Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Мандрівництво як прообраз країнознавства

Предмет: 
Тип работы: 
Дипломна робота
Количество страниц: 
92
Язык: 
Українська
Цена: 
1900 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ І.  Теоретико-методичні основи «образного» країнознавства в аспекті географічних відкриттів

1.1. Сутність «образного» країнознавства
1.2. Діапазон пізнання в «образному» країнознавстві
1.2.1. Образ країни: структура і динаміка
1.2.2. Поняття «образу місця»
1.3. Відкриття географами літературної спадщини як прообразу  країнознавства
Розділ ІІ.  Формування образу ойкумени від античних часів до епохи великих географічних  відкриттів
2.1. Образ світу вченими Античної Греції та Стародавнього Риму
2.2. Образне сприйняття світу у період Середньовіччя та Відродження
Розділ ІІІ. Формування географічного образу світу від епохи великих географічних відкриттів  до початку ХХ ст.
3.1. Нові часи
3.2. Новітній  період
Розділ IV.    Мандрівництво в Україні як прообраз країнознавства
4.1. Зародження і становлення українського країнознавства
4.2. Україна у працях стародавніх географів і мандрівників
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
 
Введение: 

Актуальність теми дослідження. Передумови виникнення країнознавства складалися ще в глибоку давнину. Утворення перших держав Стародавнього світу (І тисячоліття до н.е.) сприяло розвитку культурного обміну і торговельних зв'язків між народами, що, в свою чергу, потребувало достовірних і докладних даних про країни, їх населення та звичаї.

Відомо, що перші подорожі здійснювалися ще за часів античності заради торгівлі, завоювань та з релігійними цілями. Ще за 3 тис. років до н. є. давні єгиптяни плавали Нілом, перевозячи величезні брили для зведення славнозвісних пірамід. У часи Римської імперії, за 200 років до початку н. е., римляни подорожували на кораблях, конях, у колісницях і пішки, завойовуючи інші землі. Багаті римляни подорожували до Єгипту і Греції, де їх приваблювали місця поклоніння богам та морські курорти. Римські «мандрівники» цікавилися місцевою історією й релігією, відвідували грецькі храми в Афінах. Достовірно відомо, що вони, як і сучасні туристи, відвідували Єгипет, щоб побачити піраміди.
І в період середньовіччя мільйони людей здійснювали подорожі. Релігійні переконання спонукали їх долати довгий шлях до святинь: мусульман — до Мекки, християн — до Єрусалима.
Своєрідним мандрівництвом  можна вважати й хрестові походи, що тривали впродовж 200 років у XI-XIII ст. Адже десятки тисяч європейців познайомилися з Середнім Сходом та його культурою. Це сприяло піднесенню як торгівлі, так і готельної справи та подорожей.
Великі географічні відкриття середини XV — початку XVI ст., пов'язані з іменами Христофора Колумба, Васко да Гами, Амеріго Веспуччі, Фернана Магеллана, були виявом одвічного прагнення людини пізнати Землю, її найвіддаленіші куточки, довідатись про народи, що її населяють, їх життя, побут, культуру.
У XVI ст. з розвитком продуктивних сил, зміцненням зв'язків між окремими країнами, континентами – мандрівництво ,  метою якого було пізнання світу, значно поширилося і стало прообразом майбутнього країнознавства, зокрема його пізнавальної функції.
Серед наук, що існують в сучасному світі, закони географії, як інших наук - фізики, хімії виявляються як на глобальному, так і на місцевому (локальному) рівнях, здійснюючи вплив на всі сторони людської діяльності.
Протягом тривалого часу, аж до кінця 18 століття головним методом географічних досліджень був експедиційний. Географічні знання про світ накопичувалися в ході військових походів старовини, торгівлі, плавань.
Епоха теоретичних відкриттів, почалася в 19 столітті, коли були виявлені перші глобальні закони - закон широтної зональності і висотної поясності (А. Гумбольдт, В. Докучаєв). Епоха територіальних географічних відкриттів, що відповіла на питання "де", - закінчилася  в середині ХХ ст. із зникненням білих плям на Землі.
Хронологічні рамки охоплюють період від античних часів і до новітнього періоду(починаючи з середини 70-их рр. і до нашого часу).

Об'єкт дослідження - мандрівництво як соціальний і культурний процес розвитку географічних уявлень.

