Гронова листовійка (lobesia botrana den. Et schiff) і чинники, що обмежують її чисельність у виноградних насадженнях передгірного Криму

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ЛЄБЄДЄВ Сергій Миколайович

 

 

УДК 632. 782: 632. 9

 

 

03. 00. 09 – ентомологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопису.

Робота виконана на кафедрі захисту рослин у Кримському державному аграрному університеті.

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор СЛАВГОРОДСЬКА – КУРПІЄВА Лідія Єпіфанівна завідувач кафедри захисту рослин Кримського державного аграрного університету.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Хоменко Іван Іванович, Мліївський інститут садівництва ім. Симиренка УААН, директор кандидат сільськогосподарських наук, Лошицький Володимир Павлович, Інститут садівництва УААН, завідуючий відділом захисту рослин.

Провідна установа: Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, відділ захисту рослин АР Крим, м. Ялта.

Захист відбудеться “1” березня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26. 004. 06 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.

 

 

Актуальність теми. Гронова листовійка (Lobesia botrana Den. et Schiff) в Криму є одним із найнебезпечніших шкідників виноградників, личинки якої щорічно завдають великих збитків сільському господарству. Гусениці, пошкоджуючи генеративні органи винограду, часто знижують урожай на 20-30% і значно погіршують його якість. Крім того, гусениці третього покоління сприяють розвитку сірої гнилі.

В окремих регіонах України листовійка – достатньо вивчений вид. Проте в умовах передгірного Криму фундаментальні дослідження щодо вивчення біології та екології цього шкідника раніше не проводились, захист виноградників від гронової листовійки вивчений недостатньо. Зокрема, не розглядалося питання приуроченості гронової листовійки до кормової рослини, її шкідливість, інші біологічні особливості, а також регулююча роль ентомофагів.

Важливим у захисті виноградників від гронової листовійки є впровадження інтенсивних технологій вирощування винограду і переведення управління ентомокомплексами на агробіоценотичні основи з науково обґрунтуваним керуванням фітосанітарним станом виноградних насаджень. Біоценотичний підхід до захисту рослин не тільки дозволить зберегти вирощений урожай, але й значно зменшити витрати на застосування пестицидів. Це особливо важливо для Криму – здравниці світового значення.

У зв’язку з цим, вивчення біологічних особливостей і агроценотичних чинників, які обмежують чисельність гронової листовійки в умовах передгірного Криму, є безперечно актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, плановими темами. Дослідження за темою дисертації є розділом проблеми “Наукове забезпечення галузі виноградарства, удосконалення концепції й основних напрямків її розвитку, розробка технологій оброблення комплексно-стійких сортів винограду в передгір'ї Криму”. Розділ 1. 2. 3. “Розробити технологію оброблення плодоносного виноградника” (№ держ. реєстрації 01870036347).

Мета дослідження. Метою дослідження є розробка заходів щодо захисту виноградників від гронової листовійки з одержанням екологічно чистої продукції в усіх типах виноградних насаджень сучасних сортів.

Завдання дослідження:

уточнити біологічні особливості гронової листовійки в умовах передгірного Криму;

вивчити динаміку чисельності гронової листовійки в різних типах виноградних насаджень і приуроченість її розвитку до кормової рослини;

дати оцінку факторам щодо сигналізації появи шкідника в залежності від типу пасток;

дати оцінку регіональних чинників, що регулюють чисельність гронової листовійки з максимальним використанням екологічно обґрунтованих засобів захисту виноградників, що забезпечують збереження природних ресурсів ентомофагів, акарифагів, ентомопатогенів.

Отже, предметом дослідження став один із найнебезпечніших шкідників винограду – гронова листовійка.

Об’єктом дослідження є вдосконалення системи захисту виноградних насаджень передгірного Криму від гронової листовійки із застосуванням нетоксичних і малотоксичних засобів. Дослідження проводили на виноградниках учбово-дослідного господарства “Комунар”, у радгоспах “Виноградний”, “Урожайне”, агрофірмі “Крим” та ін.

Методи дослідження. Дослідження проводили у 1996-2000 рр. із використанням лабораторних, лабораторно-польових, польових і виробничих дослідів. Зокрема, вивчення співвідношення статей і плодючості самок проводили в лабораторних умовах. Первинні випробування феромонів і аналогів гормонів проводили в лабораторно-польових умовах. Визначення динаміки чисельності гронової листовійки у різноманітних типах виноградних насаджень, застосування методу елімінації, мікробіопрепаратів і гормональних препаратів проводили у виробничих дослідах.

Наукова новизна. Вперше в умовах передгірного Криму вивчені біологічні особливості (плодючість становить в середньому 79 яєць, співвідношення статей: самок – 55%, самців – 45% та ін.), закономірності динаміки чисельності гронової листовійки на виноградних насадженнях різноманітного типу. Визначена вибірковість сортів, зокрема, гроновою листовійкою. Виявлено, що стійкими сортами до фітофага є Ркацителі і Молдова, пошкодженість яких лічинками не перевищує 7%. Вперше подана оцінка чинників регулювання чисельності шкідника до невідчутного рівня із застосуванням феромону КМ-ЕК, мікробіопрепаратів ЛД-100У, ДБ-100У, Г-90У і БТБ-60У. Запропоновано безпестицидний захист виноградних насаджень від гронової листовійки із застосуванням феромонів методом елімінації та мікробіопрепаратів, а також їх захист такими гормональними препаратами: інсегар 25% з. п., 0, 6 кг/га і матч 5% к. е., 1 л/га. Вперше встановлена регулююча роль природних чинників середовища, які в роки досліджень в незначній мірі впливали на розвиток гронової листовійки. Запропоновано нові прийоми інтегрованого захисту виноградників, які спрямовані на зниження чисельності шкідника з урахуванням фенології розвитку фітофага та збереження природних ресурсів ентомофагів, акарифагів і ентомопатогенів.

Практична цінність роботи. Рекомендовано агроценотичні заходи щодо регулювання