Ефективність міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями української м'ясної і лімузинської порід в умовах Прикарпаття

Таким чином, проведені дослідження показали, що від помісних бичків одержано туші кращої якості за морфологічним і сортовим складом, ніж від їхніх ровесників симентальської породи.

Хімічний склад і якість яловичини. Дані про хімічний склад середнього і найдовшого м'язів спини наведено в таблиці 6.

Встановлено, що в середній пробі м'яса-фаршу туші вологи найбільше було в чистопородних симентальських бичків – 67, 57%, або більше, ніж у аналогів II та III груп відповідно на 1, 08 та 3, 33%. Кількість сухої речовини в середній пробі м'яса піддослідних тварин коливалася в межах 32, 43 – 35, 73%, зокрема білка – 18, 83 – 20, 26%. Найбільше білка (20, 26%) було в м'ясі туші лімузин х симентальських помісей і найменше (18, 83%) у чистопородних симентальських аналогів.

Найвищим вмістом жиру в середній пробі м'яса туші характеризувалися лімузин х симентальські помісі – 14, 50%, що більше, ніж у аналогів I групи, на 1, 89% (Р<0, 05). Це підтверджується даними “спілості” м'яса тварин різних генотипів. Відношення білка до жиру в середній пробі м'яса піддослідних бичків, було оптимальним і відповідало вимогам яловичини доброї якості. Найвищу енергетичну цінність (12, 9 МДж) мало м'ясо лімузин х симента- льських помісей

Подібну закономірність щодо співвідношення сухих речовин і вологи, білка і жиру між групами піддослідних тварин встановлено і в найдовшому м'язі спини. Проте в ньому порівняно із загальною пробою м'яса-фаршу містилося більше вологи і білка та менше сухої речовини і жиру, тому енергетична цінність найдовшого м'яза спини була нижчою.

Більш повне уявлення про харчову цінність м'яса дає біологічна повноцінність, яка характеризується білково-якісним показником (табл. 7).

У середній пробі м'яса туші найбільше триптофану і найменше оксипроліну було у лімузин х симентальських помісей. Дещо менші ці показники були у помісей українська м'ясна х симентальська. У м'ясі чистопородних симентальських бичків порівняно з помісними тваринами було менше триптофану і вірогідно більше оксипроліну (на 3, 2 мг/%, ніж у II групі (Р<0, 05), і на 4, 0 мг/%, ніж у III групі (Р<0, 01)). Подібну закономірність виявлено і у середній пробі найдовшого м'яза спини, але в ньому в усіх групах триптофану було більше і менше оксипроліну, ніж у середній пробі м'яса-фаршу туші.

За білково – якісним показником піддослідні групи бичків практично не відрізнялися між собою, але лімузин х симентальські помісі характеризувалися порівняно оптимальним відношенням триптофану до оксипроліну.

Таким чином, піддослідні бички характеризувалися високою якістю м'яса, яке відповідає сучасним вимогам споживача.

Характеристика шкур піддослідного молодняку. Шкури тварин усіх трьох груп згідно з ГОСТом 28425-90 було віднесено до категорії «бичина важка». Так, маса парних шкур у бичків I, II і III груп відповідно становила 37, 1; 41, 5 та 38, 3 кг. Різницю в масі парних шкур можна пояснити різною передзабійною живою масою піддослідних тварин. Проте за виходом парних шкур бички різних генотипів незначно відрізнялися між собою (9, 2-9, 5%).

Площа парних шкур найбільшою була у помісей українська м'ясна х симентальська – 455, 8 дм2. За цим показником вони переважали аналогів I та III груп відповідно на 9, 2 і 6, 6%. В воротку і чепраку шкури симентальських бичків були дещо товщі, ніж у помісних ровесників – на 4, 0%, ніж у II групі і на 10, 6% порівняно з молодняком III групи.

Конверсія основних поживних речовин і енергії у бичків різних генотипів.

Більш детально м'ясну продуктивність оцінюють за виходом у тушах основних поживних речовин. Дані ефективності трансформації піддослідними тваринами речовин і енергії корму в поживні речовини і енергію м'яса наведено в таблиці 8.

За час вирощування і відгодівлі на піддослідних бичків витрачено практично однакову кількість енергії кормів, сухої речовини і сирого протеїну (різниця між групами становила лише 0, 8-4, 5% внаслідок неоднакового поїдання кормів), але при контрольному забої одержано різну кількість м'яса, а в ньому одноіменних поживних речовин і енергії.

В розрахунку на 100 кг передзабійної живої маси найбільшу перевагу за показниками виходу основних поживних речовин і енергії мали лімузин х симентальські помісі. Коефіцієнти конверсій показали, що бички усіх трьох груп відзначалися порівняно високою трансформацією протеїну кормів у харчовий білок м'яса -11, 40-12, 65%. Найвищим коефіцієнтом конверсії протеїну кормів у харчовий білок м’яса відзначалися лімузин х симентальські помісі, але вони депонували в ньому і більше жирових компонентів, бо в розрахунку на одиницю передзабійної живої маси в них встановлено вищий вихід жиру – на 18, 7% більше, ніж у чистопородних симентальських, та на 8, 6% ніж у помісей українська м'ясна х симентальська. Найнижчими показниками конверсії основних поживних речовин і енергії характеризувалися чистопородні симентальські бички.

Таким чином, схрещування симентальських корів з бугаями української м'ясної і лімузинської порід дозволяє збільшити обсяги виробництва м'яса і вихід у ньому сухої речовини, енергії, білка і жиру та знизити витрати кормів на одиницю продукції.

Економічна ефективність

Розрахунки економічної ефективності вирощування і відгодівлі піддослідного молодняку до 15-місячного віку показали, що застосування міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями м'ясних порід економічно вигідне.