Особливості формування високопродуктивних дубових насаджень в умовах лівобережного лісостепу

13. В організаційному плані слід розробити єдину стратегію лісовирощування дубових лісів в різних типах лісу, поєднавши в єдину систему лісовідновлення, рубки, пов’язані з веденням господарства та головні рубки, а також розробити новий механізм контролю за якістю проведених робіт.

14. Доцільним в організаційно-господарському відношенні є скорочення категорій захисності лісів, в тому числі і дубових з виділенням декількох блоків (заповідні, природоохоронні, рекреаційні, експлуатаційні ліси) і розробка системи ведення господарства в них.

15. Доцільним є більш інтенсивне проведення в регіоні рубок стиглих і перестійних порослевих дубових насаджень, особливо з повнотою нижче 0, 6, що зростають в сухих та свіжуватих грудах і сугрудках з їх наступною реконструкцією. При цьому лісовідновні рубки, що зараз провадяться, вимагають в багатьох аспектах суттєвого вдосконалення.

16. Заходи зі сприяння природного поновлення слід застосовувати у насіннєві роки до настання періоду масового опадання жолудів. Попередній, накопичений в регіоні досвід шпигування під материнським наметом слід відроджувати в процесі здійснення лісовідновних рубок хоча б на невеликій частці площ.

17. Під час відбору плюсових дерев дуба звичайного для створення клонових насіннєвих плантацій слід обов’язково враховувати його фенологічні особливості та репродукційну здатність.

18. Для створення КНП в Лівобережному Лісостепу пропонується використовувати плюсові дерева, потомства яких істотно перевищують контроль у випробних культурах (Печеніги-11, Таранівка-7, Володимирівка-42, Данилівка-5, Тростянець-15 та Слов’янськ-22 із Харківської, Сумської та Донецької областей).

19. Створення клонових насіннєвих плантацій дуба звичайного необхідно здійснювати садінням саджанців із закритою кореневою системою з розташуванням садивних місць 5 х 10м. Тоді площа живлення щепи, або насіннєвого потомства буде 50 м2, що наближається до європейських стандартів (60-64 м2). На плантаціях, створених у попередні роки іншими схемами (в середньому 5 х 5м) необхідно провадити проріджування дерев з метою створення оптимальних світлових умов.

 

 

1. Марчук Ю. М. Особливості розподілу діаметра в стиглих дубових лісостанах Лівобережного Лісостепу України та вплив на нього господарського фактора // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво. – К., – 1999. – Вип. 20. – С. 231-240.

2. Марчук Ю. М., Михалків В. М., Купріна Н. П., Ігнатенко В. А. Продуктивність, структура та стан дубових ценозів в оптимальних умовах зростання Лівобережного Лісостепу // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво. – К., – 2000. – Вип. 25. – С. 143-152 (ідея, обробка матеріалу та участь у написанні).

3. Марчук Ю. М. Сучасний стан дубових лісів Лівобережного Лісостепу України та перспективи їх вирощування // Вісник ХДАУ. – 2001. -№1. – С. 144-149.

4. Марчук Ю. М. Підвищення ефективності відтворення дубових лісів в Лівобережному Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво. – К., – 2001. – Вип. 39. – С. 97-108.

5. Марчук Ю. М. Використання лісорослинного потенціалу дібров Лівобережного Лісостепу України // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції “Концепція розвитку лісової типології в Україні в контексті лісової освіти і підвищення продуктивності лісових насаджень”. – Харків, 2000. – С. 81-84.

 

Марчук Ю. М. Особливості формування високопродуктивних дубових насаджень в умовах Лівобережного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 03. 03 – лісознавство і лісівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Отримано нові дані щодо територіального, вікового, лісівничо-таксаційного розподілу дубових лісів Лівобережного Лісостепу. Зазначається, що в силу різних обставин продуктивність їх на даний час реалізується не повністю.

Вивчено просторову, ценотичну та таксаційну структуру дубових лісів різного віку в умовах їх обмеженого господарського використання та зроблено порівняння з насадженнями інших регіонів зростання. Підтверджено високу стійкість дуба в оптимальних умовах росту у стиглому віці. Досліджено особливості природного поновлення головної породи. Зазначається, що в багатьох випадках формуються молодняки з перевагою у складі ясена звичайного, що можна розглядати як позитивний момент. Акцентується увага на шаблонному господарюванні з акцентом на здійснення суцільних рубок із створенням чистих лісових культур, що не сприяє повній реалізації потенційних можливостей лісорослинних умов.

