3-х років). Тому з метою педагогічного становлення молоді педагоги беруть участь у заняттях Школи молодого вчителя математики, які проводяться у формі тренінгів з метою успішного ознайомленння з новими технологіями у навчально-виховному процесі.

Здійснення повноцінних результативних змін у діяльності загальноосвітньої школи неможливе без високого рівня науково-методичного забезпечення і творчо працюючих педагогічних працівників. Тому питання підвищення їх кваліфікації, вдосконалення майстерності, впровадження у масову практику досягнень психолого-педагогічної науки залишається пріоритетним.

Із цією метою функціонують:

‒курси вчителів математики;

‒курси вчителів природничо-математичних предметів, що працюють у профільних класах;

‒курси вчителів-предметників, що працюють з обдарованими дітьми;

‒курси вчителів математики та креслення;

‒курси, що поєднують підвищення кваліфікації з фаху та вивчення предмета за програмою «Intel».

Таким чином, сьогодні навчально-методичний кабінет математики намагається працювати цілеспрямовано, відповідно до завдань, поставлених державою перед системою освіти: від цільового підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і методичного оснащення ЗНЗ до координації роботи педагогічних колективів на базі сучасних досягнень науки і вивчення результативності навчально-виховного процесу та якості його освітньо-кваліфікаційного забезпечення.

Вивчення інструктивно-методичних документів органів освіти, матеріалів про передовий, новаторський і масовий досвід розбудови української національної школи, а також результати психолого-педагогічних і школознавчих досліджень дозволяють зробити висновок, що мета, завдання, зміст і форми наукової роботи методичних служб змінювались на різних етапах розвитку держави. Однак на всіх етапах розвитку суспільства в Україні робота методичної служби була спрямована на розв’язання таких головних завдань:

- підвищення якості навчально-методичної діяльності шкіл;

- підвищення науково-методичного рівня педагогів;

- забезпечення безперервності освіти;

- створення нової практики освіти;

- вивчення й поширення кращого педагогічного досвіду;

- допомога педагогам у самоосвіті;

- активізація творчого потенціалу вчителів на діагностичній основі.

 

 

1.Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України. – 2002. – №54. – С. 5.

2.Єрмола А. М., Василенко О. М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: науково-метод. посіб. /А. М. Єрмола, О. М. Василенко. – Харків: Курсор, 2006. – 312 с.

3.Методическая работа в школе: организация и управление / под общ. ред. М. М. Поташника. – М. : Дидаткика, 1991. – 192 с.

4.Моисеев А. М. Заместитель директора по научно-методической работе (функции, полномочия, технология деятельности) : пособие [для руководителей образовательных учреждений] / А. М. Моисеев, О. М. Моисеева; ред. М. М. Поташник. – М. : Педагогическое общество России, 2001. – 256 с.

5.Стяглик Р. І. Нетрадиційні форми навчання та їх вплив на якість навчального процесу в школі: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. – Харків, 1994. – 24 с.