Трансформація земельних відносин в аграрній сфері

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

 

КОЛЕСНИК Ірина Анатоліївна

 

УДК 332. 021. 8

 

 

Спеціальність 08. 07. 02 – економіка сільського господарства і АПК

  

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Федоров Микола Миколайович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу земельних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Добряк Дмитро Семенович, Інститут землеустрою УААН, заступник директора з наукової роботи кандидат економічних наук Плетенецька Світлана Михайлівна, Інститут економіки і права “Крок”, доцент кафедри фінансів

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра економіки АПК, м. Київ

 

Захист дисертації відбудеться ”29” жовтня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 350. 01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх, кімн. 211.

 

 

Актуальність теми. Реформування земельних відносин є однією з важливих складових аграрної реформи. Перехід аграрного сектора до ринку потребує відповідних змін в земельних відносинах в напрямі здійснення перетворень у структурі земельної власності, наданні селянам права вільного розпорядження належною їм землею, господарського самовизначення та створенні на основі приватної власності на землю та майно агроформувань ринкового типу. Подальше реформування земельних відносин пов’язане з становленням і функціонуванням всіх складових ринку землі (оренда, іпотека, купівля-продаж, дарування, спадкування тощо).

Необхідною та обов´язковою умовою ефективного проведення земельної реформи є відповідне нормативно-правове забезпечення. З прийняттям Верховною Радою України нової редакції Земельного кодексу в Україні створено правове поле для подальшого реформування земельних відносин. Разом з тим, правова база є лише основою проведення земельної реформи. Для успішного вирішення її завдань необхідно також створити відповідний економічний механізм регулювання земельних відносин.

Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, його наукове та практичне значення обумовлене необхідністю вивчення процесу трансформації земельних відносин, проблем, які при цьому виникають та пошуком шляхів їх вирішення.

Стан вивчення проблеми. Теоретичні аспекти земельних відносин, а також проблеми реформування відносин власності та створення на їх основі форм господарювання ринкового типу знайшли своє відображення в наукових працях українських: Бесєдін М. О., Гайдуцький П. І., Гуцуляк Г. Д., Добряк Д. С., Лукінов І. І., Малік М. Й., Месель-Веселяк В. Я., Новаковський Л. Я., Прейгер Д. К., Саблук П. Т., Трегобчук В. М., Федоров М. М., Юрчишин В. В. та російських: Бочков М. В., Буздалов І. М., Карнаухова Є. С., Улюкаєв В. Х., Хлистун В. М. вчених економістів-аграрників.

Разом з тим, питання подальшої трансформації земельних відносин, зокрема формування і функціонування ринку землі, знаходяться на початковій стадії правового регулювання та наукових розробок і залишатимуться актуальними протягом тривалого періоду.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з науково-дослідною роботою відділу земельних відносин Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук “Розробити методологічні і організаційно-економічні основи трансформування земельних відносин до ринкових умов” (державний реєстраційний номер 0102U000265).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обгрунтування і розробка пропозицій щодо удосконалення земельних відносин в умовах аграрної реформи.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

вивчити теоретичні основи земельних відносин;

проаналізувати структурні зміни, що відбулися у формах власності на землю в результаті проведення земельної реформи;

розглянути земельні відносини в організаційно-правових формах господарювання ринкового типу, утворених в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств;

дослідити вплив змін в земельних відносинах на ефективність використання землі;

обгрунтувати необхідність формування ринку сільськогосподарських земель;

визначити напрямки розвитку орендних земельних відносин;

розкрити суть іпотечних операцій з землею.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, правові та практичні аспекти розвитку та трансформації земельних відносин в аграрному секторі економіки.

Об’єктом дослідження були обрані господарства-виробники сільськогосподарської продукції Вінницької області.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є діалектичний метод пізнання, основні положення економічної теорії з розглядом проблеми в історико-економічному аспекті.

Дослідження проводилось за допомогою наступних методів: абстрактно-логічного, монографічного, порівняльного аналізу, графічного та інших загальноприйнятих статистичних методів.

Основними джерелами інформації послужили відповідні нормативно-правові документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету по земельних ресурсах, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств, вибіркових монографічних обстежень проведених автором у сільськогосподарських підприємствах Вінницької області, спеціальні літературні джерела тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного дослідження процесу трансформації земельних відносин обгрунтовані напрями їх розвитку та удосконалення в аграрному секторі.

Сутність наукової новизни проведеного дослідження:

доповнено визначення поняття “земельні відносини”. Наукова новизна полягає в розгляді земельних відносин, як складової частини суспільних відносин, що