Роль вільних економічних зон у формуванні ринкового господарства (на прикладі Китаю)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Лю Сяоінь

 

УДК 330. 339. 543. 624

 

 

Спеціальність 08. 01. 01. – Економічна теорія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Київ 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Малий Іван Йосипович, Київський національний економічний університет, професор кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Грабинський Ігор Михайлович, Львівський національний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин кандидат економічних наук, доцент Дідківський Микола Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної економіки

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ проблем зовнішньоекономічної діяльності, м. Київ.

 

 

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки в країнах Східної Європи та Азії на зламі двох тисячоліть радикально вплинула на світову економіку. Значний досвід перебудови економіки дозволяє зробити висновки про наявність різних підходів щодо практичного використання ринкових принципів господарювання. Окремі країни, враховуючи свій історичний досвід, культуру і традиції та розробивши власну концепцію ринкових перетворень, досягли значних економічних успіхів. До таких країн необхідно віднести Китай, Польщу, Чехію, Угорщину та деякі інші.

На відміну від усіх постсоціалістичних країн Китай з самого початку переходу від адміністративно-командної моделі до ринкової економіки вибрав власний нетрадиційний шлях економічних перетворень. Теоретично обгрунтувавши мету, способи та модель ринкової трансформації, уряд Китаю поставив завдання швидкого вирішення проблеми подолання відставання країни від розвинених країн і сусідів по регіону завдяки досягненню високої динаміки економічного зростання, як результату успішності ринкового реформування. Створення вільних економічних зон (ВЕЗ) стало тією ланкою, яка дозволила вирішити одночасно проблеми реформування економіки, інтеграції її у світову економіку і економічного зростання. Від ефективності функціонування ВЕЗ залежить розвиток всієї економіки країни, фінансове забезпечення потреб галузей, розвиток внутрішнього і, особливо, зовнішнього ринку, створення нових робочих місць, підготовка кваліфікованих кадрів, що володіють сучасними знаннями і досвідом. Ці та інші питання набувають особливої актуальності при дослідженні трансформаційних процесів у перехідних економіках.

Необхідно визнати, що використання досвіду створення і державного регулювання діяльності ВЕЗ у Китаї має практичне значення для реформування економіки України та інших країн. Взаємодія ВЕЗ з національною економікою є новою проблемою для економістів. Окремі питання функціонування ВЕЗ знайшли своє відображення в працях зарубіжних вчених Л. Клейна, Дж. Сакса, Б. Ноутона, П. Нолана, Е. Уоллера, Т. Роскі, П. Буніча, В. Гельбраса, В. Кузнецова, В. Портякова, Е. Пивоварова, Л. Молодцової. Проблемам економічного розвитку зарубіжних країн та їх впливу на країни з перехідною економікою присвячено низку науково-теоретичних досліджень українських учених, а саме В. Будкіна, В. Вергуна, О. Гаврилюка, І. Грабинського, Б. Губського, М. Дідківського, А. Кредісова, Д. Лук’яненка, Ю. Пахомова, А. Поручника, О. Рогача, П. Рогожіна, А. Румянцева, В. Новицького, С. Сіденко, А. Філіпенка та інших. Серед китайських вчених слід відзначити праці Лю Гогуана, Ма Хуна, Ду Жуньшеня, Юань Му, Цзо Чуньтая, Чжао Шоуі, Сюй Цзаце, Цай Женьцюня, Цинь Гуаня, Тун Даліня, Гао Шанцюаня, Чжу Тайхе, У. Цзінляна, Го Шуціна, Лоу Цзівея, Лі Ініна, Лю Вея, Ван Юешена, Ван Чжо, Дай Юаньченя, Яна Пейсіня, Фаень Гана, Лінь Іфу, Шен Хуна та інших.

Результативний досвід Китаю свідчить про необхідність дослідження ВЕЗ як важливої сучасної проблеми економічної науки, теоретична оцінка яких відстає від практики. Тому нагальність наукової розробки проблем ВЕЗ на прикладі Китаю обумовило вибір теми, обгрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладення матеріалу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дисертаційне дослідження виконане у відповідності з темами наукового дослідження кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів Київського національного економічного університету: “Теоретичні проблеми становлення нової економічної системи в Україні” (Рег. № 01. 98. ІО. 000784) ; “Закономірності і особливості нової економічної системи в Україні” (Рег. № 01. 01. ВІ. 002949). Роль автора у розробці названих тем полягала в дослідженні досвіду Китаю щодо ринкового реформування командної економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз досвіду створення та функціонування ВЕЗ у Китаї, як вихідної і визначальної бази здійснення ринкового реформування економіки та їх впливу на економічне зростання і інтеграцію національної економіки в світове господарство.

Для дослідження зазначеної мети у дисертації поставлено такі завдання:

виявити історико-національні особливості, об’єктивні та суб’єктивні передумови в суспільстві Китаю в процесі вибору моделі ринкового трансформування економіки;

розкрити суть, принципи створення та механізм функціонування ВЕЗ у Китаї;

дослідити мотиваційний механізм залучення іноземних інвестицій в країну через створення системи ВЕЗ;

проаналізувати еволюцію впливу ВЕЗ на розвиток національної економіки та роль держави в регулюванні цього процесу;

узагальнити досвід використання ВЕЗ в Китаї як вихідної основи ринкового реформування економіки та постійного економічного зростання.

Предметом дослідження є сукупність відносин, що виникають у процесі створення і функціонування