Порушення захисних систем організму у тварин з гострим токсичним ураженням печінки і корекція їх за допомогою антиоксидантів та ентеросорбента

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Юрія Федьковича

 

Кравчук Лариса Олександрівна

 

УДК 616. 36-099-085. 272. 4/. 246. 2]-092. 9

 

 

03. 00. 04 – біохімія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

 

Чернівці – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Гонський Ярослав Іванович, Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського, завідувач кафедри медичної хімії.

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор Пішак Василь Павлович, Буковинська державна медична академія, ректор – доктор біологічних наук, професор Великий Микола Михайлович, Київський національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться 17. 04. 2002 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76. 051. 05 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 580123, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Л. Українки, 23)

 

Актуальність теми. Кількість уражень гепатобіліарної системи у різних країнах світу постійно зростає, а серед причин смертності хвороби печінки різної етіології посідають восьме місце [49]. Хімізація народного господарства і побуту, неконтрольоване вживання ліків спричинили збільшення частоти токсичних і медикаментозних уражень печінки. За підрахунками спеціалістів, у середовищі проживання сучасної людини існує біля 5-6 млн хімічних сполук, багатьом з яких притаманні гепатотропні властивості (Губський Ю. І., Долго – Сабуров В. Б., Храпак В. В, 1993).

Важливе місце у списку гепатотропних отрут належить гідразину, який все ширше застосовується в промисловості (ракетне паливо, виробництво пластмас, гуми тощо), сільському господарстві і медицині (Белов А. А., 2000; Гадаскина И. Д., Филов В. А., 1987). Ураження печінки при гострій інтоксикації гідразином характеризується ожирінням гепатоцитів, тобто розвитком жирового гепатозу, проте дані літератури про молекулярні механізми дії даної отрути суперечливі (Авакян А. Х., 1990; Копылова Т. Н., Майоре А. Я., Эрлете Д. Л., 1983; Banks W. L., 1970).

Серед гепатотоксичних факторів важливе місце займає також етиловий алкоголь. Токсичне ураження печінки спостерігається у 10-20% осіб, котрі зловживають алкоголем (15-20 млн чол.). Результатом токсичної дії алкоголю на печінку є також розвиток жирового гепатозу, проте механізм розвитку цього стану дещо інший. Він включає цілу сукупність порушень обмінних процесів, серед яких є підвищення мобілізації жирних кислот із жирових депо, зниження їх утилізації у печінці, посилення утворення тригліцеринів та зниженя їх екскреції із печінки (Хворостинка В. Н., Тесленко В. Г., 1993; G. Wenzel, B. Kuklinski, C. Ruhlmann, 1993)..

Особливий інтерес являє собою поєднання гепатотоксичної дії ксенобіотиків, в т. ч. і гідразину, з етиловим алкоголем, що в реальному житті зустрічається досить часто. У ряді публікацій вказано, що така взаємодія є складним процесом. З одного боку етанол може підсилювати чи послаблювати гепатотоксичність різних речовин, а з іншого – останні можуть впливати на його токсичність (Di Luzio N. R., Stece T. E., Hoffman E. O., 1973).

Виходячи з того, що патогенез токсичного ураження печінки гідразином повністю не з'ясований, не вивчено механізми поєднаної дії етилового спирту та гідразину на стан захисних систем та мембранних структур гепатоцитів, немає даних про способи лікування токсичного ураження печінки при поєднаному впливі гідразину та етилового спирту, дана проблема зумовлює актуальність проведених нами експериментальних досліджень та вказує на доцільність пошуку нових способів корекції викликаних патологічних змін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційної роботи тісно пов'язаний з плановою науковою міжкафедральною темою кафедр медичної хімії та біології Тернопільської медичної академії ім. І. Я.. Горбачевського “Вікові особливості перебігу окиснювального і нуклеотидного обміну за умов ураження печінки хімічними і біологічними токсинами та способи їх корекції” № держреєтрації – 0195 U 023938, в якій автор досліджувала зміни функціональної активності антиоксидантної та детоксикаційної систем захисту і стану мембранних структур гепатоцитів за умов токсичного ураження солянокислим гідразином, етиловим спиртом та їх поєднаної дії

Мета дослідження. З'ясувати особливості функціонування захисних систем організму та стану мембранних структур гепатоцитів за умов токсичного ураження солянокислим гідразином та у комбінації його з етиловим спиртом, а також розробити ефективні схеми корекції порушень цих систем за допомогою прополісу, холінфосфатидних ліпосом та ентеросорбції.

Завдання дослідження.

1. Встановити рівень активності процесів ліпопероксидації і стан ферментної та неферментної антиоксидних систем в динаміці токсичного ураження печінки солянокислим гідразином та у комбінації його з етиловим спиртом.

2. Встановити активність процесів мікросомального окиснення за умов токсичного ураження печінки солянокислим гідразином та у комбінації з етиловим спиртом.

3. З'ясувати рівень функціональної активності мембранозалежних ферментів – амінотрансфераз, кислої фосфатази, цитохромоксидази, каталази у плазмі крові та печінці тварин з токсичним ураженням солянокислим гідразином та у комбінації з