Модернізація управлінської діяльності в інноваційному просторі освітніх округів Сарненського району

 

 

Характерною тенденцією розвитку нинішньої загальноосвітньої школи є відмова від уніфікованості загальноосвітніх навчальних закладів, їх одноманітності. Відходять у минуле часи, коли тисячі українських шкіл відрізнялися одна від одної хіба що назвою – так стандартизовані були навчальний зміст, форми і методи роботи, система оцінювання навчальних досягнень школярів тощо. Єдиний, а точніше, один підхід, одні засоби, один орієнтир (середній учень), один результат – за окремими винятками формування не індивідуальності, а масова підготовка “засобів” задоволення потреб виробництва і суспільних інституцій.

Модернізація української школи відбувається досить стрімко і непросто, але разом з тим планомірно. Адже доводиться відмовлятися від усталених стереотипів, виробляти нові принципи шкільної освіти, формувати нові її зміст і методи.

Сарненський відділ освіти з метою максимальної реалізації вільного і рівного доступу учнів усіх загальноосвітніх навчальних закладів до якісної освіти, оптимізації процесу впровадження профільного навчання, його дидактично-методичного та матеріально-технічного забезпечення, максимального задоволення пізнавально-прикладних інтересів та запитів учнів, популяризації педагогічних здобутків навчальних закладів у питаннях профільного навчання поставив перед собою завдання – створити освітянську територію з освітніх округів, де б у кожному окрузі були максимальні умови для задоволення потреб населення, що мешкає на його території, а також скоординувати роботу всіх ЗНЗ, ДНЗ, позашкільних установ та установ закладів культури та охорони здоров’я, що входять до певного округу.

На виконання наказу відділу освіти Сарненської РДА від 22 жовтня 2006 року «Про створення освітніх округів» в районі було створено 12 освітніх округів. Одним із них є Цепцевицький освітній округ.

Суб’єктами Цепцевицького освітнього округу є:

‒3 загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів:

‒Ремчицька ЗОШ І-ІІІ ступенів;

‒Тріскинська ЗОШ І-ІІІ ступенів;

‒Цепцевицька ЗОШ І-ІІІ ступенів;

‒1 загальноосвітня школа І ступеня;

‒Висовська ЗОШ І ступеня;

‒1 загальноосвітня школа ІІІ ступеня;

‒Цепцевицький НКП Сарненської вечірньої школи;

‒3 дошкільні навчальні заклади: с. Тріскині, с. Висове, с. Цепцевичі;

‒заклади культури та медицини.

Враховуючи кадровий потенціал, матеріально-технічну базу, зручності розташування та чисельність учнівського колективу, Цепцевицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів визнано опорним закладом. У ній навчається 610 учнів, крім того на базі школи проходить навчання 180 учнів Сарненської вечірньої школи Цепцевицького НКП.

На загальних зборах суб’єктів Цепцевицького освітнього округу було обрано Раду округу, куди увійшли керівники всіх суб'єктів округу; представники місцевого самоврядування; представники місцевих органів державної виконавчої влади; представники громадськості. Між суб’єктами Цепцевицького освітнього округу підписано договір про співпрацю.

Враховуючи потреби та запити всіх суб’єктів округу, був складений та затверджений на засіданні ради округу Статут округу, Положення про Цепцевицький освітній округ, Програма впровадження профільного навчання, план роботи Цепцевицького освітнього округу, заходи якого включені в плани роботи кожного навчального закладу округу.

Однією з визначальних тенденцій розвитку сучасної освіти є її спрямованість на особистість людини. Вирішуючи завдання Концепції профільного навчання, а також Програми впровадження профільного навчання, поступово створюються умови для реалізації природних задатків і можливостей дитини, охоплення профільним навчанням учнів старшої школи, враховуючи їх бажання та інтереси.

Профільне навчання – це вид диференційованого навчання старшокласників відповідно до їхніх освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію. Багато школярів уже в основній школі мають уявлення про майбутню професію і намагаються здійснити свою мрію. Із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання старшокласники хочуть швидше «позбутися непрофільних предметів», а натомість більше часу віддати тим предметам, які безпосередньо пов'язані з майбутньою професійною діяльністю, а, отже, вибрані для проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Однак, проблемою є те, що сільські школи через малу чисельність учнів, не мають можливості повністю задовольнити різнопрофільні інтереси школярів, а запровадження одного профілю не відповідатиме соціальному замовленню батьків, інтересам учнів. Чинним законодавством у галузі освіти передбачено варіативність форм організації профільного навчання. У школах, де наявні паралельні класи, може запроваджуватися внутрішньошкільна багатопрофільність. Водно-двокомплектній старшій школі можливе створення в класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) – окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів), проте варіативна складова в такому навчальному плані зводиться до мінімуму. Але й така модель не завжди є прийнятною через малочисельність учнівського колективу. Адже в деяких школах співвідношення «вчитель-учень» у сільській місцевості менше, ніж 12. У діяльності керівників таких освітніх закладів виникають значні труднощі, пов'язані з матеріально-технічним, кадровим забезпеченням: у малокомплектних школах вчителі часто викладають предмети не тільки за своїм фахом, а й суміжні (іноді навіть несуміжні), що ускладнює високий рівень якості викладання а, отже, надання сільським школярам відповідного рівня знань. Тому не кожна окремо взята школа зможе самотужки забезпечити виконання поставлених завдань.

Над вирішенням цього питання працює на даному етапі наш освітній округ. І хоч ця справа ще перебуває у стані становлення, в нашому освітньому окрузі є певні напрацювання та здобутки.

Враховуючи потреби та запити учнів та їх батьків, у Цепцевицькому освітньому окрузі організоване профільне навчання за природничо- метематичним, суспільно-гуманітарним та технологічним напрямами, а відповідно біолого-географічним, біолого-хімічним, фізико-математичним, української фiлологiї,