Предмет дослідження - особливості взаємозв'язку еволюції мандрівництва з розвитком країнознавства як галузі географічних наук.
Метою дипломної роботи є дослідження мандрівництва як прообразу країнознавства.

Для досягнення мети було поставлено такі основні завдання:

  • розглянути «образне» країнознавство в аспекті географічних відкриттів;
  • визначити поняття «образу країни»;
  • визначити поняття «образу місця»;
  • прослідкувати формування образу ойкумени від античних часів до епохи великих географічних відкриттів ;
  • проаналізувати зародження і становлення українського країнознавства;
  • описати бачення світу вченими Античної Греції, Стародавнього Риму та в період Середньовіччя та епохи Відродження;
  • дослідити те, що мандрівництво є пробразом країнознавства;
  • розглянути методичні підходи дослідження мандрівництва як прообразу країнознавства

Наукова новизна – зроблена спроба довести  що саме мандрівництво є прообразом країнознавства.
Практичне значення: теоретичні і практичні основи можуть бути використані в навчальних курсах з країнознавства, факультативних заняттях тощо.
Структура роботи випливає із завдань поставлених в ній. У розділі І подані теоретико-методичні основи «образного» країнознавства в аспекті географічних відкриттів. У розділі ІІ описано формуваня образу ойкумени вченими Античної Греції, Стародавнього Риму і образне сприйняття світу в період Середньовіччя. У розділі ІІІ подана загальна характеристика формування прообразу «Нового Світу», регіональних експедиційних досліджень та їх вплив на формування образу країн. У розділі IV описано  зародження і становлення українського країнознавства, змальовано Україну у працях стародавніх географів і мандрівників.

 

