Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вітчизняна практика в галузі бізнес-PR

Предмет: 
Тип работы: 
Доповідь
К-во страниц: 
5
Язык: 
Українська
Оценка: 
Через те, що до арсеналу українських маркетологів такий інструментарій маркетингових комунікацій, як зв'язки з громадськістю, потрапив зовсім нещодавно, застосування його в багатьох організаціях має хибний характер і не дозволяє досягти максимального ефекту. Головною проблемою за цих обставин є той факт, що різні маркетологи по-різному сприймають завдання та способи здійснення названих комунікацій. Розв'язати ситуацію може допомогти дослідження самої історії виникнення та застосування PR в Україні, а також аналіз його сучасного стану у вітчизняному бізнесі.
Особливості ринку бізнес-PR в Україні обумовлені низкою чинників:
1. Брак програм навчання PR-спеціалістів практично в усіх вітчизняних ВНЗ призводить до того, що отримувати освіту доводиться на тренінгах або у спеціалізованих бізнес-школах.
2. За браком базової освіти ряди вітчизняних PR-спеціалістів поповнюють фахівці з інших споріднених сфер діяльності, – наприклад, журналісти, – що зумовлено такими їхніми фаховими компетенціями, як наявність зв'язків у ЗМІ, вміння правильно та грамотно готувати матеріали для преси, здатність дискутувати з будь-якою аудиторією. Крім журналістів, у PR- менеджери працедавці також охоче беруть «колишніх» технічних спеціалістів та психологів. Ці люди досить грамотні для того, щоб обіймати таку посаду, а нестача знань у царині зв'язків із громадськістю компенсується завдяки розвиткові цих працівників усередині компанії.
3. Потреба вдосконалення багатьох PR-технологій під особливості вітчизняного ринку. Всі прийоми, що їх застосовує сучасний PR, потрапили до України із Заходу або з Росії, непогано себе зарекомендувавши. Однак варто зважати на те, що вітчизняна аудиторія має свій менталітет, а тому багато програм потрібно доопрацьовувати та впроваджувати з урахуванням особливостей українського споживача, В іншому разі організація, замовляючи PR-компанію, може змарнувати гроші або, що ще гірше, зазнати негативних наслідків.
Першим проявом PR в Україні було використання політичного PR: поєднання пропаганди та так званого чорного PR. За головну мету тоді поставили агітацію за окрему партію (обранця) з одночасним очорненням конкурентів у очах громадськості. Крім того, саме у цей час започатковано широке залучення практики скандалів та виправдань. Інструментом PR стали засоби масової інформації та друкованої агітації, пропагандистські, викривальні й наклепницькі матеріали.
Практика прямої пропаганди швидко себе вичерпала та випрацювала імунітет в електорату, тож спеціалістам із PR довелося застосовувати аргументованіші форми впливу на свідомість населення. Наступним кроком задіяння зв'язків із громадськістю стало здійснення політики маніпулювання, яку можна було простежити під час президентських виборів 2004 року, коли один кандидат обіцяв кардинальні зміни у суспільстві, а інший натомість зобов'язувався зберегти стабільність.
Беручи до уваги розвиток зв'язків із громадськістю на Заході, ми можемо прогнозувати той факт, що наступним способом їхнього практичного застосування в Україні буде політика переконання. У разі її використання народним обранцям доведеться детально мотивувати свою майбутню діяльність перед виборами та переконувати громадськість не пустими запевненнями, а реальними фактами. А якщо таку діяльність доповнить політика взаємовпливу (найрозвинутішої стадії PR), то організаціям та особам, зацікавленим у створенні позитивного PR, доведеться бути більш публічними й відкритими для преси та громадськості. Тоді політична кар'єра або розвиток бізнесу як ніколи залежатимуть від реакції суспільства на конкретні справи.
Щодо потреб у комерційних PR-послугах, то такі почали з'являтися в Україні з появою великих західних компаній на її ринку. Засоби PR ці компанії використовували переважно для розв'язання власних маркетингових завдань. Отже, зв'язки з громадськістю залучалися в маркетингову стратегію як один із засобів її досягнення.
Відокремлення PR від рекламного ринку відбувалося завдяки трьом процесам, що проходили у комерційних організаціях, а саме:
самостійне застосування окремих елементів, прийомів та методів зі сфери PR у своїй практиці;
поява у штаті багатьох компаній відповідальних за PR-напрямок;
виникнення перших приватних PR-агенцій.
У 1995 році створено Українську асоціацію зі зв'язків із громадськістю, яку наступного року прийняли до складу Європейської асоціації PR, а також регіональну асоціацію на Сході України. 1997 року відкрито першу українську приватну PR-агенцію (раніше послуги PR надавали тільки рекламні агенції повного циклу). 1999 року вже було п'ять таких PR-агенцій, а 2002 р. – тридцять. Такі посади, як PR-менеджер та PR-директор, почали з'являтись у 2000 році. 2002 року ринок PR-послуг цілковито відокремлюється від рекламного ринку та стає самостійним.
Отже, особливістю розвитку вітчизняного бізнес-PR у період кін. XX ст. є екстраполяція зарубіжного практичного досвіду на практику відчизняних підприємств. Започатківцями діяльності стали компанії з іноземними інвестиціями, після чого їхній досвід швидко підхопили великі компанії. У цей час відбувається створення ринку PR-послуг та виокремлення трьох груп його гравців.
Характерною рисою розглянутого періоду є недостатня дослідженість даного питання науковцями, а також практичний брак базової освіти в основних ВНЗ. Така проблема є досить вагомою як для роботодавців (потреба добору кваліфікованого персоналу), так і для людей, що бажають стати спеціалістами у цій сфері (висока вартість та подеколи сумнівна якість навчання у приватних бізнес-школах).
Варто відзначити той факт, що у цей період керівництво багатьох компаній ставить неправильні цілі для служби зв'язків із громадськістю. Отож PR у таких організаціях відповідає не за створення та підтримання певного іміджу, а виконує збутові функції. Проблем також додають хибні стереотипи, пов'язані із самим розумінням застосування цієї концепції.
Розв'язати окреслену проблему дозволить детальне її вивчення з наукового погляду та розроблення практичних рекомендацій для незалежного застосування зв'язків із громадськістю. Крім того, потрібно створити програми з якісного навчання спеціалістів у даній галузі.
 
Список використаних джерел:
 
Закотій В. Состояние PR в высоких технологиях // PR- менеджер. – 2005. – №11 – С. 205.
Кидисюк Л. Профессия пиарщик// Employment. – 2006. – № 16. – С. 24-27.
Плис Р. Украинский рынок PR: свой путь по западным дорогам /www.publicity-creating.ua
CAPTCHA на основе изображений