Патогенетична роль і корекція порушень імуноендокринної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з гіпоестрогенією

Предмет:

Медицина

Тип работы:

Автореферат

К-во страниц:

32

Язык:

Українська

Оценка:

які страждали на ХОБ і перебували на лікуванні в пульмонологічному центрі м. Сімферополя. Всі обстежені хворі були розподілені на наступні групи: 1-а група – 34 хворих на ХОБ I ступеня тяжкості зі збереженим менструальним циклом; 2-а група – 22 хворих на ХОБ II ступеня тяжкості зі збереженим менструальним циклом; 3-я група – 16 хворих на ХОБ III ступеня тяжкості зі збереженим менструальним циклом; 4-а група – 25 хворих на ХОБ III ступеня тяжкості в періоді клімактерію (пременопауза, менопауза, постменопауза). Додатково обстежено ще дві групи хворих на ХОБ: 20 хворих на ХОБ (5-а група) III ступеня тяжкості з гіпоестрогенією (із збереженим менструальним циклом), 18 хворих на ХОБ (6-а група) III ступеня тяжкості з гіпоестрогенією в періоді клімактерію (пременопауза, менопауза, постменопауза), в лікувальний комплекс яким включався курс замісної терапії естрогенами.

У всіх обстежених осіб при надходженні в пульмонологічний стаціонар зареєстровано загострення ХОБ, ось чому ідентифікація ступеня тяжкості захворювання проводилась при стабілізації клінічного стану і купірування основних проявів загострення запального процесу в бронхолегеневій системі (Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник і соавт., 1998; Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник, 1998).

Враховуючи мету та основні задачі дослідження, при формуванні клінічних груп нами, окрім ступеня тяжкості перебігу основного захворювання, використовувався такий критерій, як збереження менструального циклу, явні зміни менструального циклу (в пременопаузі) або відсутність (в менопаузі і постменопаузі) спонтанного менструального циклу (Е. М. Вихляева, 1998). Окрім цього, у всіх оглянутих осіб проводилось дослідження вмісту основного жіночого статевого стероїду – естрадіолу в плазмі крові (у жінок зі збереженим менструальним циклом – в пізню фолікулярну фазу менструального циклу, у жінок в менопаузі і постменопаузі – при надходженні в стаціонар). Контрольну групу склали 18 жінок, які не мали хронічних захворювань органів дихання, в віці 45-52 років із збереженим спонтанним менструальним циклом і не отримували протягом останніх 6 місяців гормональних контрацептивів. У всіх осіб контрольної групи після обстеження не виявлено ендокринологічних, аутоімунних, ревматичних, а також інших соматичних захворювань в стадії декомпенсації.

Матеріалом дослідження служили кров і бронхоальвеолярні змиви (БАЗ), одержані при проведенні бронхоскопії. У всіх групах обстеження проводилось двічі – при надходженні в стаціонар і перед випискою.

Дослідження проводились у віковому діапазоні 16? 80 років; найбільше число хворих на ХОБ зареєстровано нами у віці 51? 60 років. Бронхологічне дослідження було проведено у 13 осіб контрольної групи, які перебували в клініці для вирішення діагностичних проблем.

Діагноз ХБ встановлювався на підставі даних комплексного клініко-рентгенологічного обстеження, з урахуванням показників функції зовнішнього дихання.

Визначення фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) в сироватці крові проводилось методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням набору реагентів ФСГ ІФА “ДІАплюс” (Москва). Визначення лютеїнізуючого гормону (ЛГ) в сироватці крові проводилось методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням набору реагентів ЛГ ІФА “ДІАплюс” (Москва). Визначення концентрації загального естрадіолу в сироватці крові за допомогою набору “ESTRADIOL EIA COBASв CORE” методом імуноферментного аналізу на напівавтоматичному фотометрі “CORMAY MULTI”. Визначення концентрації загального тестостерону в плазмі крові здійснювалось за допомогою набору “Testosterone EIA COBASв CORE” методом імуноферментного аналізу на напівавтоматичному фотометрі “CORMAY MULTI”.

При дослідженні проліферативної активності бронхіального епітелію (ПАЕ), одержаного при бронхологічному обстеженні (проліферативний індекс – ПІ), був використаний метод короткострокових (3 доби) органних культур за Лурія Є. А. (1972) (дослід 1) ; паралельно проводили культивування з доданням в середовище 70, 0-3 мкг/мл людського 17? -естрадіолу (дослід 2), 30, 0 -3мкг/мл людського естрону (дослід 3), 9, 0 пг/мл людського естріолу (дослід 4), 9, 5 мкг/мл людського прогестерону (дослід 5), 3, 5 мкг/мл людського тестостерону (дослід 6), 3, 5 мкг/мл людського ФСГ (дослід 7), 3, 5 мкг/мл людського ЛГ (дослід 8). Дослідження фібринолітичної (активаторної) активності (ФА) культурального середовища виконувалось по методу Astrup T., Mullertz S. (1952) в дослідах 1 (ФА) – 8 (ФА), по еуглобуліновому тесту Januszko T., Dubinska L. (1965) в модифікації Скіпетрова В. П. і співавт. (1976) в дослідах 9 – 10, а також часу рекальцифікації (ЧР) по Bergerhof H., Roca L. (1954) в дослідах 1 (ЧР) – 8 (ЧР).

Для дослідження гормоноопосередкованої лімфоїдної регуляції проліферативної здатності бронхіального епітелію при постановці інкубаційних тестів у культуральне середовище вводилася суспензія аутологічних мононуклеарних клітин, в дозі 80ґ106 (дослід 11), а також мононуклеари, попередньо проінкубовані: з 70, 0 -3мкг/мл людського 17? -естрадіолу (дослід 12), з 30, 0 -3мкг/мл людського естрону (дослід 13), 9, 0 пг/мл людського естріолу (дослід 14), з 9, 5 мкг/мл людського прогестерону (дослід 15), з 3, 5 мкг/мл людського тестостерону (дослід 16), з 3, 5 мкг/мл людського ФСГ (дослід 17), з 3, 5 мкг/мл людського ЛГ (дослід 18). Визначення впливу преінкубації лімфоцитів з гормонами на фібринолітичну (активаторну) активність (ФА) культурального середовища проводили в дослідах 12-18 умовно позначених як дослід 1 (ФА), дослід 2 (ФА), дослід 3 (ФА), дослід 4 (ФА), дослід 5 (ФА), дослід 6 (ФА), дослід 7 (ФА) і дослід 8 (ФА), по еуглобуліновому тесту – як досліди 9 і 10, а також часу рекальцифікації (ЧР) – відповідно як досліди 12 (ЧР) – 18 (ЧР).

Результати власних досліджень та їх обговорення.

Результати наших досліджень свідчать, що