Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму

Різна густота вплинула в цілому на кількість продуктивних насінників. Зі зменшенням густоти кількість продуктивних насінників також зменшувалася з 97, 0% до 91, 3%. На контролі кількість продуктивних насінників була меншою порівняно з густотою 9-10 і 13-15 рослин на 1 м рядка (це пов’язане з наявністю значної кількості недорозвинених рослин через нерівномірність їх розвитку) і дещо більшою порівняно з 2-3 і 5-6 рослинами на 1 м рядка. Змінюються й деякі морфологічні ознаки насінників, особливо такі, як тип насінника, довжина і кількість квітконосних пагонів. Так, якщо у варіанті без формування густоти багатостеблових насінників було 10%, при густоті 2-3 і 13-15 рослин на 1 м рядка відповідно 30 і 10%. При густоті 2-3 рослини на 1 м рядка пагонів першого порядку було 50, другого – 103, третього – 12, то при 13-15 рослинах відповідно 40, 93 і 6 шт. Найбільш компактними, з точки зору архітектоніки куща, були насінники, вирощені при густоті 9-10 рослин на 1 м рядка: тут пагонів першого порядку нараховувалося 45, другого 96, третього – 6 шт.

Стосовно кількості плодів на одному насіннику, то встановлена така закономірність: найбільшу кількість плодів відмічено при 2-3 і 5-6 рослинах на 1 м рядка (4, 6 тис. шт.), найменшу – на контролі (3, 8 тис. шт.). Аналогічна закономірність відмічена і по насіннєвій продуктивності. Тобто, можна стверджувати, що зі зменшенням густоти безвисадкових насінників такі елементи їх продуктивності як кількість плодів на одному насіннику, насіннєва продуктивність однієї рослини збільшується, проте, як побачимо далі, це не компенсує до певної межі зменшення врожайності з одиниці площі при зріджених посівах.

Найбільша врожайність насіння отримана при густоті після перезимівлі 9-10 рослин на 1 м рядка (перед збиранням 150 тис. /га). Наступне підвищення густоти до 13-15 шт. /м, що відповідало перед збиранням 206 тис. /га призводило до зниження врожайності насіння (на 1, 3 ц/га при НІР05-1, 9ц). Проте, порівняно з контролем врожайність насіння в цьому варіанті була дещо вищою. Зменшення ж густоти до 5-6 рослин на 1 м рядка (перед збиранням 90 тис. /га) призводило до деякого зменшення врожайності насіння, але порівняно з контролем врожайність насіння і у цьому варіанті була дещо вищою. Подальше ж зменшення густоти до 2-3 рослин на 1 м рядка (перед збиранням 45 тис. /га) призводило до різкого зниження врожайності насіння (табл. 4)

 

Таблиця 4

Врожайність і якість насіння залежно від густоти безвисадкових насінників після перезимівлі (1997-1999 рр.)

Варіанти досліду Врожай-ність насіння, ц/га Схо-жість, % Маса 1000 плодів, г Плодів, % фракції, мм

>5, 5 4, 5-5, 5 3, 5-4, 5 3, 0-3, 5

Контроль-без формування густоти 14, 1 80 12, 3 3 20 51 26

2-3 рослини на 1 м рядка 6, 7 76 12, 2 4 25 53 18

5-6 рослин на 1 м рядка 15, 3 84 12, 5 4 26 50 20

9-10 рослин на 1 м рядка 16, 7 85 12, 6 3 22 53 22

13-15 рослин на 1 м рядка 15, 4 83 12, 5 3 21 56 20

 

Аналіз якості насіння показав, що найнижчі показники отримано у варіанті з густотою 2-3 рослини на 1 м рядка. Найвищу схожість (85%), масу 1000 плодів (12, 6г) отримано при густоті 9-10 рослин на 1 м рядка. Практично такі ж показники були отримані і при густоті 5-6 і 13-15 рослин на 1 м рядка (див табл. 4).

ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ГУСТОТИ БЕЗВИСАДКОВИХ НАСІННИКІВ

Сівба на кінцеву густоту. Згідно рекомендацій по технології вирощування безвисадкових насінників, оптимальна кількість рослин перед збиранням має бути (залежно від ширини міжрядь) від 150 до 200 тис. /га. Враховуючи те, що впродовж онтогенезу випадає 30-60% рослин, вихідна густота повинна бути вдвічі більшою, тобто восени вона повинна складати 300-400 тис. /га. У зв’язку з цим у 1994-1997 рр. проводилися досліди з сівби на кінцеву густоту із розрахунку 150 і 100 тис. га (ширина міжрядь – 70 см).

Для отримання кінцевої густоти перед збиранням, наприклад, 150 тис. /га (10, 4 рослини на 1 м рядка) теоретично вихідна густота (восени) повинна бути в межах 300 тис. /га, або ж 20, 8 рослин на 1 м рядка, виходячи, що 50% із них випадає в осінній, зимовий і весняно-літній періоди. В дослідах лабораторна схожість насіння становила 85%. Щоб одержати задану кількість рослин (20 шт. /м) і, враховуючи, що польова схожість насіння була нижча на 50% лабораторної, висівали по 46 плодів на 1 м рядка. Результати дослідів показали, що у варіанті із заданою густотою 150 тис. /га кількість рослин в період “повні сходи” було в середньому за три роки 18, 5 шт. /м (259 тис.),