Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теоретичні основи інноваційних технологій у професійній підготовці вчителя трудового навчання

Тип работы: 
Стаття
К-во страниц: 
8
Язык: 
Українська
Оценка: 
Янцур М. С.
 
Теоретичні основи інноваційних технологій у професійній підготовці
вчителя трудового навчання
 
Основними рисами сучасної педагогічної освіти є: виникнення і розвиток глобальної системи освіти, безперервність освіти протягом усього життя людини з переважанням самоосвіти, диференціація та індивідуалізація освіти, зростання різноманітності освітніх стандартів і спеціальностей, орієнтованість на синтез найновіших наукових знань і методологій, перехід від формально-дисциплінарного до проблемно-активного типу навчання, широке впровадження інноваційних освітніх технологій.
Розвиток освітньої галузі не можна здійснити інакше, як через оволодіння нововведеннями, через інноваційний процес. Щоб ефективно керувати цим процесом, його необхідно осмислити, зрозуміти і пізнати, а це вимагає вивчення його структури. Будь-який процес є не що інаше, як складне динамічне утворення – система, яка є поліструктурною, а тому й сам інноваційний процес (як і будь-яка система) також є поліструктурним. Основними структурними компонентами інноваційного процесу в підготовці фахівців є: діяльнісний компонент (мета – мотиви – завдання ― принципи ― компоненти – зміст і етапи ― педагогічні технології (форми і методи) – умови реалізації ― результат); суб’єктивний компонент, який враховує функціональне і рольове співвідношення всіх учасників процесу; компонент рівневої структури (індивідуальний, груповий, факультетський, вузівський, регіональний, державний, міждержавний рівні); компонент змістової структури (стандарти освіти – ОКХ – ОПП – навчальні плани – навчальні програми – робочі навчальні програми); структура життєдіяльності циклу (виникнення – зростання – зрілість – оволодіння – дифузія – насичення – рутинізація – криза ― фініш); управлінська структура (планування – організація – керівництво – контроль); організаційні компоненти (етапи: діагностичний – прогностичний – власне організаційний – практичний – узагальнювальний – впроваджувальний).
Загальновизнаної, завершеної класифікації нововведень у педагогіці поки що не створено. Найдоцільніше розглядати нововведення з позиції їх віднесення до тієї чи іншої частини навчально-виховного процесу у ВНЗ. У залежності від того, в якій галузі освіти відбувається нововведення (що оновлюється), можна виділити такі інновації: а) у змісті і структурі навчання; б) у технології навчання; в) у засобах навчання, в тому числі і в системі запровадження сучасних ТЗН; г) у системі управління навчально-виховним процесом.
За масштабом (обсягом) перетворень інновації поділяють на: а) конкретні (локальні), які не пов’язані між собою; б) модульні, які пов’язані між собою в межах однієї групи предметів, однієї вікової групи студентів тощо; в) системні, які охоплюють у цілому процес підготовки певних фахівців узагалі або його частини (гуманітарної, соціально-економічної, природничо-наукової, професійно-орієнтованої, практичної).
Інноваційні педагогічні технології – це новостворені або удосконалені педагогічні системи, які забезпечують високий рівень навчально-виховного процесу. Іншими словами, інноваційна педагогічна технологія є діяльним сценарієм організації на сучасному рівні навчально-виховного процесу студентів з метою досягнення певної мети. Така технологія є мінімально абстрагованим описом педагогічної дійсності, якою вона повинна бути відповідно до педагогічних принципів. У своєму конкретному вигляді педагогічна технологія є передбаченою моделлю системи дій викладача і студента, яку необхідно виконати в ході оптимально організованого навчально-виховного процесу з метою підготовки висококваліфікованого вчителя.
При переході професійної підготовки фахівців на новий зміст у відповідності до останніх нормативних документів МОНУ (Державного стандарту вищої освіти), рішення Колегії МОНУ про «Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави та суспільства» та входження України в європейський освітянський простір згідно Болонської конвенції основною інноваційною технологією організації навчального процесу є кредитно-трансферна система навчання й модульно-рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів. Згідно з цими технологіями здійснюється підготовка вчителів трудового навчання (технологій) з 2004/2005 н. р., за якими вивчаються всі навчальні дисципліни, проводяться практики, виконуються і захищаються курсові роботи у ВНЗ України.
Стосовно інноваційних педагогічних технологій, то на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики відбувається впровадження наступних технологій у підготовці вчителів трудового навчання:
сучасні інформаційно-комунікаційні технології (комп’ютерні системи: інтелектуального навчання, мікросвіту, сократичного діалогу, адаптивні, експертні, гіпермедійні і гіпертекстові, індивідуалізовані, діагностичні, мультимедійні тощо), серед яких найчастіше використовуються інформаційні, демонстраційні, тренувальні, діагностичні засоби, а також електронні посібники: тексти лекцій, інструкції до лабораторних, практичних і семінарських занять, довідники, словники, завдання для самостійної та індивідуально-дослідної роботи студентів;
модульно-рейтингові системи навчання, які забезпечують суттєву його демократизацію, створюють умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу), надають навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, сприяють реалізації принципу індивідуалізації навчання; модуль – це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить, передусім, одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів; засвоєння модуля розпочинається оглядово-настановними лекціями; наступний етап – лабораторно-практичні заняття, індивідуальна самостійна навчальна робота, консультації, що в сукупності складає зміст модуля; студент може достроково виконати і скласти „звіт» з матеріалу, що входить до того чи іншого модуля. Звіт студента за змістом конкретного модуля вважається прийнятим, якщо під час перевірки виконаних завдань (звіти з лабораторно-практичних та самостійних робіт, ІНДЗ, модульна контрольна робота) та співбесіди з викладачем він продемонструє розуміння головних ідей модуля і послідовно, аргументовано викладе їх письмово; для студентів, які засвоїли матеріал і своєчасно відзвітувалися за змістом усіх модулів до закінчення семестру, іспит чи залік з цього предмета відміняється і вони отримують оцінку „автоматично», якщо згідні з нею; у разі, коли студент не зміг з тих чи
CAPTCHA на основе изображений