Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Панкратов О.М.,  Міляєв О.К.

 

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих економічних навчальних закладів

 

Київ 2005

УДК  502.3

 

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № )

 

Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник.− К.: КНЕУ. – 2005.– 286 с.

 

Рецензенти: 

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Бобрик Ю.Г.

кандидат технічних наук, доцент Савченко В.І.

 

ISBN 

 

Відповідальний за випуск О.М. Панкратов, керівник секції безпеки життєдіяльності кафедри розміщення продуктивних сил Київського Національного економічного університету.

 

У навчальному посібнику викладено навчальний матеріал, що відповідає робочій навчальній програмі вивчення дисципліни „Безпека життєдіяльності”, яка вивчається у вищих навчальних закладах економічного профілю.

Автори виражають подяку лаборанту кафедри розміщення продуктивних сил Сміян С.М. за технічну допомогу підготовки рукопису навчального посібника. 

 

ISBN Панкратов О.М., Міляєв О.К.,2005

 

 

Вступ

І ЛЮДИНА І СЕРЕДОВИЩЕ ЇЇ ІСНУВАННЯ

1.1. Поняття про біосферу

1.2. Людина і біосфера

1.3. Анатомо-фізіологічні механізми безпеки і захисту людини від впливів негативно діючих факторів

1.4. Природні явища – джерела негативних факторів

1.5  Джерела негативних факторів побутового походження

1.6. Основи фізіології праці

1.7. Мікроклімат та комфортні умови життєдіяльності

ІІ НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ

2.1 Класифікація негативних факторів у системі “людина-середовище її існування

2.2 Небезпечні хімічні речовини, що знаходяться у оточуючому   середовищі

2.3 Фізично небезпечні фактори – вібрація, шум, інфразвук та    ультразвук

2.4 Іонізуючі випромінювання

ІІІ. ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО І ВОЄННОГО ЧАСІВ

3.1 Надзвичайні ситуацій мирного та воєнного часів, їх класифікація

3.2.   Радіаційно-небезпечні об'єкти

3.3.   Хімічно небезпечні об'єкти

3.4.   Особливості аварій і катастроф на пожежа та вибухонебезпечних об’єктах

3.5. Основні принципи попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру

3.6. Тероризм і деякі аспекти забезпечення безпеки населення

3.7. Надзвичайні ситуації воєнного часу

ІV. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ

4.1. Засоби колективного захисту населення

4.2. Засоби індивідуального захисту населення

4.3 Засоби медичного захисту

V. ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА УРАЖЕНИМ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1 Принципи надання першої медичної допомоги при травмах і нещасних випадках

5.2.   Поняття про рани, класифікація ран та їх ускладнення

5.3.   Види кровотечі та їхня характеристика

5.4.   Перша медична допомога при пораненнях

5.5.   Перша медична допомога при кровотечах

5.6.  Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлювання і закритих ушкоджень

5.7.   Поняття про переломи і травматичний шок

5.8.   Перша медична допомога при опіках

5.9.   Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і задусі

5.10.   Перша медична допомога при відмороженнях, сонячному і тепловому ударах, утопленні і укусах отрутними зміями і комахами

VI ПРАВОВІ ТА НОРМАТИВНО–ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

6.1.   Екологічна безпека

6.2.   Витрати на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації

Література

 

 

Безпека життєдіяльності являє собою область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів у всіх сферах людської діяльності, а також збереження її здоров'я і безпеки у середовищі існування. Ця дисципліна вирішує наступні основні завдання:

вивчає методи і способи ідентифікації (розпізнавання і кількісну оцінку) негативних впливів середовища існування;

знайомить студентів із принципами захисту від небезпек та попередження впливу тих чи інших негативних факторів на людину;

розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів;

пропонує шляхи створення нормального, тобто комфортного стану середовища життя і діяльності людини.

Інтегральним показником безпеки життєдіяльності є тривалість життя. На ранніх етапах антропогенезу вона складала приблизно 25…30 років. В той період на людину впливали, в основному, небезпеки природного характеру: геофізичні процеси, кліматичні умови, низький рівень білкового харчування та інші.

Розвиток цивілізації, під якою ми розуміємо прогрес науки, техніки, економіки, індустріалізацію сільського господарства, використання різних видів енергії, створення машин, механізмів, застосування різних видів добрив і засобів  боротьби зі шкідниками, значно збільшує кількість шкідливих факторів, що негативно впливають на людину. Важливим елементом у забезпеченні його життєдіяльності стає захист від цих факторів.

Протягом всього існування людська популяція, розвиваючи економіку, створювала і соціально-економічну систему безпеки. Унаслідок цього, незважаючи на збільшення кількості шкідливих впливів, рівень безпеки людини зростав. В даний час середня тривалість життя в найбільш розвинутих країнах складає близько 77 років.

Вторгаючись у природу, закони якої ще далеко не пізнані, створюючи нові технології, люди формують штучне середовище існування – техносферу. Якщо врахувати, що моральний і загальнокультурний розвиток цивілізації відстає від темпів