Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація науково-пошукової та експериментальної діяльності в школі-інтернаті

Предмет: 
Тип работы: 
Стаття
К-во страниц: 
10
Язык: 
Українська
Оценка: 
                                                                                                                     Мельник Надія Адамівна
 
Тема: Організація науково-пошукової та експериментальної діяльності в школі-інтернаті
 
Презентація моделі ефективної системи науково-методичної діяльності педагогів в умовах інноваційного розвитку освіти
 
Підготовка педагогічних працівників є головним завданням модернізації освіти, провідним принципом державної політики. Слід зазначити, що впродовж багатьох років в Україні складалася система підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, основні напрями якої на сучасному етапі розглядаються як управління вдосконаленням професійної компетентності працівників освіти. Важливого значення набуває систематична робота з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Форми її організації досить різноманітні, але одне з домінуючих місць посідає методична робота. Для належної організації такої роботи у закладі повинен функціонувати сучасний методичний кабінет.
Діяльність методичного кабінету є надійною основою професійного розвитку педагогічних працівників. Процес модернізації освіти, нові пріоритети в освітній політиці, зміна концептуальних орієнтирів зумовили перегляд основних напрямів діяльностіметодичного кабінету, в тому числі визначення нових підходів до професійного розвитку педагогічних працівників, удосконалення їх фахової майстерності. З огляду на це методичні кабінети повинні оптимізувати систему науково-методичної діяльності в умовах інноваційного розвитку, спрямовану на формування конкурентоспроможних фахівців, підготовку вчителя до інноваційної діяльності в сучасних умовах, надання дієвої допомоги педагогічним кадрам у реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності та рівня психологічної підготовки педагогічних кадрів, а також активізацію творчого потенціалу кожного вчителя.
Пріоритетними завданнями науково-методичної роботи можна визначити такі:
‒модернізація форм, змісту і методів підготовки та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у міжкурсовий період, підготовка їх до роботи в сучасних умовах;
‒здійснення постійного моніторингу показників роботи педагогічних працівників для вчасного коригування та прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення їхньої діяльності;
‒вивчення, узагальнення, пропаганда та впровадження педагогічного досвіду, наукових ідей, нових педагогічних технологій та методик;
‒залучення вчителів до інноваційної діяльності (дослідницька, експериментальна діяльність, апробація навчальної літератури тощо), створення баз даних;
‒організація співпраці з науковими установами, вищими навчальними закладами з питань підвищення кваліфікації та вдосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів;
‒оптимізація системи підготовки вчителів до своєчасного виявлення, соціальної підтримки та створення умов для навчання і розвитку обдарованої молоді, а також активного упровадження методик інклюзивної освіти;
‒інформаційно-видавнича діяльність тощо.
Основними питаннями, які необхідно розглядати на засіданнях методичної ради, є:
‒підготовка вчителя як конкурентоспроможного фахівця в умовах формування нової освітньої парадигми;
‒підготовка педагогічних працівників до роботи в умовах реалізації інклюзивної освіти;
‒інноваційна діяльність педагогічних працівників (упровадження нових педагогічних технологій, методик, інтерактивних форм роботи; апробація навчальної літератури; науково-дослідна, експериментальна робота тощо) ;
‒педагогічний досвід та запровадження його у практику роботи;
‒експертиза авторських програм курсів за вибором, факультативів, гуртків, посібників тощо;
‒використання інформаційно-комп’ютерних технологій, їх результативність;
‒створення медіатеки та її роль в інформаційно-методичному забезпеченні навчально-виховного процесу;
‒реалізація науково-методичної проблемної теми тощо.
Проблеми, над вирішенням яких повинен працювати склад методичної ради:
‒забезпечення відповідності структури методичної роботи кількісному та якісному складу педагогічних кадрів;
‒формування в педагогічних працівників інтересу до актуальних проблем психолого-педагогічної науки, педагогічного досвіду, збільшення кількості вчителів, які беруть участь у масових формах методичної роботи;
‒розвиток соціальної активності вчителів, рівня загальної і педагогічної культури;
‒забезпечення високої інформаційної насиченості змісту методичної роботи, її відповідності поставленій меті й завданням;
‒використання оптимальних форм і методів методичної роботи з педагогічними кадрами, адекватних сучасним цілям і змісту науково-методичної роботи.
Інноваційна модельорганізації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками на основі модульно-диференційованого підходів:
Модуль 1. Становлення педагогічного працівника (молоді педагоги – спеціалісти) :
‒наставництво і стажування;
‒школа молодого вчителя-предметника;
‒місячник “Ініціатива і творчість молодих”;
‒конкурс «Шукаємо молоді педагогічні таланти».
Модуль 2. Творче зростання педагогічного працівника (спеціалісти ІІ та І кваліфікаційних категорій) :
‒методичні об’єднання;
‒проблемні (теоретичні) семінари;
‒семінари-практикуми;
‒навчальні семінари;
‒комплексні семінари;
‒інструктивно-методичні наради;
‒творчі групи (динамічні, тимчасові тощо) ;
‒методичні сесії тощо.
Модуль 3. Професійна майстерність педагогічного працівника (спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії) :
‒школа педагогічного досвіду;
‒школа методичної майстерності;
‒майстер-клас;
‒авторська школа;
‒опорний заклад;
‒творча спілка;
‒творча лабораторія;
‒клуби, вітальні, інші форми.
Перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства зумовлюєнеобхідність перебудови методичної роботи, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею. Школі потрібен компетентний учитель, котрий працює у форматі творчих пошуків, що ґрунтуються на здобутках традиційної методики й включають інноваційні елементи, педагог, самомотивований не на репродукцію, а на експеримент, дослідження, новаторство.
Бути компетентним – значить уміти мобілізувати в певній ситуації знання і досвід, забезпечувати систему компетенцій, інтегрувати і вирішувати різні навчально-виховні і педагогічні завдання.
Взаємодію понять «професійна компетентність учителя» і «компетенції» можна
CAPTCHA на основе изображений