+3 8(066) 185-39-18
fПЛАН
- Поняття сім’ї у розрізі системи наук
- Особливості демографічного вивчення сім'ї
- Демографічні функції сім’ї
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Поняття сім’ї у розрізі системи наук
Сім'я - це соціальна група, що складається з чоловіка та жінки, які перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних сімейними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Сім’я є об'єктом дослідження багатьох суспільних наук - соціології, економіки, правознавства, етнографії, психології, педагогіки, демографії. У відповідності зі специфікою свого предмета кожна з наук виділяє особливі сторони функціонування і розвитку сім’ї. Економічна наука досліджує сім’ю або домогосподарство як виробничий і споживчий осередок. Соціологія зосереджує увагу на аналізі сім’ї як соціального інституту, який заснований на шлюбі і виконує певні соціальну функції, на дослідженні причин нестабільності частини шлюбів і шляхів зміцнення сім’ї. Етнографічні дослідження пов'язані з вивченням особливостей побуту сімей з різними етнічними характеристиками. При цьому важливе значення мають вивчення етнічно змішаних шлюбів як одного з факторів процесу етнічної асиміляції й вплив їх на зміну чисельності окремих етносів.
Залежно від аспекту вивчення можуть розрізнятися визначення сім’ї і підкреслюватися ті або інші її особливості. Так, для педагогіки вивчення сім’ї без дітей позбавлене змісту, хоча для соціології воно становить певний інтерес. Для економічної науки наявність юридично оформлених відносин між чоловіками не має вирішального значення, у той час як для правознавства воно перебуває в центрі уваги.
У демографії - науці про закономірності відтворення населення - сім’я є об'єктом вивчення як первинний осередок відтворення нових поколінь.
Демографічна наука розглядає населення не просто як велику кількість людей, а як людську популяцію, яка самообновляється по мірі того, як одні покоління переміняються іншими. Для цього вона повинна мати певну чисельність і статево-віковий склад, а утворюючі її люди повинні бути пов'язані певними відносинами, які регулюють їх поведінку в області дітонародження, і відносинами, які стосуються збереження життя. У людському суспільстві «відносини дітонародження» реалізуються переважно в соціальних інститутах шлюбу і сім’ї, тому невід'ємна властивість населення - наявність тих або інших форм шлюбу, а отже, відносин між чоловіками і жінками, а також між батьками й дітьми.
2. Особливості демографічного вивчення сім'ї
При демографічному вивченні сім’ї можна виділити три сторони дослідження цього об'єкта.
По-перше, роль сім’ї як соціального осередку відтворення поколінь, у життєдіяльності якої переломлюються і можуть бути простежені соціальні фактори, які впливають на процес дітонародження і його компоненти - засвоєння соціальних норм, формування потреб і відповідних їм установок, репродуктивна поведінка і, нарешті, результат - поява потомства.
Людське суспільство регулює міжстатеві відносини через соціальні інститути сім’ї і шлюбу. Дітонародження визначається сукупністю умов життя, які детермінують певні соціально обумовлені потреби, і регулюється соціальними та культурними нормами, які, в свою чергу, формують демографічні установки. Сукупність соціальних норм і установок визначає демографічну поведінку: матримоніальну - стосовно вступу в шлюб і формування сім’ї, репродуктивну - стосовно дітонародження, санітарну або вітальну, тобто по відношенню до власного здоров'я і здоров'я навколишніх. Це робить сім’ю одним з найважливіших компонентів усього механізму поновлення поколінь у людському суспільстві. Перший із зазначених аспектів вивчення сім’ї охоплює коло проблем, пов'язаних з дітонародженням і його демографічними факторами, такими, як час вступу в шлюб і утворення сім’ї, вік вступу в шлюб і початку дітонародження, календар народжень, тобто інтервали між послідовними народженнями та їх розміщення в часі життя сім’ї.
По-друге, демографія вивчає сім’ю як фактор демографічних процесів, які протікають на рівні населення в цілому, - вплив життя в сім’ї, складу і типу сім’ї на інтенсивність дітонародження, рівень смертності; процеси утворення і розпаду сімей як важливі елементи відтворення населення, а також взаємозалежність демографічних подій на рівні сім’ї відносно народжуваності. Це залежність народження дитини від шлюбного стану, складу сім’ї, числа дітей у ній. Якщо ж мова йде про смертність, то можна говорити про залежність її рівня від шлюбного і сімейного стану, про вплив числа дітей і черговості народження на дитячу смертність, про вплив співвідношень у смертності чоловіків і жінок на овдовіння, про зв'язок смертності членів однієї сім’ї.
По-третє, демографія вивчає власне процес утворення і розвитку сімей, з одного боку, як самостійний демографічний феномен, а з іншого - як результат сукупного впливу всіх взаємодіючих демографічних процесів.
Розгляд сім’ї у соціально-демографічному дослідженні не можна обмежити вивченням її лише як фактор демографічних процесів. Сім’я - це своєрідний згусток, поле їхї взаємодії. Населення взагалі лише за традицією розглядається як сукупність індивідів, які не відрізняються нічим, крім віку і статі. Насправді ж люди живуть сім’ями, а населення являє собою не стільки сукупність людей, скільки сукупність сімей, які володіють певною структурою, змінюються за певними закономірностями, хоча й тісно пов'язаними з демографічними процесами, але не тотожними їм. За останні десятиліття у демографії намітилася виразна тенденція розглядати сім’ю як самостійний демографічний об'єкт поряд з індивідом, подружньою парою, поселенням та іншими одиницями в ієрархії демографічних утворень.
Варто підкреслити, що демографічні події - народження, смерть, вступ у шлюб і його припинення - розглядаються в