Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Управління державним боргом

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
32
Язык: 
Українська
Оценка: 

витрат з обслуговування державного боргу та розміри чистого залучення коштів через систему державного кредиту; рівень ефективності використання кредитних ресурсів та рівень боргового навантаження країни; обсяги витоку капіталів за кордон; розміри державної заборгованості, співвідношення динаміки кредиторської та дебіторської заборгованості тощо.

Розкриваючи вплив цих показників на рівень економічної безпеки через призму управління державним боргом, обгрунтовуються причинно-наслідкові взаємозв’язки між їхніми тенденціями. Негативно впливають на національну економічну систему низька ефективність використання кредитних ресурсів, вимоги кредиторів, що не завжди відповідають можливостям та бажанню позичальника і тому не можуть бути виконані.
Економічна безпека країни залежить від рівня боргового навантаження (боргової безпеки). Перевищення критичних рівнів показників боргового навантаження свідчить про складність економічної ситуації в країні, про можливість виникнення дефолту. Тому перед системою управління державним боргом постає завдання щодо моніторингу та контролю показників структури та розмірів державного боргу, недопущення досягнення ними критичних меж та виникнення кризових ситуацій.
Зростання боргового навантаження впливає на спроможність держави своєчасно та повністю обслуговувати державний борг, що відображається на кредитному рейтингу, а зниження останнього ускладнює можливість залучення кредитних ресурсів зі світового ринку. Країна-позичальник витрачає більше ресурсів для залучення коштів та вимушена сплачувати вищі відсотки та більші комісійні, що негативно позначається на ефективності запозичення ресурсів.
Економічна безпека країни, на думку автора, безпосередньо пов’язана з відтоком національного капіталу за кордон, що призводить до необхідності залучення іноземних кредитів. І якщо відтік національного капіталу за кордон в 2-3 рази перевищує всі інвестиційні надходження країни, то така ситуація характеризує зростання рівня тінізації національної економіки та соціально-політичної нестабільності, свідчить про поглиблення національної фінансової кризи і кризи неплатежів, падіння життєвого рівня населення та призводить до фінансової неспроможності держави.
Рівень державної безпеки залежить від функціонування системи обліку державної заборгованості, у тому числі невизнаної як державний борг, та стану контрольно-ревізійної роботи. Зусилля Рахункової плати України щодо контролю за обсягами та ефективністю використання державних запозичень обмежуються лише констатацією виявлених порушень. Вдосконалення систем обліку і контролю державної заборгованості позитивно позначиться на функціонуванні системи управління державним боргом.
 
Висновки
 
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і надано нове вирішення наукової задачі, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні сутності та складових системи управління державним боргом, комплексному дослідженні основ її функціонування та удосконалення. Проведені аналіз теоретичних концепцій державного кредиту та державного боргу, дослідження розвитку кредитних відносин та динаміки державного боргу в Україні, узагальнення накопиченого досвіду з управління державним боргом в світі та Україні дали змогу зробити загальні висновки та пропозиції щодо теоретичних та практичних аспектів функціонування системи управління державним боргом, напрямів щодо її удосконалення, які використовуються та можуть бути в подальшому використані в процесі становлення системи управління державним боргом України.
Залучення кредитних ресурсів для фінансування економічного розвитку України шляхом формування державного боргу є економічно виправданим. Держава використовує державні позики як метод мобілізації фінансових ресурсів в умовах неможливості забезпечення фінансування соціально-економічних програм достатніми ресурсами за рахунок інших методів або недоцільності їхнього застосування. Ефективна та виважена політика з державних запозичень дає змогу уряду позитивно впливати на соціально-економічний розвиток країни, профінансувати першочергові програми економічного розвитку й ринкової трансформації економічної системи країни.
У роботі доведено, що за умов неефективного та безсистемного залучення державного боргу, державні запозичення перетворюються на чинник економічної, а іноді й політичної нестабільності в державі. Це пов’язано з неспроможністю держави розраховуватися за борговими зобов'язаннями, зростанням вартості нових державних запозичень, погіршенням кредитного рейтингу, недостатньою інвестиційною привабливістю країни тощо.
Специфічність розвитку боргової ситуації в Україні полягає в наявності державного боргу та частини державної заборгованості, невизнаної як борг. Проведене дослідження свідчить, що наявність значних обсягів державної заборгованості, вимагає вирішення питання про створення єдиної системи обліку державної заборгованості, що дозволить відслідковувати і контролювати динамічність процесів її формування, впливати на тенденції її розвитку.
Залучення ресурсів за допомогою внутрішніх державних позик обмежується можливостями національного фондового ринку, високою вартістю обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань, низьким рівнем довіри населення до грошово-кредитної політики уряду, низьким платоспроможним попитом населення та високим рівнем тінізації економіки. Усунення зазначених негативних чинників, розвиток інфраструктури фінансового ринку, розширення якісних характеристик державних боргових паперів з метою мінімізації вартості запозичення коштів дозволять більш повно використовувати потенціал внутрішнього фінансового ринку.
У роботі показано, що використання державних гарантій для фінансування конкретних програм економічного розвитку на цьому етапі недоцільно. Тому фінансування діяльності суб’єктів господарювання, на думку дисертанта, доцільно здійснювати через систему інвестиційного ринку. Держава при цьому може виступати засновником інвестиційних фондів, статутні фонди яких можуть формуватися за рахунок надходження коштів від приватизації державного майна, емісії інвестиційних паперів тощо.
Забезпечити цільове та ефективне використання запозичених коштів можна за рахунок удосконалення управління державним боргом. При цьому управління державним боргом дисертант розглядає в широкому та вузькому трактуванні. Для визначення сутності та особливостей управління державним боргом пропонується застосовувати системний підхід. Систему управління державним боргом дисертант розглядає як складову управління фінансово-кредитною системою держави, яка має власні об’єкти, суб’єкти, боргову політику, борговий механізм, нормативно-правове забезпечення, системи обліку та контролю.
Головними завданнями управління державним боргом мають бути: мінімізація вартості залучення коштів та обслуговування державного боргу; забезпечення достатності надходження кредитних ресурсів у розпорядження держави
CAPTCHA на основе изображений