Особливості будови та формоутворення довгих кісток під впливом стресорно-шокогенних факторів та їх корекція препаратами антицитокінового спрямування (експериментально-клінічне дослідження)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ім. І.Я. Горбачевського

 

Крицький Ігор Орестович

УДК 616. 71-018. 4-003. 93-02-001. 3

 

 

14. 03. 01 – нормальна анатомія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Тернопіль-2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Ляпіс Михайло Олександрович, Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського, завідувач кафедри загальної хірургії.

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Головацький Андрій Степанович, Ужгородський державний університет, завідувач кафедри нормальної анатомії, оперативної хірургії і гістології.

Доктор медичних наук, професор Сікора Віталій Зіновійович, Сумський державний університет, завідувач кафедри анатомії людини та оперативної хірургії з топографічною анатомією.

Провідна установа: Івано-Франківська медична академія МОЗ України, кафедра нормальної анатомії.

Захист відбудеться 30 травня 2002 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58. 601. 01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України (46001 м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського (46001 м. Тернопіль, вул. Руська, 12).

 

 

Актуальність проблеми. Останнім часом проблема стресу, в тому числі й імобілізаційного, перебуває в центрі уваги не тільки представників теоретичних дисциплін, але й клініцистів. Існують такі терміни, як шокова нирка, шокова селезінка, але на наш погляд, термін шокова кістка також не менш важливий, хоча цьому питанню в медичній літературі приділялося дуже мало уваги.

Морфологічними дослідженнями показана тісна залежність форми і будови кісток скелету від умов зовнішнього середовища.

Основні положення функціональної морфології кістки, як органа, при різних формах впливу зовнішнього середовища закладені в роботах П. Ф. Лесгафта. У звичайних умовах структура кісток змінюється шляхом фізіологічної перебудови, що залежить не тільки від механічних, фізичних, але й від генетичних, нервових, гормональних, обмінних та інших факторів. У наш час є дуже актуальними дослідження морфологічних змін, що проходять у кістках скелету при дії стресорно-шокогенних факторів. Це зумовлено тим, що кісткова система є лабільною і виконує не тільки функцію остова і опори тіла, але й бере участь в обмінних процесах організму, її перебудова свідчить про суттєві функціональні зрушення в організмі і може слугувати показником ступеня адаптивної реакції організму при дії стресорно-шокогенних факторів (Тимошенко О. П., Бур’янов А. А., 1994; Оборін А. Н., 1995; Родіонова Н. В., 1998; Федонюк Я. І., 2001). Парадоксально, але за цих умов у всіх країнах травматизм людей невпинно зростає. Тому є зрозумілою необхідність вивчення закономірностей структурної перебудови кісток, спричинених дією, як шокогенних травматичних, так і факторів імобілізаційного стресу, який супроводжує процес лікування переломів.

Отаннім часом провідне місце у розвитку морфофункціональних змін внутрішніх органів надається цитокінам. З погляду на це заслуговує уваги вивчення особливостей морфологічних змін кісток при їх переломах.

Оскільки шокогенні фактори призводять до утворення такого субстрату, як “шокова клітина”, то цей процес безумовно має впливати на інтенсивність регенерації. Тому проблема оновлення кісткової тканини є за зазначених умов, важливою в хірургії та травматології, її вирішення є одним з кардинальних завдань практичної медицини.

Відомо, що патогенетичний механізм поліорганної недостатності при шоці реалізується дією цілого ряду цитокінів, серед яких найбільшу роль відіграють фактор некрозу пухлин (ТН-фактор), інтерлейкіни -1, -2, -6, -8 та вільні радикали. Тому патогенетично обгрунтовано було б вивчити вплив блокаторів цитотокінів на реалізацію дії шокогенних факторів щодо регенерації кісток скелету. Дані літератури свідчать, що ефективним блокатором фактору некрозу пухлин та інших цитотокінів є пентоксифілін (трентал). Інгібітори циклооксигенази (ЦОГ), а особливо ЦОГ-ІІ нейтралізують вільні радикали завдяки слабкому пригніченню простагландин-циклооксигенази типу І й селективному інгібуванню простагландин-ЦОГ типу ІІ. Найкращим з цих препаратів, за даними чисельних досліджень, є месулід. Враховуючи вище згадані міркування, вважаємо за доцільне вивчити вплив саме цих препаратів на структуру, мінеральний склад та мінеральну щільність кісткової тканини у хворих з переломами довгих кісток.

Вивчення закономірностей змін, які відбуваються в кістковій тканині після застосування нестероїдних протизапальних препаратів та інгібіторів циклооксигенази ІІ в умовах імобілізаційного стресу, дасть можливість розробити нові методи прогнозування корекції росту і перебудови кісток скелету в оптимальному режимі. Вплив тренталу та месуліду на структуру кістки при дії стресорно-шокогенних факторів не вивчався.

Суттєве значення для медицини становить з’ясування закономірностей морфогенезу та реадаптаційних процесів, що проходять в кістках скелета при дії на організм різних чинників зовнішнього середовища (Бруско А. Т., 1994; Гращенкова Т. Н., 1995; Шейко В. А., 1999; Федонюк Я. І., 2000). Однак, реадаптаційні перетворення в кістках скелета при дії антицитокінів після імобілізаційного стресу в науковій літературі не висвітлені. Тому ми вважаємо доцільним вивчення теоретичних аспектів дії згаданих препаратів на експериментальні моделі в умовах імобілізаційного стресу, встановлення можливості клінічного використання впливу антицитокінів на структуру, мінеральний склад та мінеральну щільність кісткової тканини, зокрема