Трансформація державного регулювання малого підприємництва в Україні

Розвиток вітчизняного малого підприємництва в Україні є складним, нерівномірним і суперечливим процесом, про що, зокрема, свідчить невідповідність між приростом загальної кількості малих підприємств і зниженням питомої ваги частки їх продукції в ВВП. Результати регіонального аналізу розвитку малих підприємств вказують на помітну диференціацію значень показників загальної кількості та темпів приросту кількості малих підприємств, частки реально діючих малих підприємств у загальній кількості малих підприємств i внеску малих підприємств у обсяги виробництва за регіонами. Результати галузевого аналізу доводять переважну орієнтацію малих підприємств на функціонування в сфері торгівлі та громадського харчування, а динаміка кількості виробничих малих підприємств характеризується нестабільністю та відсутністю односпрямованості. Отже, потенціал малого підприємництва в Українi не може бути використаний через недостатній рівень його розвитку. Останнє зумовлено загостренням об’єктивних, штучно створених проблем малого підприємництва і загальних проблем перехідного періоду, яке викликанe недостатньою ефективністю чинної державної підтримки та регулювання сектора малого підприємництва в Україні.

У другому розділі роботи «Механізми державного регулювання малого підприємництва в Україні» проведено критичний аналіз ефективності інструментарію державного регулювання в Україні, визначено потенційні можливості щодо підвищення ефективності його дії.

Існування основної суперечності малого підприємництва між його об’єктивно високою економічною та соціально-політичною значущістю і особливою вразливістю щодо негативних факторів, спричинюють необхідність здійснення заходів його державної фінансово-кредитної, організаційно-технічної, консультативної підтримки, а також підтримки в процесі пошуку ринків збуту продукції. Форми державного сприяння вирішенню фінансово-кредитних проблем малого підприємництва можуть бути розташовані в ієрархічному порядку за критеріями потреб у бюджетних коштах i ступеня відповідності принципу мінімальної достатності державного втручання в економічні процеси. З цієї точки зору, найменш доцільним елементом є пряме фінансування і пільгове оподаткування малого підприємництва, а оптимальним – недержавне кредитування і гарантування, наприклад, через товариства взаємного гарантування. Такі організації гармонічно вбудовуються в ринкові процеси, а державне сприяння їх розвитку полягає у законодавчій регламентації діяльності, наданні інформаційної, консультативної, гарантійної і, лише у крайніх випадках, фінансової підтримки.

Особливістю сучасного стану державної підтримки малого підприємництва в Україні є невідповідність між великим попитом з боку суб’єктів малого підприємництва щодо отримання державної підтримки і практичною неможливістю для пересічного суб’єкта малого підприємництва її отримання. Такий стан спричинено обмеженістю бюджетних коштів, що спрямовуються підтримку малого підприємництва, і неефективністю їх використання. Потенціалом підвищення ефективності державної підтримки малого підприємництва в Україні є переорієнтація бюджетних коштів iз дискретних заходів фінансово-кредитної підтримки на надання масової організаційної, інноваційної, консультативної допомоги. З огляду на важливість державної підтримки у вирішенні фінансово-кредитних проблем потенційних та діючих суб’єктів малого підприємництва і враховуючи обмеженість бюджетних коштів, є сенс надавати перевагу найменш “бюджетоємним” заходам державної політики у цьому напрямі, коло яких може бути окреслено із використанням запропонованої в роботі ієрархії форм державної підтримки.

Державне економічне регулювання секторa малого підприємництва реалізується через систему оподаткування доходів його суб’єктів. Недоліки чинного стану спрощеної системи оподаткування пов’язані з високим рівнем тінізації малого підприємництва, що призводить до нерівних умов функціонування легальних i тінізованих суб’єктів, а також із наявністю “вузьких місць” в нормативно-процедурній базі, що створює можливості для ухилення від оподаткування. Зокрема, має місце значний розрив податкового навантаження на одну й ту саму суму виручки для суб’єкта малого підприємництва-юридичної особи та суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи, що сприяє частковому ухиленню від оподаткування суб’єктів малого підприємництва-юридичних осіб шляхом утворення та використання рахунку фіктивного суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи. Потенціалом підвищення ефективності економічного регулювання малого підприємництва є впорядкування нормативної бази з орієнтацією на дотримання умов ефективності механізмів оподаткування та проведення заходів з детінізації малого підприємництва.

Організаційно-правове регулювання малого підприємництва в Україні характеризується наявністю штучно створених проблем, що гальмують розвиток малого підприємництва та створюють умови для поширення його тінізації. Зокрема, коренями таких проблем, що мають місце в процедурі легалізації малого підприємництва, є невпорядкованість нормативних положень щодо проведення процедур легалізації; невпорядкованість системи органів легалізації; поширена практика вимагання органами легалізації документів дозвільного характеру, не встановлених чинним законодавством; значні витрати часу та коштів підприємницького сектора на проходження процедур легалізації. Шляхом усунення штучно створених проблем є систематизація нормативно-правової бази проходження суб’єктами малого підприємництва обов’язкових адміністративних процедур; підвищення кваліфікації та відповідальності державних службовців; активізація механізмів державної (судової) та громадської протидії ненормативному втручанню посадових осіб у підприємницьку діяльність; проведення заходів iз детінізації малого підприємництва.

У третьому розділі «Напрями оптимізації державного регулювання малого підприємництва в Україні» викладено теоретичні та практичні аспекти регуляторної реформи в сфері малого підприємництва в Україні, розглянуто стан формування організаційно-правових умов проведення регуляторної реформи; визначено тінізацію суспільно-економічних відносин як основного чинника, що гальмує проведення регуляторної реформи в сфері малого підприємництва; запропоновано до впровадження комплекс заходів зі сприяння розвитку малого підприємництва та його