Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості дії ненаркотичних анальгетиків в умовах експериментального невротичного стану

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
36
Язык: 
Українська
Оценка: 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ
 
Жилюк Володимир Іванович
 
УДК 616. 212 – 02: 616. 85]-092. 9
 
Особливості дії ненаркотичних анальгетиків в умовах експериментального невротичного стану
 
14. 03. 05. – фармакологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мамчур Віталій Йосипович, кафедра фармакології та клінічної фармакології Дніпропетровської державної медична академії МОЗ України, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Громов Леонід Олександрович, завідувач відділу нейрофармакології, Інститут фармакології та токсикології АМН України доктор медичних наук, професор Неруш Петро Опанасович, кафедра нормальної фізіології Дніпропетровської державної медична академії МОЗ України, завідувач кафедри.
Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра загальної та клінічної фармакології.
Захист дисертації відбудеться 19. 06. 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26. 550. 01 в Інституті фармакології та токсикології АМН України (03057, м. Київ, вул. Е. Потьє, 14)
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність проблеми. Вивчення болю має багатовікову історію, ця проблема і в теперішній час залишається серйозною та потребує значних зусиль для покращення якості та ефективності її терапії, оскільки больовим синдромом різної інтенсивності та тривалості страждають до 40% населення (D. I. Goldsein, I. H. Meador-Woodruff, 1991; А. М. Овечкин, А. В. Гнездилов, 1998). Основним способом позбавлення або полегшення болю являється використання знеболюючих засобів (Н. А. Осипова, 1998; В. В. Чурюканов, 1998). Більше 100 років анальгетики використовуються для медикаментозної терапії болю. Сьогодні найбільш доступними для використання при алгічних синдромах малої та середньої інтенсивності є група ненаркотичних анальгетиків. Тільки в США понад 1% населення використовують препарати цієї групи кожний день. Фармакологічну регуляцію болю за допомогою цих анальгетиків можна здійснити шляхом впливу на периферичні та центральні ланки передачі больових імпульсів (Е. Ю. Лемина, В. В. Чурюканов, 1995; Н. А. Осипова, 1998; В. В. Чурюканов, 1998). При цьому центральний компонент в анальгетичному ефекті ненаркотичних анальгетиків може бути пов'язаний з пригніченням продукції простагландинів в головному мозку (R. Bjorkman et al., 1994; I. Nishihara et al., 1995), з впливом на моноамінергічні компоненти ендогенної антиноцицептивної системи (Е. Ю. Лемина, В. В. Чурюканов, 1995; X. H. Hu et al., 1994; B. W. Song et al., 1995), з можливою взаємодією з опіатергічними механізмами в ЦНС (R. Bjorkman, 1995; M. J. Christie et al., 1999; R. Bjorkman et al., 1992), з можливою мембраностабілізуючою, антиоксидантною активністю (Ю. И. Губский и др., 1994; F. Takayma et al. 1994), в основі якої першочергово лежить гальмування процесів перекисного окислення ліпідів (В. А. Барабой, Д. А. Сутковой, 1997; Т. А. Девяткинa, 1990, О. А. Подплетня, 2000).
Інтерес до визначення центрального механізму дії цих засобів останнім часом зріс і завдяки розробці простагландинової теорії механізму дії ненаркотичних анальгетиків, встановленню ролі простагландинів в функціонуванні утворень мозку, які мають відношення до больової реакції, та відкриттю двох різновидів циклооксигенази, в тому числі і в тканинах мозку (J. N. Cashman, 1996; J. M. A. Laird et al., 1997; P. Lipsky et al., 1998).
Накопичується все більше відомостей про участь циклооксигенази-2 в розвитку патологічних станів мозку і, зокрема, – хвороби Альцгеймера та підвищеної судомної готовності мозку (J. C. S. Braitner et al., 1997; W. F. Steward et al., 1997; P. L. McGeep et al., 1996).
За останні десять років відзначається зростання непсихотичних психічних порушень, у структурі яких значне місце посідають невротичні розлади. Епідеміологічні дослідження, проведені раніше, дозволили виявити в різному ступені вираження невротичні розлади у 80 – 90% населення (А. М. Вейн, 1998; А. С. Никифоров, 1998; Б. В. Михайлов та ін., 1998; Н. Пазешкиан, 1996).
Поміж тим, існує цілий ряд літературних даних, які свідчать про те, що розвиток невротичної патології часто супроводжується зниженням порогу больового відчуття як в експерименті, так і в клініці (И. Я. Ашкинази, Е. А. Вершинина, 1998; М. Ф. Кудряшова, 1998) та проявою алгічних синдромів (Б. Д. Карвасарский, 1990). Однак на фоні інтенсивного вивчення проблеми болю та аналгезії залишаються мало дослідженими питання дії ненаркотичних анальгетиків в умовах патологічних станів мозку і в даному випадку – невротичних розладах. Є передумови вважати, що невротичний стан може змінювати анальгетичний ефект препаратів цієї групи, або анальгетичні засоби можуть впливати на клінічні прояви даної патології.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як фрагмент планової науково-дослідної роботи кафедри фармакології та клінічної фармакології Дніпропетровської державної медичної академії «Особливості дії нейро- та психотропних лікарських засобів в умовах екстремальних ситуацій» (№ держреєстрації 0199UОО1559).
Мета і задачі дослідження. Визначити особливості центрального нейротропного компоненту знеболюючої дії ненаркотичних анальгетиків шляхом нейрофізіологічного дослідження функціонування утворень гіпокампо-ретикуло-неокортикальної системи головного мозку в умовах експериментального невротичного стану.
У відповідності до мети було визначено такі основні задачі дослідження:
1. Дослідити вплив анальгіну, диклофенаку-натрію, кеторолаку, ацетилсаліцилової кислоти
CAPTCHA на основе изображений