Класифікація методів менеджменту

 

Менеджмент використовує різноманітні способи, підходи та прийоми, які дають можливість: упорядкувати, націлити і ефективно організувати виконання притаманних йому функцій, процедур і операцій, необхідних для здійснення управлінського впливу. В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для визначення та досягнення її мети, виступають як методи менеджменту.

У загальноприйнятому розумінні методи – це способи (прийоми) цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт для досягнення поставленої мети. Усі методи управління використовуються керівником у практичній діяльності не як окремі, розрізнені і самостійні способи впливу, а як цілісна система взаємопов'язаних та взаємодіючих конкретних методів.

У методах менеджменту виражається сутність його принципів у конкретній формі, адаптованій до реалій господарської діяльності. З їх допомогою менеджери забезпечують скоординовану діяльність в організації та єдність інтересів усього персоналу. Мета і методи взаємопов'язані між собою, кожній меті відповідають певні методи її досягнення, тому менеджеру необхідно слідкувати за відповідністю мети методам своєї діяльності.

Поняття методу менеджменту трактується двояко: як спосіб пізнання, дослідження об'єкта управління і як прийом, спосіб практичної управлінської діяльності. У першому випадку це гносеологічна категорія науки управління, яка дає змогу одержати нові знання про управління. У другому значенні термін “мето”д стосується змісту процесу управління і означає спосіб здійснення управлінської діяльності. У літературі з менеджменту поряд з поняттям метод як синоніми часто використовуються категорії техніка, підхід.

Сукупність методів, якими користується організація, складає її методичний інструментарій. Для характеристики методичного забезпечення менеджменту також використовуються поняття “методичний апарат” і “методична база”.

Методи у менеджменті мають особливе значення. З їх допомогою відбувається взаємне збагачення його теорії та практики. У визначеннях методів управління як свідомо сформульованих суб'єктом управління варіантів управлінської діяльності підкреслюється їхня альтернативність, тобто можливість вибору з множини варіантів конкретного способу або прийому дій.

Узагальнюючи підходи до визначення та розуміння суті методів управління, можна зробити висновок про те, що зміст і специфіка їх визначаються сутністю та особливостями самого управління. Методи управління ґрунтуються на дії законів і закономірностей управління, які одночасно враховують науково-технічний рівень розвитку виробництва і рівень розвитку відносин управління

Методи менеджменту орієнтовані насамперед на високу продуктивність і ефективність діяльності персоналу фірми, на злагоджену роботу підрозділів фірми, на чітку організацію різноманітної діяльності фірми і управління нею на рівні світових стандартів. За характером дії методи умовно можна поділити:

економічні – методи матеріальної, соціальної і владної мотивації;

організаційно-розпорядчі;

соціально-психологічні.

Методи соціальної мотивації передбачають спонукання індивіда (працівника) до орієнтації на соціально значимі інтереси (культуру, розвиток і т. д.). Економічні методи впливають на майнові інтереси фірм та їх персонал. З одного боку, вони стимулюють діяльність фірм щодо задоволення інтересів суспільства (система податків, банківських кредитів і т. д.), з іншого – служать для мотивації роботи персоналу (заробітна плата, премії, винагороди за інновації). Методи владної мотивації передбачають орієнтацію на дисципліну, організаційно-розпорядницькі документи і сувореїх виконання.

Організаційно-розпорядницькі методи базуються на об'єктивних законах організації спільної діяльності та управлінні нею, на природних потребах людей в упорядкованій взаємодії між собою, їх метою є впорядкування функцій управління, обов'язків і прав працівників, регламентація їх діяльності. Організаційно-розпорядницькі методи поділяються на три групи:

організаційно-стабілізуючі методи, які встановлюють і визначають довгострокові зв'язки в системах управління між людьми та їх групами (структура, штати, положення про виконавців, регламенти діяльності, концепції управління) ;

розпорядницькі методи забезпечують оперативне управління сумісною діяльністю людей та підприємств і представлені у формі договорів, наказів, розпоряджень;

дисциплінарні методи призначені для підтримки стабільності організаційних зв'язків і відносин, а також відповідальності за визначену роботу.

Сутність соціально-психологічних методів зводиться до способів впливу на особистість та колективи з метою зміни ними своїх установок у трудовій діяльності і творчій активності, а також на соціальні і психологічні інтереси фірм та їхній персонал. Соціально-психологічні методи менеджменту поділяються на соціальні та психологічні.

До соціальних методів належать:

підвищення активності (копіювання лідерів, установлення стандартів зразкової поведінки в усіх сферах діяльності) ;

підтримка соціальної спадкоємності (конкурси майстерності, присвоєння кваліфікаційних відмінностей, свята з приводу ювілеїв і успішного завершення великих ділових операцій та ін.) ;

соціальне нормування (встановлення норм відносин між працівниками фірми, правил внутрішнього розпорядку, виробничого етикету, виробітку і неухильне дотримання єдиних цінностей для всього персоналу фірми та ін.) ;

моральне стимулювання (індивідуальне і колективне).

Механізм використання соціальних методів включає соціальні дослідження або виявлення проблем і напрямів впливу; соціальне планування або розробку конкретних способів впливу на людей; соціальне регулювання або розв'язання виявлених проблем і реалізацію визначених способів впливу на людей.

Психологічні методи використовуються з метою гармонізації взаємовідносин працівників фірм і встановлення найбільш сприятливого психологічного клімату. До них належать:

гуманізація праці (ліквідація монотонності, колірне забарвлення приміщень і устаткування, використання спеціально підібраної музики) ;

психологічне спонукання (заохочення творчості, ініціативи і самостійності) ;

задоволення професійних інтересів, підвищення творчого змісту праці;

розробка мети за психологічними характеристиками і розвиток необхідних психологічних рис;

комплектування малих груп за критерієм психологічної сумісності працівників;

встановлення нормальних взаємовідносин між керівниками і підлеглими.

Методи менеджменту формуються у наступній послідовності:

оцінювання ситуації і поставлених завдань з метою визначення основних напрямів і видів впливу;

вибір комплексу методів і обгрунтування їх якісних і кількісних параметрів;

забезпечення умов для ефективного застосування обраних методів, що в кінцевому результаті формує техніку і технологію управлінської роботи.