Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів

до запліднення, дн

в І охоту в ІІ охоту в ІІІ охоту Всього

 

 І* 10 7, 51, 7 9 40, 0 50, 0  90, 0 10, 0 1, 6 46, 52, 2

 ІІ* 10 9, 51, 5 8 30, 0 40, 0 10, 0 80, 0 20, 0 1, 7 52, 13, 0

 ІІІ* 7 14, 41, 2 5 28, 5 28, 5 14, 2 71, 2 28, 8 1, 8 63, 43, 7

ІV 10 10, 61, 6 8 20, 0 40, 0 20, 0 80, 0 20, 0 1, 7 55, 73, 0

V 10 12, 51, 5 7 10, 0 20, 0 40, 0 70, 0 30, 0 2, 0 59, 52, 7

Контрольна

група 10 17, 41, 7 5 10, 0 30, 0 10, 0 50, 0 50, 0 2, 5 77, 53, 2

Примітка: * ― групи, у яких застосовували препарат АСД-ф-2

 

Слід відзначити, що у І групі тривалість лікування була найменшою (7, 51, 7 днів), а запліднення найвищим (90%). Менш ефективними виявились ІІ та ІІІ схеми лікування. У другій дослідній групі, де препарат АСДф2 ін'єкували підшкірно, середня тривалість лікування становила 9, 51, 5 днів, що поступається лише першій лікувальній схемі. Найвищу економічну ефективність лікування було встановлено у І дослідній групі, де затрати на лікування однієї корови становили 38, 18 гривень, а економічний ефект від проведеного лікування становив 45, 35 грн. У другій дослідній групі економічна ефективність лікування складала 47, 55 грн, а прибуток на 1 грн затрат становив 2, 05 грн. На лікування однієї корови затрачалось 43, 5 грн. У третій групі, де лікарські речовини вводили внутрішньоматково, отримано найменшу лікувальну ефективність, а затрати на лікування однієї корови виявились найвищими  57, 87 грн.

Таким чином, одержані результати свідчать про високу лікувальну ефективність внутрішньоаортальних інфузій антибіотиків в поєднанні із біостимулятором АСД-ф-2 в схемах комплексної терапії післяродового гнійно-катарального ендометриту корів.

 

 

У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань досліджень, уперше отримані результати комплексної імунобіологічної оцінки корів в процесі розвитку, перебігу та лікування при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті із застосуванням лікарських препаратів, підібраних превентивно в імунологічних тестуваннях in vitro, що підтверджується наступним.

1. Післяродові інволюційні процеси в організмі корів супроводжуються суттєвими змінами окремих ланок імунітету. Перебіг післяродового гнійно-катарального ендометриту характеризується значним пригніченням Т- і В-системи імунітету, що вказує на імунодефіцитний характер цієї патології.

2. Розвиток післяродового гнійно-катарального ендометриту супроводжується пригніченням бактерицидної активності сироватки крові (на 14, 24%, р<0, 001) та фагоцитозу (на 20, 4%, p<0, 001) на фоні зростання рівня циркулюючих імунних комплексів. Гострий ендометрит характеризується зростанням кількості формазанпозитивних нейтрофілів та лізоцимної активності сироватки крові (на 8, 98%, p<0, 01), що можна вважати компенсаторною реакцією організму.

3. Проведення імунологічних тестувань антибактерійних та біологічно активних препаратів у дослідах in vitro є цінним інформативним методом прогнозування їх впливу на функціональні ланки імунітету.

4. Біологічно активний препарат АСДф-2 виявив найвищу імунотропну дію в дослідах in vitro та in vivo.

5. Умовно-патогенна мікрофлора (Escherichia coli, Proteus vulgaris та Proteus mirabilis) з геніталій хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів проявляла найбільшу антибіотикочутливість до енрофлоксу, гентаміцину, стрептоміцину та амоксоциліну.

6. Найвищу лікувальну ефективність при післяродовому ендометриті корів отримано при застосуванні комплексної терапії з інтрааортальними інфузіями лікарських речовин.

7. Запропонована схема комплексного проведення клінічних, гематологічних, імунобіологічних, цитохімічних та мікробіологічних досліджень дозволяє об’єктивно оцінити патогенетичний механізм розвитку післяродових захворювань, прогнозувати їх перебіг та ефективність лікувально-профілактичних заходів.

 

 

1. Для лікування корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, пропонується комплексна схема, що передбачає внутрішньоаортальні інфузії 30 мл 1% розчину новокаїну, 15 мл 5% розчину енрофлоксу та 25 ОД окистоцину в поєднанні із введенням 50 мл 10% водного розчину АСДф-2.

2. З метою підвищення ефективності етіотропної терапії при післяродовому септичному ендометриті слід проводити попереднє визначення антибіотикочутливості мікрофлори.

3. У наукових дослідженнях з метою прогнозування впливу лікарських препаратів на імунобіологічну реактивність організму доцільно проводити їх попереднє імунологічне тестування в дослідах in vitro.

 

 

1. Яблонський В. А., Боднар О. О., Желавський М. М., Ратушняк М. П. Дослідження імунорегулюючої дії біологічно активних препаратів in vitro // Вісник Білоцеків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць ”Актуальні проблеми ветеринарної медицини”.  Вип. 8. Ч. 1. Біла Церква, 1999. С. 270-274.

Здобувач брав участь у формуванні груп, проводив імунологічне дослідження препаратів, проводив біометричну обробку результатів.

2. Желавський М. М., Яблонський В. А., Боднар О. О., Ратушняк М. П. Імунологічні аспекти раціонального підбору антибіотиків при терапії гнійно-катаральних ендометритів корів // Вісник Білоцеків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 9. Біла Церква, 1999.  С. 58-62.

Дисертант брав участь у формуванні груп, готував матеріал для проведення дослідів, проводив імунологічне тестування препаратів, узагальнення одержаних результатів та підготовку роботи до