Стратегія розвитку регіонального аграрного ринку та його інфраструктури

Предмет:

Тип работы:

Автореферат

К-во страниц:

Язык:

Українська

Оценка:

розвитку аграрного ринку регіону і його інфраструктури та механізми взаємовідносин учасників регіонального аграрного ринку в умовах стабілізації економічного середовища; обґрунтовано заходи щодо підвищення ефективності функціонування регіонального аграрного ринку та формування складових його інфраструктури. Автором запропонована нова концепція регуляторної регіональної політики щодо становлення аграрного ринку та Програма створення інформаційної системи регіонального аграрного ринку, а також надані рекомендації щодо зміцнення конкурентних позицій сільгосптоваровиробників як основних учасників аграрного ринку. Викладені в дисертації особисті ідеї та підходи були опубліковані в ряді наукових праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише положення, які є результатом особистих розробок здобувача, зокрема, особистий внесок здобувача у співавторських роботах (№ 2, 3, 5, 8 за списком робіт, поданому в авторефераті) включає наступне: в сумісній науковій роботі (2) обґрунтовано матеріал про значення посередницьких структур в інфраструктурі ринку та зроблена аналітична оцінка іноземних інвестицій; в інших сумісних працях визначені шляхи розвитку молочного підкомплексу аграрного ринку (3), обґрунтовані механізми впровадження ф'ючерсних контрактів (5), оцінені конкурентні переваги сільгосптоваровиробників як основних учасників ринку (8).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження розглянуті і прийняті до впровадження Центром забезпечення впровадження наукових розробок Сумського національного аграрного університету, консалтинговою фірмою “Агроконсалт”, Центром реформування Сумського обласного управління сільського господарства і продовольства.

Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на форумі “Ринок капіталу України” 20-22 червня 2001 року, м. Київ та науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Сумського державного аграрного університету, травень 2001 року, м. Суми, Україна; викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету, 2-5 квітня 2002 року, м. Суми, Україна; міжнародній науково-практичній конференції “Межрегиональные проблемы экологической безопасности”, 15-16 травня 2002 року, м. Суми, Україна. Вони впроваджені в навчальному процесі СНАУ, зокрема, по дисципліні основи підприємництва та агробізнесу.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2, 96 друкованих аркушів, у тому числі 7 – в наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 228 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, містить 23 таблиці, 50 схем і рисунків. Список використаних літературних джерел має 204 найменування і розміщується на 17 сторінках. Додатки надруковані на 6 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі – Методологічні аспекти формування і функціонування регіонального аграрного ринку та інфраструктури його обслуговування – теоретично обґрунтовано, що регіональний аграрний ринок – це ринок сільськогосподарської продукції, обмежений певною територією; його необхідно розглядати як сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарної сільськогосподарської продукції і остаточно виражається суспільний характер праці, що у ній міститься. Визначені підкомплекси аграрного ринку, а також обґрунтована можливість створення, в умовах глобалізації економіки, міждержавних регіональних аграрних ринків.

Формування регіональних аграрних ринків повинно базуватися на наступних принципах: прозорість; створення розвиненої інфраструктурної мережі; впровадження механізмів щодо забезпечення ефективного підвищення доходів учасників ринку; створення інформаційної системи регіонального аграрного ринку; недопущення несумлінної конкуренції; збільшення фінансових ресурсів, що спрямовуються на кредитування підприємств агропромислового комплексу; здійснення контролю за прозорістю ринку та паритетом цін тощо.

Визначені специфічні особливості, що відрізняють регіональні аграрні ринки. До їх числа відносяться: велика залежність від природнокліматичних умов; сезонний характер пропозиції; розпорошеність виробництва продуктів сільського господарства; мала еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію. Теоретично обґрунтована система регіонального аграрного ринку, рис. 1.

Оцінені інституційні зміни, що мають місце в складі учасників ринку і каналах реалізації сільськогосподарської продукції в масштабах України. Аналіз показав, що кількість каналів реалізації в останній час скорочується, зменшується частка бартеру, зростають поставки агентам регіональних адміністрацій (особливо по зерну). Канали реалізації дрібних товаровиробників відмінні від каналів реалізації великих і середніх сільгосппідприємств. Переважними каналами збуту продукції індивідуальних товаровиробників є: приватні посередники, що збирають продукцію по селах, місцеві ринки, продаж населенню. Основними покупцями на регіональному ринку виступають різні заготівельні організації, оптові торговці і переробні підприємства. Головні зміни на рівні покупців відбулися на ринку зерна, де з'явилась значна мережа оптових приватних торговців. Звертає на себе увагу досить швидкий розвиток дрібних приватних посередників на м'ясо-молочному первісному ринку. Серед них майже немає збутових кооперативів, що створені невеликими сільськогосподарськими товаровиробниками.

Вивчення механізмів контрактації і ціноутворення на регіональних аграрних ринках показало, що ефективність контрактів вкрай низька (майже відсутні довгострокові контракти, немає ф'ючерсних і опціонних контрактів), а система ціноутворення не відповідає вимогам цивілізованого ринку. Одна з причин такого стану справ – незначний рівень розвитку регіональних аграрних ринків, невизначеність їх функцій. У зв'язку з цим надаються рекомендації щодо визначення функцій аграрного регіонального ринку; обґрунтовуються мотиваційні чинники їх подальшого розвитку.

В комплексі заходів щодо створення регіональних аграрних ринків важливе місце займає розбудова інфраструктури аграрних ринків. Серед дослідників не має єдиної думки щодо терміну “інфраструктура” ринку, тому в дослідженні розглядаються різні думки щодо цього і зроблено висновок про те, що інфраструктуру слід визначити як взаємозалежну систему організацій, що обслуговують потоки товарів, продукції, послуг, цінних паперів, робочої сили, які переміщаються в межах ринкового простору, і забезпечують формування і функціонування ефективного конкурентного ринку.

До системи організацій інфраструктури входять підприємства оптової і роздрібної торгівлі, аукціони, ярмарки, виставки, товарні біржі, фірми-посередники, системи зв'язку,