Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних препаратів дітям, хворим на бронхіальну астму

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
29
Язык: 
Українська
Оценка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О. О. Богомольця
 
КОВБАСКО КАТЕРИНА МИХАЙЛІВНА
 
УДК 616. 248 – 053. 2 – 085. 281: 615. 035/. 2
 
Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних препаратів дітям, хворим на бронхіальну астму
 
14. 01. 10 – педіатрія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця МОЗ України.
Наукові керівники: доктор медичних наук, професор ВОЛОСОВЕЦЬ Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, завідувач кафедри педіатрії №2 з курсами медичної генетики та неонатології; доктор медичних наук, професор ВІКТОРОВ Олексій Павлович керівник відділу клінічної фармакології Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України АНДРУЩУК Аліса Опанасівна, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри педіатрії №1; доктор медичних наук ЮЛІШ Євген Ісаакович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб.
Провідна установа – Дніпропетровська державна медична академія.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. У теперішній час в усьому світі відмічається значне зростання та посилення тяжкості алергічних захворювань (Сідельников В. М., Безруков Л. О., Мігаль В. Г., 1985; Ласиця О. І., 1998; Фещенко Ю. І., 2000). Експерти ВООЗ вважають, що у світі є понад 100 млн. хворих на бронхіальну астму (БА)  (The World Health Organization Quality of Life Assessment (WHOQOL) : position paper from the World Health Organization. Social science and medicine, 1995). Епідеміологічні дослідження свідчать про те, що 4-8% населення планети страждають від БА (Anderson H., 1992; Lebowitz M. D., Spinaci S., 1993; Robert-
son C. F., 1993), а в дитячій популяції цей відсоток складає 5-10% (Беш Л. В., Ласиця О. І., 1997; Єкімова І. І., 1995; Ковальчук М. П., 1998). Розповсюдженість симптомів БА у Києві в 1999-2000 роках серед дітей 6-7 років склала 8, 1%; серед дітей віком 10-14 років – 6, 1% (Акопян А. З., 2000).
За останні роки в нашій країні проведена значна робота по вдосконаленню допомоги хворим БА, результатом якої стала розробка та прийняття на ІІ з'їзді фтизіатрів та пульмонологів України в 1998 році Національного Консенсусу щодо діагностики та лікування БА (Ласиця О. І., 1998), який передбачає чіткий ступеневий підхід до терапії цього захворювання. Але, незважаючи на досягнуті успіхи, деякі аспекти лікування БА не знайшли відображення в прийнятих документах. Одним з таких є питання про застосування антибактеріальних засобів. Враховуючи наявність хронічного алергічного запалення, хворим на БА притаманна схильність до приєднання бактеріального інфекційного процесу бронхолегеневої системи. Окрім того, тривала бронхообструкція, порушуючи альвеолярну вентиляцію, погіршуючи діяльність мерехтливого епітелію, сприяє активації бактеріальної флори, яка колонізує респіраторний тракт хворого на БА або потрапляє з верхніх дихальних шляхів (Вишнякова Л. А., 1982; Грузин-
цева О. Е., Новіков В. І., 1990; Безруков Л. О., 1990; Кужко М. М., 1991; Кум-
мер Ф., 1995; Федосеєва В. М., 1999; Мозалевський А. Ф. та співавт., 2000).
Отже, пацієнти з БА становлять особливу категорію пульмонологічних хворих. У випадках, коли на фоні алергічного запалення виникає респіраторна інфекція, гостро встає питання про застосування антибактеріальних лікарських засобів. Антибактеріальна терапія цього контингенту хворих є ризикованою щодо розвитку алергічних ускладнень від фармакотерапії, та вимагає особливо пильного аналізу співвідношення ефективності та безпечності застосування препаратів. Вибір лікувальних засобів для таких дітей досить обмежений (Балаболкін І. І., 1995; Сідельников В. М. та співавт., 1985; Мозалевський А. Ф. та співавт., 2000).
Питання, що пов'язані з проблемою антибактеріальної терапії хворих на БА, в літературі відображені недостатньо. Особливості мікрофлори бронхіального дерева, розповсюдженість респіраторних інфекцій, викликаних внутрішньоклітинними збудниками (Сhlamydia spp., Mycoplasma pneumoniae) на сучасному етапі у дітей, хворих на БА, потребують уточнення. Залишаються нез'ясованими цитологічні зміни в бронхіальному дереві, до яких призводить інфекційне запалення при БА. Не існує чітких критеріїв щодо показань та протипоказань до призначення антибактеріальних препаратів хворим з БА. Все це обумовило проведення теперішньої дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної роботи кафедри педіатрії №2 з курсами медичної генетики та неонатології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця “Стан кардіореспіраторної системи у дітей з алергічними захворюваннями” (№ держреєстрації 0100И003114 від 01. 03. 2000 р.).
Мета роботи. Покращити ефективність лікування дітей, хворих на БА розробивши показання та протипоказання до призначення антибактеріальних засобів на підставі визначення клініко-параклінічних ознак бронхолегеневої інфекції, що її ускладнює.
Завдання дослідження.
1) Вивчити та співставити мікробіологічний та клітинний склад бронхіального вмісту у дітей з загостренням БА різної тяжкості;
2) Визначити клініко-лабораторні особливості перебігу загострення БА, що супроводжується респіраторною інфекцією, викликаною внутрішньоклітинними патогенами (Сhlamydia spp., Mycoplasma pneumoniae);
3) Оцінити ефективність та безпечність терапевтичного комплексу, який включає в себе курс антибактеріальної терапії;
4) Розробити критерії призначення антибактеріальних засобів при БА, що
CAPTCHA на основе изображений