Лікування хворих на коловидне облисіння з урахуванням імунного статусу та стану шлунково-кишкового тракту

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

 

ЛИТИНСЬКА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

 

УДК: 616. 594. 15-08: 612. 017: 616. 33: 579. 835. 12

 

 

Шкірні та венеричні хвороби

  

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ -2002

 

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Коляденко Володимир Григорович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Глухенький Борис Тихонович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, кафедра шкірних та венеричних хвороб, професор кафедри; кандидат медичних наук Поліщук Микола Андрійович, медичний центр “Резонанс”, м. Київ, головний лікар центру.

 

 

Актуальність теми. За літературними даними останніх років рівень захворюваності на коловидне облисіння (КО) становить 3-5% від загалу всієї дерматологічної патології [Б. А. Задорожнuй, Б. П. Петров, 1996; В. П. Адаскевич, О. Д. Мяделец, И. В. Тихоновская, 2000] Здебільшого цим дерматозом страждають особи молодого віку [Л. А. Дерев’янко, 1991], але відомі випадки КО у немовлят [E. M. Finley et al., 1994] і у людей похилого віку [А. Рук, Р. Даубер, 1985]. За даними одних авторів [A. D. Zalka et al., 1994] рівень захворюваності серед чоловіків та жінок є приблизно однаковим, а за результатами досліджень інших [E. R. James Britton et al., 1999] на КО хворіють переважно жінки.

Етіологія та патогенез КО залишаються не до кінця вирішеною проблемою дерматології. В останні роки відмічається не тільки суттєве збільшення кількості хворих на КО, але і більш тяжкий перебіг захворювання. Патогенез КО остаточно не встановлено, деякі його ланки залишаються частково або практично цілком нез’ясованими. Ряд авторів [А. В. Караулов, 1990; Г. А. Соколова и соавт., 1998; D Dressel. et al., 1997; A. Gilhar et al., 1999] приділяють підвищену увагу ролі імунної системи в патогенезі КО. Разом з тим, ці роботи виконані на малій кількості клінічних спостережень, в них немає аналізу отриманих результатів в залежності від клінічної форми та стадії перебігу КО, а висновки досить часто носять суперечливий характер.

В останні роки з’явились повідомлення про важливе значення інфекції шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зокрема хелікобактерної (Н. рylori), в патогенезі ряду хронічних дерматозів, таких як хронічна кропив’янка, розацеа, хронічний червоний вовчак [A. Rebora et al., 1995; Л. Є. Абрагамович, 1998; О. М. Гнатенко, 2000]. I хоча КО належить до хронічних дерматозів і досить часто перебігає на тлі патології шлунково-кишкового тракту, ця категорія хворих ніколи не була обстежена на наявність хелікобактерної інфекції. Тому залишається нез’ясованим яку роль відіграє інфікування цим мікроорганізмом і як часто зустрічається патологія кишково-шлункового тракту у хворих на КО.

Існуючі методи лікування хворих на КО часто не враховують мультифакторіальність захворювання, являються недостатньо ефективними, мають тимчасовий терапевтичний ефект, викликають небажанні реакції та ускладнення [C. R. Taylor et al., 1955; A. S. Alabdulkareem et al., 1996].

З вищенаведеного постає необхідність розробки нових і удосконалення існуючих методів терапії КО з урахуванням корекції імунного статусу та ерадикації хелікобактерної інфекції шлунка, що дозволить підвищити ефективність лікування, а також знизити частоту рецидивів цього захворювання.

Зв‘язок роботи з науковими програмами (темами). Дисертаційна робота виконана в межах тематики науково-дослідної роботи на кафедрі шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця і є фрагментом комплексної теми “Розробка державних уніфікованих стандартів надання медичної допомоги хворим на шкірні та венеричні хвороби” 0198U002704 (10. 1998-12. 2001 рр.).

Мета роботи. Підвищення ефективності терапії і зниження частоти рецидивів дерматозу шляхом розробки нового, патогенетично обгрунтованого методу комплексного лікування КО з урахуванням корекції порушень імунного статусу в комбінації з ерадикацією хелікобактерної інфекції шлунка.

Для вирішення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Обстежити 150 хворих з різними клінічними формами коловидного облисіння і 40 практично здорових осіб (контроль) за допомогою сучасних інформативних і адекватних клініко-лабораторних методів.

Дослідити у хворих на КО стан клітинної і гуморальної ланок імунітету та провести аналіз отриманих результатів в залежності від клінічної форми і стадії перебігу дерматозу.

Провести обстеження хворих на коловидне облисіння на наявність хелікобактерної інфекції шлунка та виявити можливість її впливу на перебіг захворювання.

Обґрунтувати застосування в комплексній терапії хворих на коловидне облисіння препарату Ербісол як ефективного імуномодулятора.

На підставі виявлених порушень імунного статусу і з урахуванням наявності хелікобактерної інфекції у хворих на КО розробити новий, патогенетично обґрунтований метод лікування дерматозу, який включає комплекс заходів, спрямованих на корекцію імунного статусу та ерадикацію хелікобактерної інфекції, що дозволить підвищити ефективність терапії і знизити частоту рецидивів захворювання.

Порівняти ефективність запропонованого комплексного методу лікування хворих на КО з загальноприйнятою терапією з точки зору терміну лікування і частоти рецидивів.