Список использованной литературы: 
  1. Абрамов Л. С. Борьба A.A. Григорьева за фундаментальную физическую географию и ее место в Академии наук // Изв. РАН. Сер. географич. 1997. № 5. С. 67—77.
  2. Александровская O.A. Русская географическая концепция первой половины XVIII в. (К 300-летию со дня рождения В.Н. Татищева и 275-летию со дня рождения М.В. Ломоносова) // Изв. АН СССР. Сер. географич. 1986. № 6. С. 100-108.
  3. Александровская O.A. Становление географической науки в России в XVIII веке. М.: Наука, 1989. 232 с.
  4. Андреев А.И. Гидрографические работы и исследовательские экспедиции русского флота в 1696— 1725 гг. // Путешествия и географ, открытия в XV—XIX веках. М.—Л.: Наука, 1965. С. 31—45.
  5. Андреев А.И. Труды В.Н. Татищева по географии России. Вступит, статья к кн. В.Н. Татищева. Избр. труды по географии России. М.: Географгиз, 1950. С. 3—35.
  6. Анучин В. А. География, страноведение и системный подход//Вопросы географии. М., 1981. № 116.
  7. Анучин В.А. Теоретические основы географии. М.: Мысль, 1972. 430 с.
  8. Анучин Д.Н. Географические работы. М.: Географгиз, 1954. 471 с.
  9. Анциферов Н. П. Душа Петербурга. Пг., 1922.
  10. Арманд Д.Л. Географическая среда и рациональное использование природных ресурсов. М.: Наука, 1983. 238 с.
  11. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте (основы теории и логико-математические методы). М.: Мысль, 1975. 287 с.
  12. Баранский H.H. Избранные труды. Научные принципы географии. М.: Мысль, 1980 а. 239 с.
  13. Баранский H.H. Константин Иванович Арсеньев (1780-1865) // Экономическая и социальная география в СССР. История и современное развитие. М.: Просвещение, 1987. С. 148-153.
  14. Баранский H.H. Очередные задачи географии // Изв. ВГО. 1957. Вып. 1. С. 36—43.
  15. Бейдик О. Боплан і його „Опис України..." (До 330-річчя від дня смерті Гійома Лева сера де Боплана ) // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2003. - №33 - 34. - С. 2 - 5.
  16. Белов М.И. Открытие ледяного континента // Изв. ВГО. 1870. Вып. 3. С. 201—208.
  17. Белов М.И. Роль Петра в распространении географических знаний в России // Вопр. географии петровского времени. Л.: Гидрометеоиздат, 1976. С. 4—23.
  18. Берг Л.С. Очерки по истории русских географических открытий. М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1946 а.
  19. Берг Л.С. Предмет и задачи географии // Изв. ИРГО. 1915. Т. LI. Вып. IX. С. 463-475.
  20. Бергер Я. Древние китайские путешественники в Индию // Земля и люди. 1959. С. 372.
  21. Берн Ж. История великих путешествий. Т. 1. Открытие Земли. Л.: Изд-во детской литературы, 1958. 574 с.
  22. Богучарский В.Т. История географии: Учебное пособие. - М.: ИКЦ "Март", Ростов
  23. БогучарскийВ.Т. Задачи современной географии и географическое образование // Изв. вузов. Сев.-Кавказский регион. Естественн. науки. 1998. №4. С. 114—116.
  24. Бублейников Ф.Д. Очерки развития представлений о Земле. М.: Изд-во АН СССР, 1955. 206 с.
  25. Вейле К. Исследование земной поверхности // Вселенная и человечество / Под ред. Г. Кремера. Т. 3. СПб.: Просвещение, 1896. С. 285-446.
  26. Гаврилова С, Иноземцев И. Гоголь и география // Земля и люди. Географический календарь. М.,
  27. Галицький В.І., Галицька Н.Ф. Географічні відкриття, дослідження і дослідники: Календар-довідник. - К.: Рад. школа, 1988. - 239 с
  28. Гачев Г.Д. Национальные образы мира. Космо-психо-логос. М., 1995.
  29. ГачевГ.Д. Национальные образы мира//Вопросы литературы. М., 1987. № 10.
  30. Гвоздецкий H.A. Путешествия В.Л. Комарова. М.: Географгиз, 1949. 112 с.
  31. География рекреационных систем СССР /Ответ, ред. B.C. Преображенский, В.М. Кривошеев. М.: Наука, 1980. 219 с.
  32. Географы. М.: АГАР, 1996. С. 210-222.
  33. Герасимов И. П. Интеграционный потенциал современных георафических исследований // Изв ВГО. 1976. Вып. 3. С. 196-207.
  34. Геттнер А. География. Ее история, сущность и методы / Под ред. Н. Баранского. М.-Л., 1930.
  35. Голъденберг Л.А., Новоплянская М.Г., Троицкий СМ. «Радетель пользы государственной» (К 225-летию со дня рождения И.К. Кирилова // Изв. ВГО. 1971. Вып. 5. С. 452—456.
  36. Горшков В.Г. Энергетика биосферы и устойчивость состояния окружающей среды // Итоги науки и техники. Сер. теоретич. и общих вопросов географии. Т.7. М.: ВИНИТИ, 1990. 123 с.
