Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Створення конструкцій екологічно чистих гідромеліоративних систем

Предмет: 
Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
50
Язык: 
Українська
Оценка: 
Вступ
 
Усе зростаючий дефіцит зрошувальних вод створює великі труднощі у водозабезпеченні сільськогосподарських культур і викликає необхідність пошуку додаткових водних ресурсів, придатних для зрошення земель. Одним із джерел підвищення водозабезпеченості зрошуваних земель можуть слугувати колекторно-дренажні води, що відводяться за межі дренованої території. У той же час колекторно-дренажні води, як правило, мають підвищену мінералізацію: забруднені добривами, пестицидами, гербіцидами, мікроелементами тощо. Значна частина мінералізованого дренажного стоку відводиться колекторами у водні джерела, що різко погіршує якість води останніх. У зв’язку із цим необхідно знайти шляхи використання дренажного стоку. Передусім слід покращити організацію зрошення – це дозволить значно зменшити дренажний стік. На якість дренажного стоку впливають висхідна якість зрошувальної води і об’єм втрат на глибоке просочування. Кількість солей, що поступають у дренажні води при глибокому просочуванні, можна зменшити на 50 % і більше шляхом зменшення поливних норм. Зрошувальна вода при глибокому просочуванні може заміщувати більш мінералізовані підземні води або поглинати додаткову кількість розчинених солей з більш глибоких грунтових і геологічних горизонтів. Зменшуючи об’єм води, що проходить через ці горизонти, можна досягти пониження вмісту солей у дренажному стоці. Ще один напрямок раціонального водокористування – це регулювання рівня слабомінералізованих грунтових вод з метою забезпечення умов для поглинання води рослинами із водоносних горизонтів неглибокого залягання. При цьому зменшуються зрошувальні норми і об’єми дренажного стоку.
Зменшення об’єму дренажного стоку полегшує вибір варіанту використання дренажних вод. На мал. 1. подано напрямки використання і утилізації дренажного стоку. Вибір того або іншого варіанту використання дренажного стоку залежить від оцінки його якості.
 
Оцінка якості колекторно-дренажних вод при їх використанні для зрошення
 
Оцінку якості колекторно-дренажних вод, що використовуються для зрошення або промивки грунтів, проводять за існуючими критеріями придатності природної води для зрошення. Якість зрошувальної води характеризується такими показниками: сума розчинених солей, кількість йонів натрію, хлору, кількість солей магнію, наявність соди, забрудненість мікроелементами, пестицидами і тощо. На основі загального вмісту солей і дольового вмісту в них хімічних компонентів оцінюються такі основні фактори, що визначають якість дренажної води: небезпека засолення грунтів; небезпека вторинного осолонцювання; токсичність окремих йонів, мікроелементів або пестицидів.
Початково якість зрошувальної води за ступенем небезпеки вторинного засолення оцінюється за іригаційними (лужними) кофіцієнтами Алекіна або по класифікації Якубова. Класифікація Якубова (табл. 1) застосовується для сульфатно-хлоридного типу мінералізації дренажних вод. Вона грунтується на загальному вмісті солей у зрошувальній воді і відношенні йону хлору до йону сульфату.
Згідно класифікації Алекіна всі природні води за переважаючим аніоном (за еквівалентами) діляться на три класи: гідрокарбонатні і карбонатні ( ), сульфатні ( ) і хлоридні ( ). Кожен клас по переважаючому аніону ділиться на три групи: кальцієву, магнієву і натрієву. Кожна група підрозділяється на чотири типи вод, що визначають співвідношення між йонами в еквівалентах:
І.  ;
ІІ.  ;
ІІІ.  ;
ІV.  
Для оцінки якості зрошувальної води за ступенем небезпеки вторинного засолення для кожного типу вод розраховуються іригаційні (лужні) коефіцієнти (К) за однією з таких формул:
І тип ;
ІІ тип ;
ІІІ тип ;
де   - концентрації відповідних йонів, мг/л.
В залежності від величини іригаційного (лужного) коефіцієнта (К) за якістю поливна вода поділяється на такі класи: К>18 – добра; К=18…6 – задовільна; К=5,9…1,2 – незадовільна; К<1,2 – погана. Ця класифікація виключає перевірку якості води на натрієву небезпеку осолонцювання.
Застосування знайшла ще одна класифікація зрошувальних вод, у якій виділено чотири класи води. Її використання для зрошення дає різний щодо ефективності результат (табл. 2, 3). Вода І класу може використовуватися для поливу без застосування хіммеліорантів на всіх типах грунтів. Зрошення водою ІІ…IV класів призводить до зниження врожайності деяких видів сільськогосподарських культур на 5…50 % і потребує певних заходів. Ця класифікація дозволяє дати відразу оцінку якості води без додаткових розрахунків.
Для інших класифікацій необхідно провести оцінку якості води щодо впливу на небезпеку осолонцювання грунту, перевірити токсичність йонів.
Прогноз придатності дренажних вод для зрошення за ступенем небезпеки осолонцювання грунтів встановлюється за показником ступеня активності йону натрію в процесі йонно-обмінних реакцій (SAP)
 ,
де Na+, Ca2+, Mg2+ виражені в мг-екв./л.
Показник натрієвого асорбційного відношення (SAP) має такі градації: при SAP менше 10 небезпека осолонцювання низька (така вода може бути використана для зрошення майже на всіх грунтах); вода із середнім вмістом натрію (SAP=10..18) є небезпечною щодо осолонцювання для суглинистих грунтів і може бути використана для зрошення грунтів з доброю водопроникністю; при SAP=18..26 небезпека осолонцювання для більшості грунтів висока, а коли значення SAP перевищує 26 – небезпека осолонцювання для більшості грунтів дуже висока.
У США запропоновано новий підхід до оцінки якості вод щодо небезпеки осолонцювання. Визначається уточнений SAP, який враховує додатковий ефект від наявності кальцію у грунтах:
 ,
де Na+, Ca2+, Mg2+ виражені в мг-екв./л у відповідності з даними лабораторного аналізу.
 
Таблиця 1
Класифікація якості дренажних вод за хімічним складом
 
Таблиця 2
Класифікація оцінки якості води для зрошення
 
Таблиця 3
Характеристика
CAPTCHA на основе изображений