Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з рабством і работоргівлею

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
26
Язык: 
Українська
Оценка: 

центральних як в захисті прав людини, так і в сфері міждержавного співробітництва в боротьбі з злочинністю.

Слід вирізнити такі аспекти застосування результатів дисертації:
– науково-дослідний (в дисертації вперше в вітчизняній науці міжнародного права проведено комплексний аналіз міжнародно-правових актів та документів, що мають відношення до заборони рабства і до цього часу не були предметом спеціального наукового аналізу, а положення і висновки дисертації можуть бути використаними для подальших досліджень міжнародно-правових проблем боротьби з торгівлею людьми);
– науково-освітній (використання розроблених у дисертації наукових положень під час викладання курсу “Міжнародне право”, “Міжнародний захист прав людини”, “Міжнародне співробітництво в боротьбі з злочинністю”, “Міжнародне гуманітарне право”);
 – науково-методичний (для вдосконалення навчальних програм з міжнародного публічного права при підготовці підручників і навчально-методичних посібників);
– практичний (для підготовки та перепідготовки юристів і працівників Міністерства закордонних справ України, в практиці правотворчих органів, правозахисними неурядовими організаціями).
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. 
Положення дисертації доповідалися на таких конференціях:
Наукова конференція “Права людини і правова держава” (Харків, 1998 р., тези знаходяться у друку);
Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (27 грудня 2000 р., м. Харків; тези опубліковані).
 Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в трьох наукових статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України, а також у двох тезах доповідей та повідомлень на наукових семінарах і конференціях.
Відповідно до мети, задач, предмету та логіки дослідження обрано структуру дисертації, яка містить вступ, три розділи (сім підрозділів), висновки та список використаних джерел, який нараховує 169 позицій і займає 14 сторінок. Загальний обсяг дисертації – 176 сторінок.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
 
У вступі обґрунтовуються актуальність і ступінь дослідження в науці міжнародного публічного права теми дисертації, вказується на емпіричну базу дослідження, визначаються мета, задачі, об’єкт, предмет роботи, дається характеристика методології дослідження, показується теоретичне і практичне значення роботи, її наукова новизна, ступінь апробації та характер публікацій, в яких сформульовано основні результати дослідження. 
РОЗДІЛ 1 “Генезис міжнародно-правового інституту заборони рабства” присвячено дослідженню виникнення та становлення міжнародно-правового інституту заборони рабства наприкінці ХVІІІ – ХІХ століть. 
У першому підрозділі розглянуто соціокультурні та політико-правові передумови міжнародно-правової заборони рабства. Інститут рабства має конкретно-історичний характер, його різновиди відображають специфіку суспільного життя на певних етапах людства. Зрілий завершений вигляд рабство набуває в епоху античності. Головною ознакою класичного (античного) рабства є перетворення людини на об’єкт відносин власності. На підставі аналізу наукових робіт юристів і філософів різних часів (Аристотель, Платон, М.Аврелій, Сенека, Г.Горацій, та інші) зроблено висновок, що в правовій і в філософській думці ідея особистої свободи і недоторканості з’явилася в працях стародавніх грецьких та римських філософів, а потім вона знайшла відображення у філософській спадщині середньовіччя та епохи Просвітництва. Особиста свобода і недоторканість людини знаходяться в основі її права не бути об’єктом рабства і работоргівлі. Але тривалий час філософська, політична та правова думка не піднімалася до осмислювання такої залежності. 
Головними загальними передумовами процесу міжнародно-правової заборони рабства та работоргівлі, які визначалися в ХVIII – XIX століттях, були:
а) “промисловий переворот”, який означав докорінні зміни в техніко-економічному укладі суспільства, що робили рабську працю економічно невигідною;
б) соціально-політичні зміни в світі, становлення та зміцнення базових засад буржуазної демократії (рівність, свобода, тощо);
в) формування та поширення в масовій свідомості політичної та моральної філософії, що обґрунтувала ідею свободи та рівності людей як їх природного права (Руссо, Вольтер, Монтеск’є та інші);
г) трансформація позиції християнської церкви, яка ставала все більш рішучім противником рабства (заборона рабства стала першим проявом рецепції прав людини церквою).
У підрозділі присвячено увагу дослідженню впливу релігії, зокрема християнства, на становлення уявлень про необхідність правової заборони рабства, яка є наслідком визнання пріоритетності прав людини. Але відношення церкви до проблем прав людини в XVIIІ-XIX ст. визначалось неоднозначними історичними традиціями. В останній чверті XVIII ст. загальне ідеологічне обґрунтування заходів по ліквідації рабства було створено в рамках аболіціонізму. Саме чітка “аболіціоністська” позиція церкви стала одним з вирішальних чинників політико-правових процесів, що в кінцевому підсумку привели до заборони рабства не лише в законодавстві провідних західних країн, але й в міжнародно-правових актах кінця ХІХ ст. 
Кінець XVIII – початок ХІХ ст. відзначений важливими змінами в суспільному житті європейських країн: отримання незалежності Сполученими Штатами, Французька Революція, послаблення монархічних режимів; поширення нових, навіяних революцією, політичних ідеалів – свободи, рівності тощо. Тому не є випадком, що саме в ці роки європейські країни проводять суттєві реформи правових засад існування рабства, з чого починається його ліквідація як юридичного інституту.
Таким чином, в ХІХ столітті склалися соціально-культурні, національно-правові та міжнародно-правові передумови для проголошення рабства і работоргівлі злочином та їхньої заборони.
У другому підрозділі досліджено етапи становлення заборони рабства та работоргівлі в міжнародному праві в ХІХ столітті. 
У розвитку інституту заборони рабства та работоргівлі на протязі ХІХ ст. можна
CAPTCHA на основе изображений