  37. Греков В.И. Очерки по истории русских географических исследований в 1725—1765 гг. М.: Изд-во АН СССР, 1960. 425 с.
  38. Грумм-Гржимайло Т.Е. Очерк Припамирских стан // Изв. ИРГО. 1896. Т. XXII. С. 81—109.
  39. Гумбольдт А. Путешествие в равноденственные области Нового Света в 1799—1804 гг. Остров Тенерифе и Восточная Венесуэла. М.: Географгиз, 1963. 502 с.
  40. Данилов-Данильян В.И. Остановиться, оглянуться... // Евразия. Природа и люди. 1997. №4. С. 30-34.
  41. Деев М.Г. Морской путь в Индию // Газ. География. 1998. № 26.
  42. Декерт Э. Северная Америка // Всемирная география. СПб., 1904. 556 с.
  43. Джеймс П., Мартин Дж. Все возможные миры. История географических идей. М.: Прогресс, 1988. 672 с.
  44. Дитмар А.Б. География в античное время: Очерки развития физико-географических идей. М.: Мысль, 1980. 149 с.
  45. Дмитревский Ю.Д. Роль проблемного страноведения в изучении и организации современного туризма // Проблемное страноведение и мировое развитие. Смоленск, 1998. С. 42-57.
  46. Дмитревский Ю.Д. Страноведение и география международного туризма // Страноведение и международный туризм. СПб., 1997. Т. 4.
  47. Евдокимов В.И. Лев Мечников: страна-народ-история // Газ. География. 1998. № 29.
  48. Есаков В.А. Географические исследования в XIX - начале XX века // Очерки истории географической науки в СССР. М.: Наука, 1976. С. 77-106.
  49. Ефремов Ю.К. Ландшафтная сфера Земли // Изв. ВГО. 1959. № 6. С. 525—528.
  50. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: Навч. посібник. - Львів: Світ, 1997. - 264с.
  51. Замятин Д.Н. Методологический анализ хорологической концепции в географии // Изв. РАН. Сер. географич., 1999. № 5. С. 7-16.
  52. Идлис Г.М. Кант и современные представления о Вселенной // Природа. 1974. № 6. С. 73—81.
  53. Иофа Л.Е. Современники Ломоносова И.К. Кирилов и В.Н. Татищев. Географы первой половины XVIII в. М.: Географгиз, 1949. 93 с.
  54. Исаченко А.Г. Интеграция и дифференциация в современной географии // Изв. ВГО.
  55. Исаченко А.Г. Основы ландшафтоведения и физико-географическое районирование. М.: Высшая школа, 1965. 327 с.
  56. Исаченко А.Г. Разработка научных основ оптимизации природной среды как физико-географическая проблема // Изв. ВГО. 1976. Вып. 3. С. 208—216.
  57. Калашникова Т. М. Научно-технический прогресс и методологические проблемы современной экономической географии//Вопросы географии. М., 1984.
  58. Калесник СВ. Жизнь и творческий путь Александра Гумбольдта. (К столетию со дня смерти) // Изв. ВГО. 1959. № 4. С. 313-323.
  59. Калесник СВ. О некоторых недоразумениях в теории советской географии // Изв. ВГО. 1971. Вып. 1. С. 27-40.
  60. Калесник СВ. Основы общего землеведения. М.—Л.: Учпедгиз, 1947. 483 с.
  61. Каманин Л.Г. Первые исследователи Дальнего Востока. М.: Географгиз, 1946. 79 с.
  62. Каринский С.С. География и искусство // Вестник МГУ. Серия 5. География. 1992. №6.
  63. Карпов Л.Н, Лавров СБ., Сдасюк Г.В. H.H. Баранский и география зарубежных стран // Изв. ВГО. 1981. Вып. 3. С. 215-220.
  64. Кирхгоф А. Человек и Земля // Естествознание и география. 1903. №4.
  65. Книга Марко Поло / Ред. и вступ, статья И.П. Магидовича. М.: Географгиз, 1955. С. 376.
  66. Колесник СВ. Общие географические закономерности Земли. М.: Мысль, 1970. 283 с.
  67. Кондратьев К.Я. Глобальные изменения природы и общества на рубеже двух тысячелетий // Изв. РГО. 2000. Вып. 5. С. 3-19.
  68. Кондратьев К.Я. Глобальный природно-ресурсный и экономический потенциал: эффективность его использования // Изв. РГО. 1998. Вып. 6. С. 1—10.
  69. Константинов O.A. О суждениях академика A.A. Григорьева по методологическим вопросам экономической географии // Изв. ВГО. 1952. Вып. 1. С. 59—72.
  70. Корнєєв В. Видатний мандрівник і землепрохідник Семен Дежньов (До 400-річчя від дня  народження) // Краєзнавство.  Географія.  Туризм.  - 2005. - №6  (лютий).  -С.17-19.
  71. Крашенинников СП. Описание земли Камчатки / Отв. ред. Л.С. Берг, A.A.
  72. Григорьев, H.H. Степанов. М.—Л.: Изд-во Главсевморпути, 1949. 292 с.
  73. Кузнецов А. Тотьма // Наука и жизнь. 1998. № 1. С. 14—20.
  74. Лавренова О.А. Географическое пространство в русской поэзии XVIII-начала XX вв. (геокультурный аспект) / Под ред. Ю.А. Веденина. М., 1998.
