Морфологічна характеристика органів імунної системи молодняка великої рогатої худоби, вирощеного на радіоактивно забрудненій місцевості

Чисельність тимоцитів у кірковій речовині дорівнювала 311, 58±3, 74 (контроль 504, 63±7, 21), а у мозковій – 132, 49±2, 28 (контроль 92, 81±3, 42) клітин у полі зору мікроскопа. Судинна реакція характеризувалась деяким розширенням та переповненням капілярів кров’ю. Активнішим цей процес був у мозковій речовині та на границі з кірковою речовиною.

У тварин 6-7 місячного віку морфологічні зміни в тимусі були притаманні початковим фазам акцидентальної трансформації. Часточки переважно втрачали полігональність і набували більш витягнутої форми, їх середній промір дорівнював 0, 534±0, 072 мм (контроль 1, 21±0, 034 мм). Закономірним було зменшення кіркової речовини, потовщення міжчасточкових перегородок за рахунок розвитку жирової тканини, а відтак і зменшення паренхіми органу (табл. 3). Співвідношення між паренхімою і стромою тимуса становило 3, 29: 1 (контроль 5, 93: 1). В окремих випадках спостерігали стирання границі між кірковою і мозковою речовинами, гіперемію дрібних внутрічасточкових судин. Кіркова речовина заселена переважно середніми і великими тимоцитами різного ступеня зрілості та епітеліоретикулоцитами. Густота заселення – 365, 14±4, 11 (контроль 537, 94±11, 87) клітин в полі зору. Місцями виявляли вогнищеве спустошення даної речовини або налипання тимоцитів на макрофаги із подальшим їх фагоцитозом. Мозкова речовина представлена переважно малими і середніми лімфоцитами, частіше в даній речовині виявлялись епітеліоретикулоцити. Густота заселення становила 139, 18±2, 84 (контроль 89, 74±8, 21) клітин в полі зору. Тільця Гассаля були переважно округлої форми, побудовані з сферично нашарованих клітин із слабо забарвленими ядрами, в середньому 6, 32±1, 74 штук, діаметр їх становив 68, 04±3, 71 мкм (контроль 5, 01±1, 23 штук; 54, 78±5, 43 мкм).

У тварин 18 – 24 місячного віку часточкова будова тимуса збережена. Форма часточок переважно полігональна, хоча окремі дещо видовжені. Їх середній діаметр 1, 071±0, 129 мм (контроль 1, 225±0, 679 мм). Часточки розділені переважно вузькими сполучнотканними перегородками, які в окремих випадках потовщені і в них виявляли жирові клітини. Кровоносні судини строми помірно наповнені або переповнені кров’ю, спостерігається розволокнення стінок окремих венозних судин та вихід еритроцитів за їх межі. Інколи в судинах виявляли гіалінові тромби. Межа між кірковою і мозковою речовинами чітко виражена. Співвідношення між паренхімою і стромою тимуса становило 5, 37: 1 (контроль 6, 65: 1). Паренхіма органу чітко розділена на кіркову і мозкову речовини (табл. 3). Кіркова речовина щільно заселена тимоцитами, кількісно їх нараховувалося 419, 24±3, 84 (контроль 529, 81±6, 89) в полі зору, траплялись поодинокі епітеліоретикулоцити, інколи спостерігали макрофаги, в цитоплазмі яких виявляли окремі тимоцити, еритроцити або їх фрагменти. Тільця Гассаля, переважно невеликі, округлої форми, різної кількості, багато виявлялись у стадії формування. Кількісно їх нараховувалось в середньому 5, 98±0, 49 штук в одній часточці, середній їх діаметр становив 32, 12±1, 34 мкм (контроль відповідно 2, 79±0, 08; 36, 21±1, 12 мкм). Густота заселення лімфоцитами мозкової речовини значно менша, ніж кіркової, в середньому нараховувалось 97, 25±2, 65 (контроль 80, 94±3, 19) клітин в полі зору.

Найбільша концентрація нуклеїнових кислот спостерігалась у ядрах тимоцитів кіркової речовини та м’язовому шарі кровоносних судин. Дещо меншим був вміст РНК та ДНК у клітинах мозкової речовини та міжчасточковій сполучній тканині. Підвищеним вмістом РНК відзначались тільця Гассаля і цитоплазма епітеліоретикулоцитів. ДНК у тимусі локалізувалась в ядрах тимоцитів, макрофагів, епітеліоретикулоцитів. Інтенсивність виявлення ДНК у дослідних тварин була меншою у порівнянні з контрольними, зокрема в І та ІІ вікових групах.

Висока активність кислої фосфатази мала місце в тимоцитах субкапсулярного шару, тоді як лужна фосфатаза рівномірно розподілялась в часточках тимуса, лише дещо підвищеним вмістом виділялись кортикальні тимоцити та клітини стінок кровоносних судин.

Отже, у молодняка великої рогатої худоби, який вирощувався в умовах третьої зони радіоактивного забруднення, тимус зберігає свою анатомічну і гістологічну структуру, xоча маса органу вірогідно зменшена у тварин всіх вікових груп. Аналізуючи зональну характеристику і співвідношення основних структур тимуса дослідних тварин, особливо І і ІІ груп, можна говорити про розвиток початкових фаз акцидентальної інволюції органа. Із збільшенням віку ці процеси дещо компенсуються. Разом з тим слід підкреслити, що у молодняка 18-24-місячного віку (ІІІ група), який в природних умовах мав постійний контакт з малими дозами іонізуючого опромінення, процеси вікової інволюції тимуса більш виражені у порівнянні з тваринами цього ж віку, вирощеними на екологічно чистих територіях, щодо радіоактивного забруднення.

Селезінка. Селезінка у