Особливості хірургічного лікування хворих на гострі виразки та ерозії шлунка, ускладнені кровотечею, з урахуванням порушень імунітету

Практичне значення одержаних результатів. Полягає в розробленому доповненні до консервативної терапії хворих з гострими виразками та ерозіями шлунка, ускладненими кровотечею, – додатково до традиційної консервативної терапії використання біоглобіну (один раз на добу по 7мг/кг протягом тижня)  (П. № 31867 А).

У розробці методу прогнозування кровотечі з гострих виразок та ерозій шлунка в ранньому післяопераційному періоді, в основу якого покладено зміни об’єктивних даних лабораторних досліджень та клінічних показників на основі шкали бальних оцінок.

У вдосконалені способу профілактики гострих виразок та ерозій гастродуоденальної зони, ускладнених кровотечею, в післяопераційному періоді. У хворих, у яких відмічався ризик виникнення гострих виразок та ерозій, на фоні традиційної терапії (інфузійна, антибактеріальна та інше), враховуючи імуномодулюючу дію внутрішньом’язово вводили біоглобін – перші дві доби по 14 мг/кг, з третьої по сьому добу – по 7 мг/кг один раз на добу.

У розробці способу висічення гострої виразки, розташованої на задній стінці. Запропоновано виконання гастротомії, висічення виразки в межах слизово-м’язового шару та зашивання слизово-м’язової пластинки синтетичними атравматичними матеріалами, які надалі могли б резорбуватися. Використання даного способу дозволяє підвищити ефективність гемостазу у даної категорії хворих та уникнути неспроможності швів у післяопераційному періоді (рац. пропозиція № 169 (36) від 09. 02. 2000 р. ХДМУ).

Результати дослідження впроваджені в роботу хірургічних стаціонарів Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України м. Харкова, Харківської міської лікарні № 28, Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги імені професора О. І. Мещанінова та Мереф’янської ЦРЛ.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертаційній роботі дані отримані самостійно. Автором особисто проводився відбір клінічного матеріалу, особисто або за безпосередньої його участі розроблені та впроваджені в практику способи консервативного лікування з використанням біоглобіну, способу прогнозування та профілактики виникнення в післяопераційному періоді гострих виразок та ерозій шлунка, ускладнених кровотечею, спосіб висічення гострих виразок шлунка, ускладнених кровотечею. Самостійно проведена статистична обробка одержаних результатів, сформульовані основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації. Результати досліджень подані дисертантом у журнальних статтях, написаних особисто та у співавторстві.

Апробація роботи. Матеріали дисертації були представлені на засіданні кафедри госпітальної хірургії Харківського державного медичного університету, на міжнародному російсько-германському симпозіумі “Хирургия поджелудочной железы на рубеже веков” (травень 2000 року, Москва), на Республіканській науково-практичній конференції “Достижения в клинике внутренних болезней в канун ХХІ века” (листопад 2000 року, Харків), на міжнародній науково-практичній конференції “Лекарства – человеку” (грудень 2000 року, Харків).

Публікації. За матеріалами дисертації є вісім наукових робіт, три з них у фахових виданнях України, патент на винахід, інші – матеріали конференцій, журнальні статті.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, літературного огляду, опису матеріалів та методів, двох розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій та переліку літературних джерел. Текст її поданий на 166 сторінках машинописного тексту. Бібліографічний покажчик включає 250 найменувань робіт вітчизняних та іноземних авторів, з них – 209 авторів України та країн СНД, 41 – іноземних. Робота ілюстрована 26 малюнками та 30 таблицями. Загальний обсяг таблиць та ілюстрацій становить 25 сторінок.

 

 

Робота складається з клінічної частини, яка включає дані щодо змін ультраструктури клітин шлунка в зоні гострого ушкодження, змін лабораторних показників у хворих на гострі виразки та ерозії шлунка, ускладнені кровотечею, консервативні засоби лікування з використанням біоглобіну при лікуванні хворих на гострі виразки та ерозії шлунка, ускладнені кровотечею. Застосування засобів прогнозування та попередження виникнення кровотечі в післяопераційному періоді з гострих виразок та ерозій шлунка, та використання запропонованого способу висічення гострої виразки шлунка, ускладненої кровотечею.

Матеріали і методи дослідження. Клінічний розділ досліджень базується на вивченні результатів лікування 154 хворих на гострі виразки та ерозії шлунка, ускладнені кровотечею, які знаходилися на лікуванні в клініці Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України (директор, д. мед. н., проф. Бойко В. В.), та міській клінічній лікарні швидкої невідкладної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова (головний лікар, к. мед. н, доцент Зайцев О. О.) з 1990 по 2000 роки.

У зв’язку із впровадженням розроблених методів лікування хворих з гострими виразками та ерозіями шлунка, ускладненими кровотечею, з метою порівняння лікувального ефекту пацієнти були розподілені на основну та контрольну групи. Для порівняння лабораторних показників виділили групу (17 осіб) – донори віком від 18 до 36 років, які не хворіли на хронічні захворювання.

Основна група. Представлена 74 випадками виникнення гострих виразок та ерозій шлунка, ускладнених кровотечею, у хворих, які знаходились на лікуванні у 1997-2000 роках, із застосуванням запропонованих засобів лікування додатково до загальноприйнятої тактики.

Контрольна група. Ретроспективно проаналізовані результати лікування 80 хворих з даною патологією, яким проводилася гемостатична та противиразкова терапія, оперативні втручання проводилися без врахування змін ультраструктури клітин шлунка у зоні гострого ушкодження; вони лікувалися з 1990 по 2000 роки.

Контрольна та основна групи були репрезентативні, що дозволило проводити адекватні статистичні дослідження та інтерпретацію одержаних результатів в обох групах. Серед обстежених контрольної групи було 53 (66, 25%) чоловіка та 27 (33, 75%) жінок. 64, 9% (48 хворих) основної групи були чоловіки, 35, 1% (26 хворих) – жінки.