  75. Лялькіна Г. Подорожі Марко Поло // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2002. - №1. -С. 4-6.
  76. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: В 5-ти т. - Т.1 Географические открытия народов Древнего мира и средневековья (до плаваний Колумба). - М.: Просвещение, 1982. - 288 с.
  77. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: В 5-ти т. - Т.2 Великие географические открития (конец XV- середина XVII в. ). - М.: Просвещение, 1983. - 399 с.
  78. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: В 5-ти т. - Т.4 Географические открытия и исследования нового времени (XIX - начало ХХв.). - М.: Просвещение, 1985. - 335 с.
  79. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: В 5-ти т. - Т.5 Новейшие географические открытия и исследования (1917-1985гг.). - М.: Просвещение, 1986. - 223 с.
  80. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: В 5-ти т. - Т.З Географические открытия и исследования нового времени (середина XVII-XVIII в. ). - М: Просвещение, 1984 - 319 с.
  81. Маккев П.С О географии, природных зонах и ландшафтах // Изв. ВГО. 1951. Вып. 5. С. 506—521.
  82. Марков К.К Очерки по географии четвертичного периода. М.: Географгиз, 1955. 247 с.
  83. Марков К.К Современная география // Изв. ВГО. 1979. Вып. 2. С. 140—144.
  84. Марков К.К. Воспоминания и размышления географа. М.: МГУ, 1973. 117 с.
  85. Марков К.К. Два очерка о географии. М.: Мысль, 1978. 125 с.
  86. Машбиц Я.Г. Комплексное страноведение. Смоленск, 1998.
  87. Машбиц Я.Г. Новые рубежи страноведения // Проблемное страноведение и мировое развитие. Смоленск, 1998. С. 13-23.
  88. Машбиц Я.Г. Основы страноведения. М., 1995.
  89. Машбиц Я.Г. Основы страноведения: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1999. 268 с.
  90. Мельникова Е.А. Образ мира. Географические представления в средневековой Европе. М., 1998.
  91. Месарович М., Пестель Э. Человечество на перепутье. М., 1977.
  92. Методика обучения географии в средней школе: Пособие для учителя /Ред. И.С. Матрусов. М.: Просвещение, 1985. 256 с.
  93. Методика страноведческих исследований. Экономическая и социальная география /Под ред. Н.С. Мироненко. М., 1993.
  94. Милъков Ф.Н. Основные проблемы физической географии. М.: Высшая школа, 1967. 251 с.
  95. Милъков Ф.Н. Рукотворные ландшафты: рассказ об антропогенных комплексах. М.: Мысль, 1978. 86 с.
  96. Мильков Ф.Н. Ландшафтная сфера Земли. М.: Мысль, 1970. 207 с.
  97. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. М.: Высшая школа, 1990. 335 с.
  98. Мильков Ф.Н. Физическая география: современное состояние, закономерности, проблемы. Воронеж: ВГУ, 1981. 400 с.
  99. Мир географии: география и географы, природная среда. М.: Мысль, 1984. 366 с.
  100. Мироненко И.С. Концепция синтеза в современном страноведении // Вестник МГУ. Серия 5. География. 1992. № 1.
  101. Мироненко Н.С. Страноведение. Теория и методы. М.: Аспект Пресс,2001.
  102. Мироненко Н.С. Страна в системе мирового хозяйства (некоторые теоретические вопросы взаимосвязей) // Вестник МГУ. Серия 5. География. 1994. № 3.
  103. Митчелл М. Эль-Кано. Первый кругосветный мореплаватель. М.: Мысль, 1977. 191 с.
  104. Моисеев H.H. Современный антропогенез и цивилизационные разломы (эколого-политологичес-кий анализ) // Социально-политич. журнал. 1995. №5. С. 43—56.
  105. Молявко Г.И., Франчук В.П., Куличенко В.Г. Геологи. Географы: Биографический справочник. - К.: Наукова думка, 1985.
  106. Мурзаев Э.М. Жизнь есть деяние. К 100-летию со дня рождения академика Л.С. Берга. М.: Мысль, 1976. 102 с.
  107. Мурзаев Э.М. Литературное наследие (1845—1917). (К 150-летию Русского географического общества) // Изв. РАН, 1995. № 1. С. 118-128.
  108. Мурзаев Э.М. Николай Михайлович Пржевальский. 1839—1888 // Творцы отечественной науки. Пржевальский Н.М. Экспедиция в Тибет. 1882 г. // Отчет ИРГО за 1884 г. СПб., 1885.
  109. Палієнко Л. Видатний арабський мандрівник і географ Ібн Баттута (До 700-річчя від дня народження) // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - №2. -С 46-51.
  110. Палієнко Л. Давньогрецький учений Страбон та його „Ойкумена" // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - №1. - С. 45 - 48.
