+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип работы:
Курсова робота
К-во страниц:
40
Язык:
Українська
justify;">Але попри це на ринку страхування яскраво проявились такі тенденції: розвиток «класичного» майнового страхування, що зумовлено реальними потребами підприємств та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів від наслідків непередбачуваних обставин; розвиток особистих видів страхування внаслідок зростання платоспроможності населення; відновлення довіри до фінансових інституцій та усвідомлення більшою частиною населення необхідності захисту свого життя і здоров’я від наслідків непередбачуваних обставин, а також забезпечення додаткового доходу після виходу на пенсію. Так премії зі страхування життя зросли в 1, 7 рази до понад 325млн. гривень [24].
Виходячи з вище зазначеного, можна зробити висновок, що соціальне страхування, добровільне або ж обов’язкове так чи інакше стосується кожного громадянина України. Воно за своєю сутністю є способом захисту особи від втрат доходу, тому що гарантує здійснення фінансових виплат у випадках втрати працездатності, роботи або за настання інших страхових випадків. Отже наша гіпотеза підтвердилась.
Виходячи з вище сказаного можна зробити висновок, що соціальне страхування може бути добровільним та обов’язковим. Обов’язкове соціальне страхування забезпечується діяльністю страхових фондів, діяльність яких відбувається з залученням громадськості, профспілкових організацій.
2.3. Соціальне страхування як спосіб захисту особи від втрат доходу
У попередніх пунктах нами було викладено основні терміни та поняття, що визначають соціальне страхування як спосіб захисту особи від втрат доходу та його види. Отже, як вже було вказано, за видами є добровільне та обов’язкове соціальне страхування. Оскільки обов’язковому соціальному страхуванню підлягають всі працюючі громадяни держави, розглянемо детально які відрахування з заробітної плати вони здійснюють. Для прикладу беремо суму, яка з відрахуваннями становитиме 2000 гривень. Відповідно до обов’язкових відрахувань працюючий громадянин щомісячно сплачує 3, 6% від своєї заробітної плати у різні фонди соціального страхування, що становить близько 87, 87 гривні (додаток 1) [31].
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28. 12. 2014 № 77-VIIІ (далі – Закон № 77). Зазначеним Законом передбачено створення Фонду соціального страхування України з метою гарантування прав, обов’язків та гарантій застрахованих осіб щодо отримання матеріального забезпечення в разі тимчасової втрати працездатності, настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та медичного страхування. До створення Фонду соціального страхування України та його робочих органів, роботу за зазначеними напрямками продовжують забезпечувати – робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Статтею 20 Закону № 77 передбачено, що за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві), оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Зміни внесено і в частині розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності в залежності від страхового стажу. Так, розмір допомоги становить:
1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п'яти років;
3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1 – 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» [31].
Крім того, частиною 4 статті 19 Закону № 77 передбачені обмеження застрахованим особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців. Такі особи мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в наступних розмірах:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Визначено відсотковий розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняних) в залежності від страхового