Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Етапи консультативного процесу

Предмет: 
Тип работы: 
Реферат
К-во страниц: 
5
Язык: 
Українська
Оценка: 
Етапи консультативного процесу
 
Передбачається, що протягом консультативної зустрічі (однієї чи декількох) клієнту необхідно прийняти певне рішення. Передбачається також, що консультант допомагає клієнту в прийнятті саме того рішення. З цією метою психолог використовує не тільки спеціальні знання, техніки і методи роботи, але і певним чином структурує час роботи з клієнтом.
У літературі можна зустріти значну кількість моделей структури консультативного процесу. Найбільш відома процедура консультування “п’ять кроків”, якої тією чи іншою мірою дотримуються усі психотерапевти і консультанти:
встановлення контакту й орієнтування клієнта на роботу;
збирання інформації про клієнта, вирішення питання: “У чому суть проблеми?”;
усвідомлення бажаного результату, відповідь на запитання: “Чого Ви хочете домогтися?”;
вироблення альтернативних рішень, які можна окреслити як: “Що ще ми можемо зробити з цього приводу?”;
узагальнення психологом у формі резюме результатів взаємодії з клієнтом.
На думку Р. Мея, Ю. Альошиної і О. Бондаренка консультація складається із чотирьох послідовних етапів: 
Р. Мей Ю. Альошина О. Бондаренко
1) встановлення
контакту з клієнтом;
2) сповідь клієнта;
3) тлумачення;
4) трансформації
особистості клієнта 1) знайомство і початок бесіди;
2) розпитування, формулювання і перевірка гіпотез;
3) здійснення психологічно-го впливу;
4) завершення бесіди 1) входження до ситуації психологічної допомоги;
2) переживання ситуації психологічної допомоги;
3) входження до нового досвіду;
4) входження до повсякденності з новим досвідом
Існують також інші думки, але різні автори пропонують не такі вже й різні моделі поетапної процедури консультативного процесу. Послідовність кроків чітко простежується: знайомство і встановлення відносин довіри; розпитування, дослідження проблеми, формулювання і перевірка гіпотез; усвідомлення проблеми і розгляд альтернативних способів її розв’язання; оцінка й узагальнення досягнутих результатів і завершення контакту.
Завданнями підготовчого етапу є:
підтримка мотивації клієнта до спільної роботи;
роз’яснення реалістичних можливостей психологічної допомоги і корекція нереальних очікувань (наприклад, “повернути чоловіка”);
виявлення готовності зрозуміти, прийняти клієнта і надати йому можливу психологічну допомогу;
пробна постановка цілей психологічної допомоги і визначення орієнтованих термінів і результатів роботи;
пророблення, у разі потреби, власних проблем, пов’язаних з можливим контрпереносом чи виникаючими проекціями.
Завдання психолога на діагностичному етапі:
дати клієнту можливість виговоритися, вислухати його;
осмислити, зрозуміти і прийняти думки і переживання клієнта;
заохотити і підтримати щирість і відкритість клієнта;
стимулювати розповідь клієнта і сприяти цілеспрямованому розвитку бесіди;
визначити (у разі необхідності) прихований зміст скарги;
сформулювати робочі гіпотези і запропонувати клієнту власні інтерпретації;
допомогти клієнту в усвідомленні неконструктивних позицій у його життєвій ситуації й здобутті “нового погляду на знайомі проблеми”;
сформулювати запит (бажаний результат).
Завдання корекційного етапу. Відтоді, коли психолог і клієнт визначили бажаний результат, починається якісно новий етап консультації, орієнтований на вирішення проблеми. Цей етап найбільш важливий для подальшого зростання і розвитку клієнта. Умовно його можна назвати корекційним чи реорієнтаційним, бо завдання психолога – змінити, розширити уявлення клієнта про себе і про інших, допомогти йому подивитися на свою проблему, нібито відсторонившись, “очима іншої людини” і знайти альтернативні варіанти її вирішення. На цьому етапі, з одного боку, аналізуються неконструктивні патерни поведінки, що призвели до життєвих труднощів; з другого – розглядаються можливі варіанти вирішення цих труднощів. За образним висловлюванням О. Бондаренка, “це етап прощання з собою колишнім і повернення до “себе справжнього”.
Спільна робота консультанта і клієнта на корекційному етапі в консультуванні спрямована на те, щоб клієнт зміг подивитися на свої життєві складності “з боку” і усвідомив, що саме йому необхідно змінити у своїй поведінці чи які особистісні риси необхідно розвинути для вирішення проблеми, що його хвилює. Інакше кажучи, психотерапевтичний вплив орієнтований на зміну чи розвиток, а консультування – на усвідомлення того, що потрібно змінювати чи розвивати і як це можна зробити.
Залежно від теоретичного підходу, психолог може запропонувати клієнту варіанти рішень, може разом із клієнтом виробити нові ідеї і, нарешті, може допомогти клієнту прийняти самостійне рішення. У будь-якому разі, завдання психолога – чітко сформулювати ситуацію й основні розбіжності між реальною і бажаною ситуацією. На думку Ю. Альошиної, “найпростіший спосіб здійснення впливу, що ефективний тоді, коли бесіда добре організована і логічно вибудувана консультантом і в ній цілком використані можливості аналізу конкретних ситуацій, – це акцентування протиріч у розповіді клієнта, переформулювання і переструктурування реальності, що його оточує”.
Наближаючись до завершення консультування, психолог спрямовує зусилля на “страхування результату”. Це пов’язано з тим, що іноді клієнти потребують деяких дій, що сприяють формуванню впевненості під час засвоєння нових шаблонів поведінки. Вони можуть отримати від консультанта будь-яке домашнє завдання, запрошення на повторну консультацію через певний час для обговорення отриманих результатів.
У більшості випадків, коли отримані результати задовольняють визначену мету, на заключному етапі автоматично відбувається процес “відокремлення” чи “психотерапевтичного розриву”. Інколи консультант змушений стимулювати таке відмежування. Разом з тим, після процедури прощання у клієнта “не повинно виникнути відчуття, що як тільки він вийде за двері, його образ цілком зникне зі свідомості консультанта”. Клієнту необхідно знати про те, що психолог і надалі буде підтримувати позитивні зрушення і стежити за його розвитком, що можливість звертання по допомогу існує як шляхом майбутнього очного контакту, так і через обмін листами та телефонними дзвінками.
Отже, базова структура консультації містить підготовчий, діагностичний, корекційний і заключний технічні етапи.
На підготовчому етапі відбувається попереднє знайомство і встановлення контакту психолога і клієнта, збирання формальних відомостей, виявлення очікувань клієнта та роз’яснення реальних можливостей психологічної допомоги, а також укладання контракту.
Діагностичний етап умовно складається з двох фаз. Під час першої фази консультант збирає необхідну інформацію про проблему клієнта і про нього самого, надаючи йому можливість “виговоритися”, одночасно тестуючи його; працює зі скаргою клієнта і пропонує йому власні інтерпретації. Під час другої фази психолог і клієнт визначають бажаний результат і разом формулюють його у формі запиту.
На корекційному етапі психологом і клієнтом проробляються різні варіанти розв’язання проблеми і здійснюється вибір серед альтернатив. Цей етап може бути тривалішим.
Заключний етап – це етап узагальнення, перехід від навчання до дії. На цьому етапі психолог має приділити особливу увагу висновкам і сприяти закріпленню мотивації клієнта до зміни думок, дій і почуттів у його повсякденному житті. На заключному етапі необхідно провести процедуру “відокремлення” консультанта і клієнта.
CAPTCHA на основе изображений