Розвиток ринку цінних паперів в Україні

- фінансування виробничих проектів (велика надійність і ліквідність муніципальних облігацій дозволяє зробити їх оптимальним інструментом залучення інвестицій у виробництво. Емісія конвертованих муніципальних облігацій, призначених для фінансування конкретних виробничих проектів, дозволяє забезпечити страхування прямих іноземних інвестицій) ;

- удосконалення інфраструктури регіональних фондових ринків (успішне проведення позик відіграє важливу роль у поліпшенні інвестиційного клімату в регіоні, створює потужний імпульс розвитку інфраструктури регіональних фондових ринків) ;

- сприяння міжрегіональному руху капіталів (емісія муніципальних облігацій дозволяє вирішити гостру проблему залучення капіталу зі столиці до регіонів, активи в комерційних банках Києва, де проживає 5% населення країни, складають біля 82% сукупних активів українських комерційних банків. Процес доступу регіонів до столичних фінансових ресурсів ускладнюється через відносну слабкість філіальної мережі київських комерційних банків. При цьому ринок міжбанківських кредитів також не в змозі повністю забезпечити доступ регіонів до сконцентрованих у Києві грошових ресурсів через низькі ліміти міжбанківського кредитування, встановленого для переважної більшості регіональних комерційних банків. Прискорений розвиток ринку емісійних боргових цінних паперів стає необхідною умовою ефективного міжрегіонального руху капіталу) ;

- сприяння трансформації заощаджень населення в інвестиції (емісія муніципальних облігацій дозволяє вирішити проблему трансформації заощаджень населення в інвестиції) [32, 147].

Серед причин відносно низької поширеності муніципальних запозичень в Україні – високі ризики їх здійснення. Найбільш поширеними називають ризики неплатежу, макроекономічні ризики та правові [23, 114]. Ризик неплатежу при здійсненні муніципального запозичення виникає у разі перевищення витрат з обслуговування боргу бюджетної спроможності місцевої влади або у разі посилення інфляційних процесів, коли знецінення запозичених ресурсів унеможливлює вчасне і якісне виконання запланованих інвестиційних проектів [21, 144].

Сучасний розвиток муніципальних запозичень стримується недостатньо розвинутим фондовим ринком, слабкою інфраструктурою та відсутністю достатньої кількості фахівців. Для уникнення проблем розміщення місцевого запозичення органи місцевого самоврядування повинні ґрунтовно вивчати не тільки мету позики, перспективні напрями витрачання залучених ресурсів, але здійснювати дослідження груп потенційних інвесторів та особливості їх мотивації. Високий ризик роботи емітентів муніципальних позик на фондовому ринку може бути зменшений стратегією розміщення та управління запозиченнями, що будується на засадах системності.

Згідно російського досвіду, муніципальні запозичення здійснюються для реалізації різних проектів: житлового будівництва, телефонізації міста, реалізація інфраструктурних проектів, будівництво комерційної нерухомості, кредитування місцевих підприємців. На особливу увагу заслуговує досвід випуску облігацій промислових позик. Так, Адміністрація Володимирської області в 1994 р. провела конкурс серед промислових підприємств на право використання більшої частини коштів від розміщення муніципальної позики. За рахунок цих коштів, переданих адміністрацією області, переможець – АК “Владимировский тракторный завод” – здійснив широку програму реструктуризації, модернізував виробництво тракторів і двигунів, освоїв складання тролейбусів. У результаті завод виконав свої зобов’язання, що дало змогу сплатити інвесторам обіцяний доход і погасити суму позики в призначений строк. Подібні промислові позики були здійснені адміністраціями Хабаровського краю, Тюменської, Ярославської, Рязанської областей, Чукотського автономного округу, м. Находки [22, 84].

Згідно чинного законодавства, органи місцевого самоврядування в Україні можуть випускати державні цінні папери для задоволення потреб у фінансуванні витрат відповідних бюджетів та окремих проектів, а також із метою залучення інвесторів. Кошти від випуску облігацій внутрішніх місцевих позик, позики та кредити, які органи місцевого самоврядування отримують у банківських установах, залучаються лише до фінансування відповідного місцевого бюджету з обов’язковим внесенням до нього витрат на обслуговування зазначених позик і кредитів [15, 114].

Система муніципального (комунального) кредиту має різні форми. Облігаційний муніципальний кредит передбачає емісію облігацій муніципальної позики органами місцевого самоврядування. Розрізняють три види муніципальних облігацій: бездохідні облігації, що гарантуються майном чи доходами органу місцевого самоврядування; доходні облігації, що випускаються для фінансування виробничих об’єктів, з доходів яких здійснюватиметься їх погашення; облігації змішаного типу, що не приносять доходу, але погашаються з доходів створених виробничих об’єктів.

Іншим видом муніципального кредиту є комунальний банківський кредит.

Запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визначену мету та підлягають обов’язковому поверненню. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, крім випадків, коли з метою подолання тимчасових касових розривів дозволяється отримувати короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців. Використання запозичень для фінансування поточних витрат забороняється і не може бути джерелом погашення основної суми боргу відповідного бюджету.

Держава не несе відповідальності по зобов’язаннях та запозиченнях місцевих бюджетів. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету. Рішення про запозичення ухвалює відповідна місцева рада або Верховна Рада АР Крим. У рішенні зазначається, яким чином відбуватиметься запозичення – зовнішнє чи внутрішнє, кредит чи у формі випуску облігацій, гранична відсоткова ставка, інші суттєві умови.

Під час складання бюджету міста та АР Крим загальний фонд бюджету має бути бездефіцитним. З дефіцитом і відповідним покриттям цього дефіциту запозиченнями складається бюджет розвитку спеціального фонду бюджету. Джерелами наповнення бюджету розвитку, крім запозичень, є кошти від приватизації комунального майна, надходження дивідендів, кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради, субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів [15,