«Круглий стіл» із теми «Нові підходи до вивчення інформатики в умовах профілізації старшої школи»

 

 

Характерною рисою нашого часу є зростання впливу інформації на всі сфери діяльності людства. Це стало можливим завдяки якісній зміні методології наукових досліджень у сфері математики, фізики, кібернетики, обчислювальної техніки і новітніх інформаційних технологій. Сучасна школа повинна реагувати на такі зміни і будувати навчання в гармонії природи і технологій. Учитель повинен зробити учня учасником навчальної діяльності з урахуванням усіх якостей особистості, адже кожна дитина – це джерело почуттів, ідей, захоплень та надій.

Вивчення предмета»Інформатика» давно вийшло за рамки самого предмета, і сьогодні важко сказати, де не використовуються інформаційні технології.

Зважаючи на все зазначене вище, беручи до уваги необхідність надання школою базових знань, практичних умінь і навичок та враховуючи наявний досвід навчання шкільної інформатики, із загального курсу інформатики варто виділити три його складові:

‒базову (фундаментальну) інформатику;

‒прикладну інформатику;

‒інструментальну інформатику.

З уведенням профілізації учні обирають не стільки майбутні професії, скільки спрямовують себе на вивчення тих предметів, які їм зрозуміліші і ближчі. У зв’язку з цим завдання вчителя: не примусити вчитися, а показати і допомогти учневі вибрати те, що буде цікавим і захоплюючим для нього впродовж усього життя.

Для вирішення даних питань при відборі учнів до певного профілю необхідно впроваджувати допрофільну підготовку, яка має здійснюватися на діагностичній основі, а її метою має бути не тільки виявлення професійних орієнтацій учнів, а й формування інтересів, потреб, самомотивованого, самостійного навчання як усвідомленої навчальної діяльності. Важливо, щоб учень усвідомив себе суб'єктом вибору профілю навчання.

Діагностику необхідно проводити на базі профорієнтаційних та психологічних тестів із дотриманням необхідних методик. Наприклад, учителю варто мати дані стосовно кожного учня, аби при виникненні певних проблем скоригувати напрямок підготовки. Для цього добре підходять наступні тести:

‒визначення темпераменту (методика Г. Айзенка);

‒визначення типу характеру (методика Шмишека);

‒визначення загальних розумових здібностей (А. Отіс, Р. Леннон);

‒визначення розвитку видів пам’яті.

Протягом трьох років означений підхід використовувався в Радивилівській ЗОШ №2 і показав ефективність щодо відбору учнів до профільних класів та підготовки до олімпіад із базових дисциплін.

Після проведення діагностики необхідно проводити з учнями, а інколи і з їх батьками бесіди, адже завдяки спілкуванню досвідчений учитель може визначити нахили дитини і її бажання. У зв’язку з цим варто наголосити, що правильний відбір – це 50 відсотків успіху вчителя, а ще – клопітка праця та велике бажання дітей відкривати для себе все нове і цікаве.

Сьогодні в школі ми маємо і наявну техніку, і ліцензоване програмне забезпечення не тільки з інформатики, але й з інших предметів, що дає можливість учителю іншої дисципліни коректувати, доповнювати знання учнів. За умови правильного розподілу навантаження на дитину і методичного підходу до вивчення як основного предмета, так і інших, супутніх дисциплін, ми отримаємо гармонійно розвинену особистість з високими навчальними показниками.

Надалі розглядатимемо інформаційно-технологічний профіль як такий, що відповідає обраній темі дослідження. Підготовка з даного профілю передбачає поглиблене вивчення точних наук, зокрема і тих, які або зовсім не вивчаються в школі, або вивчаються частково. На рис. 1. зображено зв’язок інформаційно-технологічного профілю з основними предметами, які необхідні для забезпечення більш повного його вивчення.

Рис. 1. Зв'язок інформаційно-технологічного профілю з

основними предметами

Використання предметного (навчального) програмного забезпечення зміцнює і фіксує системні знання учнів, додаткового – розширює кругозір та уяву дитини, дозволяє їй відчути себе причетним до реальної науки.

Правильне планування навчального матеріалу з включенням додаткових елементів з інших дисциплін підсилює і закріплює знання з основних.

Вивчення дисциплін, що не вивчаються в школі бажано вводити у вигляді факультативів у передпрофільну підготовку.

Велике значення щодо вибору інформаційно-технологічного профілю, особливо серед юнаків, має освоєння основ робототехніки та моделювання. Від правильності вибору профілю залежить зацікавленість дітей, їх активність у навчальному процесі, формування свідомого вибору.