Диференційна діагностика механічних, паренхіматозних та змішаних жовтяниць у хірургічних хворих за даними клініко-лабораторних, сонографічних та морфологічних показників

Міністерство охорони здоров'я України

Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського

 

Живиця Сергій Георгійович

 

УДК 616. 36-008. 5-07-08

 

 

14. 01. 03 – хірургія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Сімферополь – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькому державному інституті удосконалення лікарів МОЗ України. 

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Ярешко Володимир Григорович, Запорізький державний інститут удосконалення лікарів МОЗ України, завідувач кафедри хірургії-2.

Офіційні опоненти – доктор медичних наук, професор Ничитайло Михайло Юхимович, інститут хірургії і трансплантології АМН України, м. Київ, завідувач відділом лапароскопічної хірургії і холелетіазу – доктор медичних наук, професор Жебровський Віктор Вікторович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри хірургічних хвороб з курсом урології, м. Сімферополь.

Провідна установа – інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків.

Захист відбудеться “26“ червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради К 52. 600. 02 при Кримському медичному університеті ім. С. І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7).

 

Актуальність теми. Питання диференційної діагностики синдрому жовтяниці набувають особливого значення в зв'язку з ростом захворюваності по всіх нозологічних формах, зв'язаних з різноманітними видами холестазу (Бабак О. Я. і співавт., 1999; Белов С. Г. і співавт., 1999; Брискин Б. С. і співавт., 2000; Голубчиков С. Н., 2000; Харченко Н. В., 2000; Erickson R. A. et al., 1995; de Ledingen V. et al., 1999; Homolyako I. et al., 2000). Цей синдром зустрічається в 32% хворих з жовчнокам'яною хворобою (ЖКХ), 53% хворих зі злоякісними новоутвореннями гепатопанкреатобіліарної системи (ГПБС), 50% хворих з цирозом печінки (ЦП), 67% хворих з гострими вірусними гепатитами (ГВГ), 16% хворих з хронічними гепатитами (ХГ)  (Шалимов А. А. і співавт., 1996; Вовк А. Д. і співавт., 1998; Похмурський В. В., 1998; Нартайлаков М. А. і співавт., 1999; Cameron J. L. et al., 1993; Brennan M. F. et al., 1996; Bergman J. J. et al., 2000).

Особливі труднощі в диференційній діагностиці виникають у хворих із синдромом жовтяниці при сполученні хірургічної патології ГПБС і хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП)  (Гранов А. М. і співавт., 1998; Шкурба А. В., 1998; Яхонтова О. И. і співавт., 1998). Наявність ХДЗП у хворих з обтураційною жовтяницею супроводжується клінічними і лабораторними проявами, характерними для паренхіматозної жовтяниці (ПЖ), що приводить до непрофільної госпіталізації цих хворих в інфекційні і терапевтичні стаціонари (Балашов Г. В. і співавт., 1990; Дедерер Ю. М., 1990; Ничитайло М. Е. і співавт., 1998; Ничитайло М. Ю. і співавт., 1999; Фомин П. Д. і співавт., 1999). У той же час, наявність біліарної патології (хронічний калькульозний холецистит, хронічний панкреатит) у хворих з ГВГ, ХГ і ЦП сприяє госпіталізації їх у хірургічні стаціонари й, у ряді випадків, невиправданим оперативним втручанням (Бугайцов С. Г., 1997; Похмурський В. В., 1998; Шкурба А. В., 1998).

Це ставить перед лікарями складне завдання в обмежений відрізок часу на підставі клініко-лабораторних, інструментальних методів обстеження визначити профіль госпіталізації хворого з метою вибору адекватного методу лікування і попередження поширення інфекції (Бобров О. Е. і співавт., 1992; Алієв С. А. і співавт., 1998; Бєлов С. Г. і співавт., 1999; Зайцев В. Г. і співавт., 1999; Hann L. E. et al., 1996; Folsch U. R. et al., 1997; Hung C. H. et al., 2001).

Таким чином, аналіз основних діагностичних ознак з урахуванням різноманіття клінічних, лабораторних, інструментальних та морфологічних змін печінки при синдромі жовтяниці особливо актуальний на тлі росту патології гепатобіліарної системи обструктивного, паренхіматозного і змішаного характеру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота “Диференційна діагностика механічних, паренхіматозних та змішаних жовтяниць у хірургічних хворих за даними клініко-лабораторних, сонографічних та морфологічних показників” є фрагментом планової НДР кафедри хірургії-2 Запорізького державного інституту удосконалення лікарів на тему: “Діагностика та сучасні підходи до хірургічного лікування непрохідності термінального відділу загального жовчного протока”, державна реєстрація № 0100V001174, шифр ВН. Р. 02. 15. 19-99.

Мета і задачі дослідження. Визначити значення біохімічних та сонографічних показників, морфологічних змін печінки в диференційній діагностиці жовтяниць у хірургічних хворих для вибору профілю госпіталізації та засобів лікування.

Для досягнення мети поставлені задачі:

1. Розробити системний підхід диференційної діагностики механічної, паренхіматозної та змішаних форм жовтяниць на підставі клініко-лабораторних, сонографічних показників.

2. Виявити основні порушення біохімічних показників, сонографічну характеристику та стан морфологічних змін печінки у хворих при обтураційній жовтяниці на тлі хронічних дифузних захворювань печінки.

3. Дослідити основні діагностичні критерії змішаних жовтяниць для визначення тактики та вибору способу лікування з використанням інструментальних малоінвазивних методів.

4. Вивчити інтегративні гематологічні показники інтоксикації (ЛІІ, ІЗЛК, ГПІ, Ілім)