Інвентаризація та вивчення плюсових дерев, насаджень, клонових плантацій дуба звичайного вказує на наявність реального резерву для реалізації зазначеної ідеї. Рекомендовано для використання жолудів із клонів, потомство яких у випробних культурах достовірно перевищує за висотою та діаметром контрольні рослини.

Ключові слова: дубові насадження, продуктивність, стійкість, ріст, структура, поновлення, селекція.

 

Марчук Ю. Н. Особенности формирования високопроизводительных дубовых насаждений в условиях Левобережной Лесостепи. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 03. 03 – лесоведение и лесоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2002.

Проблема выращивания высокопродуктивных лесных насаждений невозможна без глубокого анализа динамики и сегодняшнего состояния дубовых ценозов, вызванных комплексом природных и хозяйственных факторов. На основании анализа фондовых материалов за последние 30 лет получены данные по территориальному, возрастному, таксационному распределению дубовых лесов Левобережной Лесостепи Украины. Выявлены их особенности в сравнении с аналогичными насаждениями других регионов Украины. Район исследования является благоприятным с позиции выращивания ценных и высокопродуктивных дубовых древостоев, однако в силу разных обстоятельств продуктивность их в настоящее время реализуется на 67-80% от потенциальной производительности.

Изучено пространственное, ценотическое и ранговое строение смешанных лесов различного возраста с преобладанием дуба обыкновенного в условиях ограниченного их хозяйственного использования (заказники, заповедные урочища, лесные генетические резерваты). Проведен сравнительный анализ с насаждениями, произрастающими в аналогичных условиях других регионов (Теллермановский лес, Тульские засеки, Казанские дубравы).

Дубовые насаждения региона исследования высокопродуктивны (400-500 м3/га), характеризуются высоким бонитетом (I-II), сложной породно-ценотической и ранговой структурой. Дуб преобладает в составе насаждений практически на всех стадиях онтогенеза.

Исследованиями подтверждена достаточно высокая устойчивость дуба в оптимальных условиях его произрастания (D2) в спелом и перестойном возрасте. Исследовано характер и особенности естественного возобновления главной породы в сегодняшних условиях. Сделано заключение, что во многих случаях при ширине лесосек 50 м формируется молодое поколение леса с преобладанием в составе ясеня обыкновенного. Это можно рассматривать как положительное явление, учитывая лесоводственное и хозяйственное значение этой породы. При этом исключаются типичные для таких ценозов продолжительные демутационные сукцессии з доминированием второстепенных пород. В работе акцентируется внимание на то, что трафаретное хозяйствование с акцентом на осуществление сплошных рубок шириной 100 м и больше с последующим созданием чистых лесных культур дуба не способствует реализации ими потенциальных возможностей лесорастительных условий.

Инвентаризация и глубокое изучение имеющейся лесосеменной и селекционной базы дуба обыкновенного в регионе исследования (плюсовые насаждения, плюсовые деревья, клоновые плантации) свидетельствует о наличии реального резерва для реализации указанной идеи. При этом, в первую очередь, рекомендуются для использования желуди клонов, потомство которых в испытательных культурах достоверно превышает по высоте и диаметру контрольные растения.

Ключевые слова: дубовые насаждения, продуктивность, устойчивость, рост, структура, возобновление, селекция.

 

Marchuk Y. M. Specialities of forming of high productive oak plantations in the conditions of left bank forest-steppe zone. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in agricultural sciences on speciality 06. 03. 03 – forest science and forestry. – National Agricultural University of Ukraine, Kyiv, 2002.

New data about territorial, age and taxation distribution of oak stands in the left bank forest-steppe zone have been received. Marked out, that in the forces of different circumstances, their productivity at the present moment can’t be realized completely.

The spatial, coenotic and rank structure of oak forest in different ages and in conditions of their stricted economical using in the studied region has been searched. The comparisons with oak stands from other regions on their growth were made. The high stability of oak in optimum growth conditions in mature stands were confirmed. The specialities of natural regeneration of main species were studied. Marked out that generally, the young forests are being formed with the advantage of ash-tree in its structure, which considered as a positive moment. Much attention are being paid at the conventional forestry with the accent on fulfilling of clear cuttings and with the following planting of pure forest crops, which is not favourable for the fulfill of potentional opportunities of the forest-site conditions.

Inventory making and learning of plus trees, plus stands, clone plantations of oak indicate the presence of real reserve for the fulfilling of this idea. Also it’s recommended to use acorns from those clones, which posterities in the test plantations exceeded the control plants in height and diameter.

Key words: oak stands, productivity, stability, growth, structure, regeneration, selection.