Розвиток міжнародних фінансових відносин комерційних банків при переході до ринку

За результатами дисертаціїного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3, 2 д. а., у т. ч. 4 статті – у фахових наукових виданнях, 4 розділи у навчальних посібниках, 4 публікації у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (257 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації 189 сторінок, у т. ч. 8 таблиць та 7 рисунків.

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь розробки теми, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні основи аналізу міжнародних фінансових відносин комерційних банків” розкривається зміст фінансової діяльності комерційних банків, визначено їх місце в системі міжнародних відносин. Основна увага зосереджена на дослідженні передумов, суттєвих рис, структури, особливостей формування і розвитку міжнародних фінансових відносин комерційних банків в умовах перехідної економіки. В теоретичному плані зміст останніх в роботі розкривається як відносини між комерційними банками та іншими суб’єктами господарської діяльності з приводу переміщення валюти і валютних цінностей на міжнародному і національному рівнях. В сучасних умовах діяльність банків у значній мірі зорієнтована на обслуговування зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів суспільного виробництва. Об’єктивною передумовою цього явища є те, що зараз жодна країна світу не може самостійно оволодіти всіма останніми досягненнями науки і техніки, що забезпечує стабільне зростання національного господарства.. Тому участь у світогосподарських зв’язках, їх фінансове забезпечення є органічною складовою економічного розвитку кожної країни, основним методом використання на національному рівні переваг сукупного виробничого і науково-технічного потенціалу світового співтовариства.

В роботі обгрунтовано місце банків у вирішенні завдань по розширенню інтеграційних зв’язків між країнами світу. Роль банків у цьому процесі, насамперед, визначається рівнем їх участі у розвитку і функціонуванні світової валютної системи, міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин. Комплексний аналіз діяльності банків у данному напряму потребує дослідження конкретних рис, змін, особливостей, тенденцій, які властиві розвитку міжнародних фінансових відносин в умовах глобалізації господарського життя. Зокрема, при наданні фінансових послуг за кордоном перед банками відкривається кілька можливостей. По-перше, вони можуть відкрити міжнародний відділ, що спеціалізується виключно на здійсненні зовнішніх послуг, зокрема, міжнародних розрахунків. По-друге, із таким відділом банк може формувати відносини із кількома банками-кореспондентами, які розташовані у стратегічно важливих пунктах за межами країни його місцезнаходження та надають різноманітні послуги. По-третє, банки мають можливість створювати свою організаційну структуру в інших країнах, формуючи відділеня, філії. Така структура створює передумови для надання ширшого кола міжнародних банківських послуг. Серед них, насамперед, треба відмітити: консультації з питань купівлі-продажу іноземної валюти юридичним та фізичним особам; здійснення переказів фізичних та юридичних осіб в іноземній валюті через мережу закордонних банків-кореспондентів; сприяння в перевірці реквізитів платежів в іноземній валюті та в підготовці заяв на переказ; проведення розслідувань по вхідним та вихідним платежам в іноземній валюті за дорученням клієнтів; конверсію безготівкових валютних коштів на рахунках юридичних осіб за курсом міжнародних валютних ринків; розрахунки із застосуванням акредитиву та інкасо; гарантійні операції. Головними формами участі банків в зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод.

В дисертації досліджуються особливості операцій банків на валютних ринках. Вони спрямовані на купівлю і продаж іноземної валюти, що сприяє безперебійності розрахунків по міжнародних угодах; допомагають учасникам зовнішньоекономічної діяльності уникати чи зводити до мінімуму експозицію до іноземної валюти. На наш погляд, цю діяльність банкам доцільно здійснювати по таким напрямам:

- заключення валютних опціонів. Вони виступають альтернативою валютним угодам, що надаються банками клієнтам. Валютні опціони дають власникам право (але не зобов'язання) купувати чи продавати в майбутньому визначену кількість іноземної валюти по фіксованому курсу обміну або в момент закінчення чи до закінчення періоду дії цього опціону;

- надання позики в іноземній валюті. Банк може дати згоду на надання позики експортеру на визначену суму в іноземній валюті. При цьому експортер може обміняти її на вітчизняну валюту по поточному курсу і тоді погасити позику із наступних надходжень, отриманих в тій же іноземній валюті. Експортер може уникнути своєї експозиції шляхом узгодження активів в іноземній валюті (наступні надходження від дебіторів) з пасивами в іноземній валюті (позика) ;

- укладання форвардних валютних угод. Банк дає згоду продати або купити певну кількість іноземної валюти по фіксованому обмінному курсу для поставки її в майбутньому. Експортери та імпортери можуть уникнути своєї експозиції до іноземної валюти шляхом фіксації із своїм банком обмінного курсу наступних валютних надходжень або платежів;

- відкриття банківського рахунка в іноземній валюті. За умови, що фірми отримують прибутки і здійснюють платежі в іноземній валюті. Це усуває необхідність продажу та купівлі в тій мірі, в якій узгоджені надходження і платежі в іноземній валюті.

Дослідження ролі суттєвих рис