Взаємодія мікроорганізмів кореневої зони ярого ячменю з біоагентами мікробних препаратів

 

Рис. 2. Біологічна ефективність застосування мікробних препаратів проти кореневих гнилей ярого ячменю, % (польовий дослід з внесенням N60, P45, K45, 2000р.). 1 – без внесення хімічних і мікробних препаратів (контроль) ; 2 – передпосівна обробка насіння фенорамом; 3 – те ж мікробним препаратом хетоміком; 4 – --//-- ризоентерином; 5 – --//-- A. brasilense 11; 6 – --//-- A. brasilense 11 + хетоміком; 7 – --//-- ризоентерином + хетоміком. a – фаза колосіння (НІР05 складає 8, 40) ; b – фаза воскової стиглості (НІР05 складає 3, 95).

 

Найбільш вагомим інтегральним показником при визначенні ефективності застосування тих чи інших засобів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур є одержаний урожай. Наведені дані (табл. 3) є свідченням того, що всі засоби, які вивчалися в дослідах, позитивно впливали на ріст і розвиток рослин та забезпечили вірогідну прибавку урожаю зерна ярого ячменю.

Найефективнішим виявилося поєднане застосування гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 (хетомік) і асоціативних азотфіксуючих бактерій. Урожай ярого ячменю при використанні цих мікроорганізмів збільшився на 27, 7-31, 9%.

Внесеня мінеральних добрив (N60 P45 K45) збільшувало загальний рівень урожаю і прибавку від застосування мікробних препаратів.

Позитивний вплив мікробних препаратів спостерігався також і на такому важливому показникові якості зерна ячменю, як вміст в ньому білка (табл. 3). Так, в порівнянні з контролем, при інокуляції насіння ярого ячменю хетоміком підвищення урожаю зерна супроводжувалося збільшенням вмісту в ньому білка на 2, 1% ризоентерином – на 1, 9%, A. brasilense 11 – на 2, 5%. Найбільше зростаня вмісту білка (на 2, 7%) забезпечило сумісне застосування азотфіксуючих бактерій і гриба-антагоніста.

 

Таблиця 3

Урожай зерна ярого ячменю та вміст в ньому білка (польовий дослід з внесенням N60P45K45, 2000р.). 

Варіанти досліду Урожай, ц/га Приріст урожаю Вміст білка на суху речовину, % 

ц/га %

1 2 3 4 5

Без внесення хімічних і мікробних препаратів (контроль) 38, 2 ----- ----- 10, 1

Обробка насіння фенорамом 40, 3 2, 1 5, 5 12, 0

Обробка насіння хетоміком 47, 5 9, 3 24, 3 12, 2

Обробка насіння ризоентерином 44, 4 6, 2 16, 2 12, 0

Обробка насіння A. brasilense 11 45, 8 7, 6 20, 0 12, 6

Обробка насіння A. brasilense 11 + хетоміком 48, 8 10, 6 27, 7 12, 8

Обробка насіння ризоентерином + хетоміком 50, 4 12, 2 31, 9 12, 0

НІР05 1, 64

 

При аналізі структури врожаю ярого ячменю виявилося, що передпосівна обробка насіння мікробними препаратами мала позитивний вплив на такі елементи структури урожаю, як довжина колосу, кількість зерен в колосі, та їх масу. При поєднаному використанні азотфіксуючих бактерій і гриба-антагоніста відмічено найбільший ефект.

Таким чином, результати проведених досліджень показали, що при застосуванні мікробного препарату хетоміка різко обмежувався розвиток збудників гельмінтоспоріозної і фузаріозної кореневих гнилей ярого ячменю, поліпшувалося живлення рослин, що забезпечило значний приріст урожаю культури – 21, 4-24, 3 відсотка.

Викорисання асоціативних азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11 і E. aerogenes 30ф (ризоентерину) для інокуляції насіння ярого ячменю сприяло посиленню процесу фіксації атмосферного азоту в кореневій зоні, підвищенню стійкості рослин до збудників кореневих гнилей, суттєвому зростанню урожаю і якості зерна.

При поєднаному застосуванні гриба-антагоніста і азотфіксуючих бактерій для інокуляції насіння ячменю мали місце більш сприятливі умови для росту і розвитку рослин, ніж при моноінокуляції, які забезпечили найбільше зростання урожаю (на 24, 5-31, 9%) і якості зерна.

 

 

Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного вилугуваного грунту кореневої зони ярого ячменю. Видова різноманітність і частота зустрічальності мікроскопічних грибів ризоплани ячменю відрізняються від грунту міжрядь і ризосфери. В грунті міжрядь види з високою частотою зустрічальності становили 33, в ризосфері – 41, в ризоплані – 64 відсотків.

Досліджено взаємодію гриба-антагоніста C. cochliodes 3250 – біоагента препарату хетоміка – з мікроміцетами кореневої зони ярого ячменю. Показано, що C. cochliodes 3250 здатний виявляти високу антагоністичну активність щодо широкого спектру фітопатогенних грибів. При внесенні його в дерново-середньопідзолистий і лучно-чорноземний вилугуваний грунти, відмічено суттєве зменшення чисельності мікроміцетів родів Bipolaris і Fusarium – представників патогенного комплексу кореневих гнилей ярого ячменю.

Встановлено, що інтродукований в грунт C. cochliodes 3250 здатний приживатися в кореневій зоні ярого ячменю, активно її колонізувати та обмежувати ріст фітопатогенних грибів аж до їх витіснення з кореневої зони.

Використання мікробного препарату хетоміка забезпечило надійний захист рослин ярого ячменю від збудників кореневих гнилей і сприяло підвищенню урожаю культури на 21, 4-24, 3%.

Одержано новий перспективний штам азотфіксуючих бактерій Azospirillum brasilense 11, який характеризується високою активністю азотофіксування і рекомендований як біоагент препаратів для поліпшення азотного живлення рослин та підвищення урожаю ярого ячменю.

Новий штам азотфіксуючих бактерій A. brasilense 11 відзначається поліфункціональним характером впливу на рослини ярого ячменю: підсилює фіксацію молекулярного азоту в кореневій зоні рослин в 1, 7-1, 9 рази, продукує біологічно активні речовини, які сприяють росту і розвитку рослин, що підвищує урожай зерна ячменю на 10, 5-19,