Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Запровадження стратегічного планування: зарубіжний та вітчизняний досвід

Тип работы: 
Дипломна робота
К-во страниц: 
87
Язык: 
Українська
Оценка: 
Запровадження стратегічного планування: зарубіжний та вітчизняний досвід
 
ЗМІСТ
 
ВСТУП 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ 
1.1. Сутність і принципи стратегічного планування 
1.2. Проблеми запровадження стратегічного планування 
1.3. Зарубіжний досвід запровадження стратегічного планування
Висновки до розділу 1 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ 
2.1. Нормативно-правова основа стратегічного плануванні в Україні 
2.2. Дослідження сучасного стану стратегічного планування в Україні 
Висновки до розділу 2 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ 
3.1. Організаційно-технічне забезпечення стратегічного планування 
3.2. Вдосконалення нормативно-правової бази стратегічного планування 
Висновки до розділу 3 
ВИСНОВКИ 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
ВСТУП
 
Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки об'єктивно супроводжується глибокими змінами систем економічних і інституціональних відносин. Корінне реформування економіки призвело до ліквідації системи централізованого планування, що існувала в нашій країні протягом десятиліть. Виникла необхідність створення нової системи економічного регулювання, адаптованої до нових умов функціонування вітчизняної економіки.
Так, у прийнятій Урядом України «Програмі соціального й економічного розвитку на 2012 рік» приводяться основні заходи уряду у сфері соціально-економічної політики і зазначається, що «цілеспрямований і погоджений рух за всіма зазначеними напрямами дозволить домогтися збереження високих темпів економічного зростання, послідовного підвищення рівня життя населення, активізації інтелектуального потенціалу країни, збільшення ступеня відкритості української економіки, а також створення необхідних передумов для забезпечення довгострокової економічної стабільності держави».
Вибір оптимального сполучення форм і методів державного впливу на економіку з метою забезпечення її максимально ефективного функціонування є основною проблемою у сфері державного регулювання, проблемою, яка актуальна як для всього світового співтовариства в цілому, так і для будь-якої окремо взятої держави незалежно від того, на якому етапі свого розвитку вона перебуває.
У цьому зв'язку необхідне вивчення теоретичних і практичних основ стратегічного планування, що є важливим елементом всієї системи державного управління. Правильність вибору конкретних форм і методів державного втручання в економіку залежить від точності визначення цілей такого втручання і визначення інструментів досягнення цілей, у цьому сенсі тільки якісне планування може сприяти якісній розробці планів розвитку країни, регіону, галузі. Тому тема дослідження відносно ролі планування в системі державного управління є досить актуальною як в аспекті подальшого розвитку економічної теорії, так і з позицій сучасного розвитку української економіки.
Наукова і практична актуальність дослідження проблеми запровадження стратегічного планування в процесі державного управління характеризується перш за все потребою підвищення ефективності планової діяльності, а також потребою підвищення якості державного управління організаційно-управлінської діяльності.
Актуальність досліджуваної теми зумовлюється і певною дискусійністю в науковій літературі питання про застування планування в умовах ринкової економіки.
Стосовно тематики планування в СРСР існує дуже велика кількість наукової література, тому що починаючи з 20-х рр. і протягом декількох десятиліть ця тема вивчалася глибоко і систематизовано. Можна виділити три основні групи наукових робіт. По-перше, це роботи з теорії і методології планування, роботи наукових колективів НДІ і університетів, які використовувалися й у практичних цілях і для підготовки молодих фахівців. До цієї категорії можна віднести роботи А. І. Анчишкина [68], М. В. Бреєва [15], М. З. Бора [12] і багатьох інших.
По-друге, це роботи з історії планування СРСР, у яких піддавався критичній оцінці попередній досвід. Так, А. Д. Курський у книзі «Наукові основи радянських п'ятирічок» узагальнює багаторічний досвід розробки й здійснення дев'яти радянських п'ятирічок у світлі розвитку теорії і методології соціалістичного планування народного господарства, висвітлює в історичному аспекті проблему темпів і пропорцій, наукової методології п'ятирічних планів, організацію їхнього виконання, методологічні питання складання довгострокових планів [53]. A В. А. May у книзі «У пошуках планомірності: з історії розвитку радянської економічної думки кінця 30-х – початку 60-х рр. « розглядає кризу, що охопила планову науку в умовах формування адміністративної системи і репресій найвидатніших вчених-економістів, перші спроби виходу із кризи [59].
І, по-третє, це роботи, розроблювальні спеціалізованими НДІ при Держплані СРСР і які були методичними посібниками для складання загальнодержавних планів [71].
Але вже у середині 80-х років ідея про невідповідність централізованого соціалістичного планування новим реаліям стала все частіше і частіше висловлюватися багатьма економістами. Так, на наш погляд, характерною для цього часу роботою була стаття А. І. Радзієвського, у якій автор зазначає кризу централізованого планування, вказуючи на його кардинальні недоліки: невірну установку на домінування розвитку виробництва засобів виробництва, методи позаекономічного примусу, розверсточний характер планів і фактичну безвідповідальність економічного центра за якість прийнятих рішень [74, с. 8-11]
У даному зв'язку показовими є дві дисертаційні роботи про роль держави в перехідній економіці, що захищалися ще у 1994 році. У роботі В. Б. Акулова детально вивчаються економічні системи, механізми їх трансформації, доводиться об'єктивна необхідність свідомого впливу на економічну систему. Цікавою є класифікація цього впливу, що ділиться на управління і регулювання. Причому, у процесі управління використовуються важелі, неадекватні економічній системі, а в процесі регулювання – адекватні [1] Загальнодержавне планування належить до видів управлінської діяльності, тобто, на думку В. Б. Акулова, воно неадекватно економічній системі. Автор робить висновок про необхідність повної відмови від управління економічною системою на користь її
CAPTCHA на основе изображений