  111. Палієнко Л. Подорожі Марко Прло (До 750-річчя від дня народження) // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - №6. - С 36 - 38.
  112. Палієнко Л. Сер Стенлі - лицар африканських мандрів (До 100-ї річниці з дня смерті) // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - №4. - С. 50 - 53.
  113. Плигузов А.И. Текст-кентавр о сибирских самоедах. М.-Ньютонвиль, 1993.
  114. Постников A.B. Карты земель российских: очерк истории географического изучения и картографирования нашего отечества. М.: «Наш дом — L'Age d'Homme», 1996. 192 с.
  115. Пржевальский Н.М. От Кульджи за Тянь-Шань и на Лоб-нор. М.: Географгиз, 1947 а. 323 с.
  116. Пуляркин В.А. Дискуссионные вопросы современного научного страноведения // Проблемное страноведение и мировое развитие. Смоленск, 1998. С. 23-35.
  117. Пуляркин В.А. Научное страноведение: быть или не быть-нет вопроса! // Географическое пространство: соотношение знания и незнания (Первые сократические чтения по географии) / Отв. ред. Г.А. Приваловская. М., 1993. С. 29-33.
  118. Семенов-Тян-Шанский В. П. Район и страна. М.— Л., 1928.
  119. Серебрянный Л.Р. Кризис современного страноведения и необходимость его преодоления // Проблемное страноведение и мировое развитие. Смоленск, 1998. С. 35-42.
  120. Ташкент, 1967.
  121. Уайт К. Видение Азии // Новая юность. 1996. № 1 (16). С. 110-128.
  122. Уайт К. Странствующий дух // Новая юность. 1997. № 5, 6 (26, 27). С. 55-66.
  123. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посібник / Передм. В.А. Смолія. - К.: Вища школа, 2002.- 195 с
  124. Хрестоматия по географии России. Образ страны: Пространства России / Под общ. ред. Д.Н. Замятина. М., 1994.
  125. Чеснов Я.В. Лекции по исторической этнологии: Учебное пособие. М., 1998.   '
  126. Четыркин В. М. Проблемные вопросы экономического районирования.
  127. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. - Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2001. - 744 с
  128. Шевченко В. Видатний мореплавець і географ (до 230-річчя від дня народження Ю.Ф.Лисянського) // Географія та основи економіки в школі. - 2003. - №3. - С.51 - 55.
  129. Шевченко В. Географи, що відкрили світові Америку, - А. Веспучі та М. Вальдземюллер, або все починається з карти // Краєзнавство. Географія. Туризм. -2003. - №37 (жовтень). - С 14 - 16.
  130. Шевченко В. Славетний мандрівник (до 300-річчя від дня народження Василя Григоровича Барського) // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2001. - №14 (квітень). -С 1 -3.
  131. Шевченко В. Суворий капітан Вільям Дампір // Географія та основи економіки в школі. - 2005. - №2. - С 50 - 54.
  132. Шевченко В.О. Легенда XX століття (до 90-річчя від дня народження Тура Хейєрдала) // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - №5. - С. 47 - 51.
  133. Грузинки с. Колонизация и война образов в колониальной и современной мексике// Международный журнал социальных наук. Америка: 1492-1992.1993. Май. 1
  134. Brown E. Geography: yesterday and tommorow. N.Y., 1978.
  135. countries//Progress in Human Geography. 1988. Vol. 12, № 2.
  136. Gilbert A. The New regional geography in English and French-Speaking
  137. Gilbert E. W. The Idea of the region//Geography. I960. Vol. XIV. Part 3, № 208.
  138. Hart J. E. The highest Form of geographer's art//Annals of the Association of American Geographers. 1982. Vol. 72, № 1.
  139. Jens D. N. Some literary Examples of humanistic descriptions of places//Australian geographer. 1979. Vol. 14, № 4.
  140. Kaulbars N. AperVu travaux geografiques en Russie. St.-Peterbourg: Sosiete Imperiale Russe de Geografie, 1889. 296 p.
  141. Minshull R. Regional geography: Theory and Practice. London, 1967.
  142. Paterson J. H. Writing regional geography: problems and progress in the Anglo-American realm//Progress in Geography. 1974. № 6.
  143. Pocock D. CD. Imaginative literature and the geographer//Humanistic geography and literature essays on the experience of place. London, 1981.
  144. Tuan Yi Fu. The City as moral universe//The geographical review. 1988. Vol. 12. №1.
  145. Безуглий В.В. Економічна  і соціальна географія зарубіжних країн, К.-2005.
201
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.