Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона пропонує засади методології для подальшого дослідження німецької терміносистеми тваринництва, допомагаючи при цьому виявити особливості окремих терміносистем. Теоретичне значення дисертації визначається результатами проведеної роботи, які можуть бути використані в подальших теоретичних дослідженнях у термінознавстві: доповнюється і поглиблюється лінгвістична характеристика таких понять, як термінологічна дефініція, номенклатура, професійна лексика. Розроблені питання дають повніше уявлення не лише про процеси, що відбуваються в німецькій термінології тваринництва, а й пояснюють сутність терміна в цілому. Дослідження сфери тваринництва розкриває динаміку формування німецької термінології тваринництва, шляхи та способи її поновлення. Відповідно накреслюються перспективи подальшого детального вивчення та можливого впливу вчених на розвиток різних терміносистем.

Практична цінність результатів дослідження визначається можливістю їх використання для укладання термінологічних словників, на лекціях та семінарських заняттях з курсу лексикології сучасної німецької мови (розділи “Соціально-фахова диференціація словникового складу німецької мови”, “Термінознавство та термінографія”), а також на заняттях з німецької мови для слухачів сільськогосподарських вищих навчальних закладів, для підготовки студентів, які від’їжджають на практику до фермерських господарств німецькомовних країн. Отримані дані значною мірою об’єктивують процеси нормалізації та стандартизації термінологічних одиниць терміносистеми тваринництва, сприяють їх гармонізації на міжмовному рівні, що теж важливо з огляду на мовну політику в нашій державі. Останній фактор особливо важливий з огляду практичного перекладу (як усного, так і письмового) даної фахової лексики в німецько-українському мовному просторі.

Апробація. Результати дослідження апробовані на міжнародних наукових конференціях з проблем тваринництва “Тваринництво України: селекція, технологія, екологія” (м. Львів, 1999 р.), на міжвузівській міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів “Молоді вчені – майбутнє вітчизняної науки” в секції “Філологія” (м. Суми, 2000 р.) та на міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології” (м. Львів, 2002 р.). Робота обговорювалась на кафедрі германської філології Київського національного університету, на наукових семінарах відділення „Sprachatlas“ (Аугсбургський університет, Німеччина), а також із фахівцями-тваринниками в об’єднанні з розведення племінної бурої худоби (Braunviehzuchtverband м. Біберах, Німеччина) та в об’єднанні з розведення племінної симентальської худоби (Fleckviehzuchtverband м. Відень, Австрія). Головні положення дисертації викладені в 6 публікаціях.

Основні положення, які виносяться на захист:

1. Термінологія тваринництва сучасної німецької мови є динамічною цілісною системою, яка реалізується в конкретних підсистемах при взаємодії відповідних мовних рівнів. Вона складалася впродовж багатьох століть і розвивалася разом із наукою тваринництва, підтверджуючи аналогічність еволюційних процесів як загальновживаної, так і термінологічної лексики.

2. Для терміносистеми тваринництва німецької мови (ТТНМ) характерна специфічна реалізіція полісемічних, антонімічних, синонімічних, омонімічних та інших лексико-семантичних процесів, що свідчить про відносну самостійність ТТНМ як підсистеми літературної німецької мови. Ці особливості проявляються у формі небагаточисельної полісемії, комплементарної антонімії, наявністю омонімії.

3. Способи номінації термінів тваринництва багаточисельні та різноманітні. До них належать терміни-слова, терміни-абревіатури та терміни-символи. У складі ТТНМ діють ті самі словотвірні моделі, що й у нетермінологічній лексиці. Найбільшою продуктивністю в системі термінів тваринництва відзначається словоскладання.

4. Терміни тваринництва репрезентуються тематичними групами. Вони становлять своєрідні ієрархічні утворення внутрішньоспіввіднесеної системи, між якими існують різноманітні лексико-семантичні зв’язки, що забезпечують перехід термінів з однієї групи в іншу.

5. Семантика термінів може бути представлена більш прозоро шляхом осмислення внутрішньої вмотивованості семантичних знаків. Для німецької термінології тваринництва характерний високий ступінь вмотивованості термінологічних одиниць щодо власномовної основи і, відповідно, низький ступінь прозорості внутрішньої форми номінацій, які є інтернаціоналізмами.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку довідкової літератури, а також додатків. Повний обсяг роботи складає 222 сторінок, з яких 163 займає основний текст, 32 додатки, де представлено короткий німецько-український словник тваринницьких термінів та глосарій дефініцій головних лігвістичних термінів. Список використаної літератури нараховує 262 найменувань. У першому розділі викладено теоретичні та практичні дослідження з питань екстра- та інтралінгвістичних факторів впливу на розвиток термінології тваринництва. На основі існуючих досліджень по визначенню значень “термін”, “термінологія”, “терміносистема” викладено ознаки терміна тваринництва німецької мови. Подано структуру термінолексики та тематичні групи термінів тваринництва. Визначаються також основні етапи становлення термінологічної лексики тваринництва. Одним із важливих питань цього розділу є лексико-генетична та лексико-граматична характеристика. У другому розділі на основі лексики тваринництва викладено положення про семантичні процеси у лексико-семантичній підсистемі мови для спеціальних цілей тваринництва зокрема та інших терміносистем взагалі. Дається характеристика однозначності та багатозначності термінів тваринництва, явища полісемії та омонімії термінів у тваринницькій терміносистемі. Визначається також, що у тваринницькій фаховій лексиці наявна антонімія, серед тваринницьких термінів є також метафора та метонімія. У цьому розділі досліджується механізм експресивної забарвленості термінів.

У третьому розділі дисертаційної роботи дається загальна характеристика особливостей термінологічного словотворення. Визначаються семантичні, синтаксичні та морфологічні способи термінотворення у термінології тваринництва німецької мови. У цьому розділі подані висновки щодо найрозповсюдженішого способу утворення термінів.

У загальних висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження.