Технологія вишивання бісером

Закінчивши вишивати бісером перший ряд, переходимо до другого. Тут у нас буде зворотний порядок виконання вишивки: спочатку виводимо голку з правій верхній частині значка, потім нанизуємо бісер, і опускаємо голку в нижню ліву частину. У процесі роботи стежимо за ниткою і максимально її натягуємо, щоб уникнути провисання бісеру.

Технологія вишивки третього ряду буде аналогічна першому.

Тепер розглянемо ще одні вид шва, що дуже нагадує попередній, називається він вертикальним. Він теж не складний для початківців вишивати.

За початок вишивання ми візьмемо верхній лівий кут роботи, а напрямок роботи буде чергуватися: верх – низ, низ – верх. Голку з ниткою виводимо на особу з точки в нижньому лівому кутку, одягаємо бісерину і виводимо в підставу верхнього правого кута.

З вивороту роботи, робимо стібок, повертаючи голку в правий нижній кут того ж значка. Надягаємо бісеринку, і опускаємо голку в нижню ліву частину вже наступної клітини. З вивороту знову виконуємо стібок, виводячи голку в нижню ліву частину наступної клітини. Схематично це виглядає так

Завершивши ряд, переходимо на наступний, виконуючи його знизу вгору. Виводимо голку в уже звичне для нас нижнє положення, одягаємо бісерину і входимо у верхній правий кут. На виворітній стороні роботи, виконуємо горизонтальний стібок, виводимо голку в нижню точку лівого кута кружечка верхнього ряду.

Зараз спробуємо вишити зразок шва «вперед голка». Виводимо, закріплену на вивороті нитка, нанизуємо бісер, вводимо голку назад в тканину, максимально близько до бісеру, робимо незначний стібок з вивороту і, повертаючись на лицьову сторону, знову нанизуємо намистину і так далі. Ніяких складнощів і нюансів немає. Пам'ятаємо просту формулу: 1 стібок = 1 бісеринці, і тоді наші стежки будуть ідеально рівними і щільними, адже ширина стібка буде однаковою з шириною бісеринки, не даючи їй провиснути.

Наступний варіант вишивки – кругова. Її суть полягає в тому, що вишивка виконується по спіралі (колу), що поступово збільшується в діаметрі. Коли спіраль доходить до краю вишивки, але на полотні ще залишаються порожні місця, переходять на вишивку напівзігнутими рядами. Найбільш відповідними для вишивки по колу є «рядковий» і «стебельчатий» шви. А ось для напівзігнутих рядів краще використовувати «арочний шов». Але про все по порядку.

Продовжимо наше знайомство з технологією вишивання бісером, відпрацювавши «рядковий шов». Для цього виведемо нашу голку на обличчя роботи, розташувавши її між 1 і 2 значком схеми. Одягнемо бісеринку потрібного кольору, і виводимо голку на виворіт перед 1 значком. На вивороті робимо стібок, виводячи голку тепер уже між 2 і 3 значком. Тепер на лицьовій стороні, голку, з одягненою бісеринкою, ми введемо в точку між 1 і 2 значком. Таким чином, ми будемо продовжувати до необхідного нам кількості стібків у відповідності зі схемою зображення.

«Стебельчатий шов« є більш щільним із уже нами розглянутих. Секрет його щільності полягає в тому, що за технологією бісеринка виходить пришитою 2 рази. Отже, закріплюємо нитку, нанизуємо бісер, вводимо голку в роботу і виводимо за пришитою бісеринкою. Потім повторно проводимо виведену нитка, через щойно пришиту бісеринку і нанизуємо на неї нову. Вводимо голку позаду останньої нанизаної бісеринки і виводимо знову, між другим і перший. Пропускаємо нитку через 2-ю і нанизуємо 3-ю, нитка знову йде на виворіт позаду останньої, а виходить тепер уже між третім і другим. Схематично це можна показати таким чином.

«Арочний шов» дуже нагадує «стебельчатий», але на відміну від останнього, він застосовується, навпаки, в тих місцях, де потрібна м'якість вишивки, наприклад, для більшої плавності ліній. Особливістю «арочного шва» є використання одночасно декількох намистин, при цьому кріпитися буде тільки одна з них, так, що знаходиться на перетині стібків.

Практично це виглядає так: закріплюємо голку, як у попередньому варіанті, нанизуємо 2-4 намистини, голку на виворіт виводимо за останньою з них, на обличчя виходимо між останньою і передостанній. Через останню ще раз проводимо нитку.

Є ще один шов, використовуваний для вишивання бісером, називається він «вприкреп». Ми нанизуємо на нитку певну кількість бісеринок потрібного кольору, потім викладаємо отриману смужку зверху вишивки, вводимо голку в тканину, і за допомогою коротких стібків пришиваємо смужку до полотна, вводячи і виводячи голку між бісеринками. Така техніка широко використовується при вишивці певних композицій на одязі. Оскільки дозволяє вишитим елементам без шкоди для моделі зніматися і знову кріпитися, зберігаючи первозданний зовнішній вигляд.

 

 

Отже, ми з’ясували, що бісер виник давно. У давні часи люди прикрашали бісером одяг, виробляли прикраси з нього. Але вишивання бісером це не легка робота. Потрібно багато чимало часу, терпіння та навичок. Як ми переконались, існує безліч технік вишивки бісером. Таокж потрібно вибрати правильно тканину, нитки, голки та найголовніше – бісер. Також потрібно наперед уявляти свій готовий виріб.

1. Антонович Є. А, Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно прикладне мистецтво. Львів, в-во “Світ” – 1992 р. ст. 62-62, ст. 170, 209.
2. Бухан А. Ф. Народні художні промисли України. Київ, “Наукова думка” 1979 р. ст. 19, ст. 66-67. Т. П. Кащук.
3. Щербаківський В. Українське мистецтво. Київ, “Либідь”, 1995 р. – Ст. 115, 137.
4. Доберман Д. Искусство гуцулов. 1980 р. – 190 с.
5. Гургула І. Народне мистецтво західної України. 1966 р. – 78 с.
6. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. 1988 р, 472 с.
7. Э. Н. Литвинець. Низание и ручное вышивание. 1996 р. ст. 12-13.
8. Кульчилька О. Народний одяг західних областей України.