Формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики

Мета дослідження полягає в науковому обгрунтуваннi й експериментальнiй перевiрцi методики формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики початкових класів.

В основу даного дисертаційного дослідження було покладено гіпотезу, згідно якої ефективнiсть формування музично-педагогiчної культури залежить вiд спеціально органiзованої навчально-педагогiчної, художньо-пiзнавальної, музично-виконавської дiяльностi студентiв i зростатиме за таких умов:

- формування мотиваційної сфери студентів через орієнтацію на майбутню педагогічну діяльність при вивченні фахових дисциплін;

- розвитку емоційно-ціннісного ставлення студентів до явищ музичної культури;

- створення ситуацій творчої самореалізації та самовираження у навчальному процесі;

- оволодіння студентами уміннями художньо-педагогічного спілкування з дітьми;

- закріплення набутих професійних знань, умінь і навичок в процесі педагогічної практики шляхом самостійного конструювання змісту і способів музично-педагогічної діяльності.

Завдання дослідження:

- розкрити сутність i структуру музично-педагогічної культури як професійної якості особистості вчителя музики;

- проаналiзувати проблеми формування музично-педагогiчної культури студентiв факультетів підготовки вчителів початкових класів;

- визначити критерії та рівні сформованості музично-педагогічної культури у студентів педагогічних факультетів;

- обгрунтувати й експериментально перевiрити методику формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв початкових класiв та музики.

У ході дослідження було застосовано методи теоретичного та експериментально-емпіричного рівнів. До першої групи належали методи теоретичного аналізу і синтезу, абстрагування й ідеалізації, моделювання й конкретизації теоретичного знання, узагальнення педагогічного досвіду у царині вищої педагогічної освіти. Ці методи сприяли осмисленню суті музично-педагогічної культури, розкриттю її теоретичних основ, виділенню основних елементів, оновленню дидактичної моделі формування музично-педагогічної культури. Другу групу склали методи педагогічного спостереження, бесіди, анкетування, інтерв’ювання, експертної оцінки, педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), узагальнення результатів педагогічної діяльності.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає у:

- інтерпретації поняття «музично-педагогiчна культура вчителя»;

- розгляді художньо-педагогічного спілкування як основи формування музично-педагогічної культури;

- розробці методики формування музично-педагогічної культури студентів педагогічних факультетів на основі художньо-педагогічного спілкування;

- визначенні системи критеріїв і показників виявлення рівнів сформованості музично-педагогічної культури майбутніх учителів музики початкових класів;

- доведенні залежності формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв вiд спеціально організованої художньо-пiзнавальної, музично-виконавської та навчально-педагогiчної дiяльностi;

- виявленні педагогічних умов, що забезпечують розвиток музично-педагогічної культури майбутніх учителів.

Практична значущість дослiдження визначається його спрямованістю на удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів музики у педагогічних закладах вищої освіти, апробацією розробленої методики їх навчання на педагогічних факультетах в умовах додаткової спеціалізації. Матеріали й результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для написання методичних розробок в галузі професійної музично-педагогічної освіти, в організації навчального процесу на педагогічних факультетах, удосконаленні методики роботи з студентами

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у Глухівському державному педагогічному університеті, Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя та Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Загалом дослідженням було охоплено 438 студентів педагогічних та музичного факультетів.

Організація дослідження. Дослiдження охоплює три етапи.

На першому етапi (1993-1994) здiйснено аналiз наукової лiтератури, визначено проблему, предмет та завдання дослiдження, проаналiзовано навчальнi плани та програми, вивчено стан сформованостi музичної культури першокурсникiв, виявлено умови, що ефективно впливають на процес її формування, обгрунтовано зміни до дидактичної моделі професiйної пiдготовки майбутнiх учителiв музики.

На другому етапi (1994-1999) розроблено методику дослідно-експериментальної роботи, проведено констатуючий і формуючий експерименти, здійснено перевірку методики формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв музики початкових класiв.

На третьому етапi (1999-2001) аналiзувалися й систематизувалися результати дослiдно-експериментальної роботи, вiдбувалась апробацiя основних положень дослiдження, підведено підсумки, сформульовано висновки наукової роботи, а також здійснено оформлення тексту дисертації.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі навчальної діяльності на базі Глухівського педагогічного університету, Ніжинського педагогічного університету, Чернігівського педагогічного університету. Матерiали дисертацiї доповiдались на всеукраїнських (Нiжин 1999, Глухiв 1999), вузiвських науково-практичних конференцiях (1995-2001 рр.), були обговоренi на засiданнях кафедри музичної педагогiки Нiжинського державного педагогiчного унiверситету (1996-2001рр.), кафедри естетичного виховання Глухiвського педагогiчного університету (1996-2001рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 7 одноосібних статтях, з них 5 – у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (281 найменування) та 13 додатків. У роботі подано 27 таблиць та 11 діаграм. Загальний обсяг дисертації складає 219 с., з них основний текст – 169 с.

 

 

У вступi обгрунтовано актуальнiсть теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гiпотезу та завдання дослiдження, охарактеризовано методи, органiзацiю, етапи наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, показано практичне значення, апробацiю та впровадження основних положень науково-пошукової роботи.

У першому роздiлi – «Теорія і практика формування музично-педагогiчної культури майбутнiх учителiв початкових класiв і музики» – здiйснено теоретичний аналiз дослiджуваної проблеми з позицiй фiлософiї, естетики, мистецтвознавства, подано інтерпретацію сутності поняття «музично-педагогiчна культура»; проаналiзовано усталений досвід формування музично-педагогiчної культури студентiв педагогiчного факультету; здiйснено аналiз стану сформованостi музично-педагогічної культури першокурсникiв на початковому етапi навчання.

У світлі сучасних підходів метою музичного виховання в загальноосвітній школі є формування в учнів музичної культури як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури (Д. Кабалевський). Але, щоб виховувати музичну культуру школярів, учитель