Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму

Силу впливу асиметрії мозку на характер регуляції функцій серця після фізичного навантаження визначали на основі дисперсійного аналізу. При цьому використовувались 2 градації – перша включала показники інтервалограми ЕКГ у людей з ПА або ЛА, а друга – тіж самі показники у людей з відсутністю асиметрії (А).

Встановлено достатньо вірогідний вплив ПА на всі показники стану регуляції серцевого ритму. Сила цього впливу становила від 4% до 24%, тоді як вплив ЛА був практично відсутній.

При розподілі людей за індивідуальним ступенем наростання флуктуаційної асиметрії кореляційним методом було встановлено, що з зміною величини індивідуального ступеня асиметрії мозку (К) змінюються і величини показників інтервалометрії серцевого ритму, тобто індивідуально змінюється характер регуляції функції серця. При цьому встановлена нелінійна кореляція. Коефіцієнт кореляції для показників Мо, Х, АМо, ІН відповідно становив: 0, 920, 02, 0, 830, 05, 0, 840, 04, 0, 940, 02. Для всіх показників Р < 0. 001.

По показникам Мо, Х, АМо, ІН визначених в стані спокою був проведений регресивний аналіз для встановлення форми зв’язку між індивідуальним ступенем асиметрії мозку (К) і величинами названих показників.

Форма цього зв’язку при його подальшому дослідженню можливо може бути використана для прогнозування стану нервової регуляції функції серця в залежності від ступеня індивідуальної ФМА.

У осіб з ПА між К та Мо, Х, АМо, ІН встановлено параболічний зв’язок; у осіб з ЛА між К та Мо і АМо – також параболічний зв’язок, а між К та Х і ІН – гіперболічний зв’язок.

Таким чином, на основі проведеного аналізу одержаних даних результатів досліджень можна дійти висновку, що різний стан системи регуляції серцевої діяльності і неоднакові зміни цього стану спостерігаються не тільки у осіб з різним профілем асиметрії, але і в середині групи у осіб з різним ступенем флуктуаційної асиметрії. При цьому вплив ПА на показники стану регуляції функції серця більш виражені, ніж вплив ЛА.

Вплив моторно – просторової асиметрії головного мозку на систему регуляції серцевого ритму у людей в стані спокою. За характером асиметрії досліджуванні (20 чоловік) були розділені на 2 групи: з домінуванням правої півкулі (ПА) – 8 осіб, і з домінуванням лівої півкулі (ЛА) – 12 осіб. Амбідекстрії не встановлено.

Як видно з таблиці 3, у досліджуваних з ПА показники Мср і Мо вірогідно більші таких у осіб з ЛА. Це свідчить про те, що у людей з ПА більша активність парасимпатичного, а з ЛА – симпатичного відділу, вегетативної нервової системи.

Значення Х, АМо і ІН у осіб з ПА і ЛА істотно не відрізнялись між собою, але у осіб з ЛА мало місце більш високе значення А Мо і особливо ІН, який становив 118, 1725, 5 ум. од., а у осіб з ПА – ІН, 79, 510, 46 ум. од. Це говорить про більшу активність гуморального каналу регуляції симпатичного відділу у осіб з ЛА. Таким чином, у людей з визначеною моторно – просторовою асиметрією спостерігались такі ж закономірності, як і у людей з моторно-часовою асиметрією, але у останніх одержані результати більш ясніше виражені і більш достовірні.

Був проведений також кореляційний аналіз одержаних результатів по виявленню наявності зв’язку між індивідуальним ступенем асиметрії мозку і індивідуальними особливостями стану регуляції функції серця. Виявлена вірогідна нелінійна кореляція (зв’язок) по всім показниках: Мср, Мо, Х, АМо, ІН і коефіцієнт кореляції відповідно становив: 0, 9990, 04, 0, 940, 03, 0, 930, 03, 0, 970, 02, 0, 9970, 001 (P < 0, 001).

Для встановлення форми цього зв’язку був проведений регресивний аналіз змін показників Мо, Х, АМо, ІН (визначених в стані спокою) і відповідних змін К. Форма цього зв’язку при його подальшому дослідженні можливо може бути використана для прогнозування стану вегетативної регуляції функції серця в залежності від індивідуального ступеня ФМА. Встановлено, що у осіб з ПА і ЛА між К і Мо, Х, АМо, ІН однакова форма – параболічний зв’язок.

Таким чином, на основі аналізу результатів дослідження можна заключити, що стан регуляції функції серця залежить не тільки від профілю асиметрії, але і в середині групи – від індивідуального ступеня прояву асиметрії.

Вплив моторно-просторової асиметрії мозку на систему регуляції серцевого ритму у людей після фізичного навантаження. Після фізичного навантаження у тих осіб, що і в стані спокою, відмічалась звичайна реакція підвищення активності симпатичного відділу і гуморального каналу регуляції. Але між особами з ПА і ЛА мала місце істотна різниця. У осіб з ПА Мср, Мо, і Х були вірогідно більші, а АМо, ІН – менші, ніж у осіб з ЛА. Ці дані свідчать, що у людей з ПА після фізичного навантаження (як і в стані спокою) вища активність парасимпатичного відділу і менша активність гуморального каналу регуляції, ніж у людей з ЛА. У останніх переважає активність симпатичного відділу і гуморального каналу регуляції. Таким