Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціально-економічні методи технологій підтримки населення

Предмет: 
Тип работы: 
Лекція
К-во страниц: 
6
Язык: 
Українська
Оценка: 

ПЛАН

  1. Соціальне забезпечення соціально-економічна технологія
  2. Поняття і функції соціального страхування
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Соціально-економічні методи соціальної роботи включають соціальне забезпечення (пенсії, допомоги, субсидії тощо), соціальне страхування (пенсійне, на випадок безробіття, індивідуальне тощо).

1. Соціальне забезпечення соціально-економічна технологія

Соціальне забезпечення є складовою соціальної політики держави і одночасно вважається невід'ємним компонентом системи соціального захисту і соціальної роботи зокрема. Соціальне забезпечення як соціальна технологія і технологія соціальної роботи є одним із провідних напрямків роботи організацій та установ Міністерства праці і соціальної політики, важливою функцією фахівців із соціальної роботи, які працюють в управліннях соціального захисту населення - обласних, міських, районних державних адміністрацій.

Соціальне забезпечення - комплекс заходів, спрямованих на підтримку та підвищення грошових доходів населення. Правове регулювання системи соціального забезпечення проводиться завдяки Основним напрямкам соціальної політики на період до 2004 р. (від 24 травня 2000 р. № 717) і на основі законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (від 1 червня 2000 р. № 1768-ІП), "Про прожитковий мінімум" (від 15 липня 1999 p. № 966-XIV), ряду нормативно-правових документів, зокрема, державної програми "Про подолання бідності" та ін.

Основу соціального забезпечення громадян становлять пенсійне забезпечення, система грошових допомог, адресна соціальна допомога, підвищення оплати праці. Політика збільшення грошових доходів населення здійснюється в Україні відповідно до Основних напрямів політики щодо грошових доходів населення України, схвалених Указом Президента України від 7 серпня 1999 р. № 969 (969/99).

Під соціально-економічною допомогою як формою соціального захисту населення розуміють надання соціальних благ та послуг соціально вразливим групам населення на основі визначення їх потреб. Об'єктом соціально-економічної допомоги є малозабезпечені верстви населення, доходи яких нижчі від прожиткового мінімуму чи межі бідності.

Державна соціальна допомога здійснюється двома шляхами:

  • програми допомоги в грошовій формі;
  • допомога в натуральній формі, тобто у вигляді продовольчих талонів, шкільних сніданків та обідів, продовольчих товарів людям похилого віку, медичного обслуговування, житлової допомоги, позичок студентам тощо.

Розглянемо детальніше види соціально-економічних технологій підтримки населення.

1. Соціальні пенсії можна визначити як щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають права на трудову пенсію. Розмір цих пенсій диференційований: від 30 до 200% мінімальної пенсії за віком. Соціальні пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком призначаються чоловікам і жінкам, які досягли відповідно 60 і 55-річного віку, але не мають права на трудову пенсію без поважних причин.

Особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди ІІІ групи, які не мають права на трудову пенсію з поважних причин, мають право на соціальну пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Соціальні пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком призначаються інвалідам ІІ групи, дітям інвалідам у віці до 16 років і дітям, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, у разі втрати годувальника. Інвалідом І групи, матерям-героїням, яким присвоєно звання “Мати-героїня”, соціальні пенсії призначаються в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком.

2. Призначення і виплати допомог здійснюються на підставі Закону України “Про державні допомоги сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 р. Цей закон передбачає різноманітність видів допомоги, які за метою їх надходження поділяються на дві групи. До першої групи належать допомоги, що виплачуються з метою компенсації втраченого з поважних причин заробітку впродовж нетривалого часу (допомогами з тимчасової непрацездатності, з вагітності й пологів).

Характер призначення цих допомог виключає можливість отримання їх одночасно з заробітною платою, хоч і допускає їх виплату поряд з пенсією та іншими допомогами. До другої групи належить решта видів допомог, надаваних сім’ям додатково до основних джерел на утримання й виховання дітей. Розмір таких допомог зазвичай співвідноситься з розмірами мінімального заробітку, а визначається з урахуванням доходів сім’ї.

До таких допомог відносять:

  • одночасну допомогу з народженням дитини;
  • допомога з догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
  • грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за дитиною-інвалідом;
  • допомога на дітей у віці до 16 років (на учнів – до 18 років);
  • допомога на дітей одиноких матерів.

Допомога малозабезпеченим сім’ям надається, якщо у сім’ї з поважних і незалежних від неї причин середньомісячний сукупний доход є нижчим від прожиткового мінімуму сім’ї. Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Субсидії як форма допомоги призначаються за умови, якщо розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання перевищує 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку).

Допомога малозабезпеченим сім’ям, в тому числі сім’ям з дітьми призначається відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”. З метою посилення соціального захисту сімей з дітьми кожній неповнолітній дитині рівень забезпечення прожиткового мінімуму має збільшуватися на 10% (кожній дитині, яка утримується одинокою матір’ю, батьком, одиноким усиновителем, які не перебувають у шлюбі - 20%).

2. Поняття і функції соціального страхування

Страхування - це сукупність особливих, замкнутих перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових та інших внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодовування можливого надзвичайного або іншого збитку підприємствам і організаціям та для надання грошової допомоги громадянам.

Поняття "соціальне страхування" означає, що цей вид соціального захисту має таку саму природу, що й страхування взагалі. Справді, слово "страхування" означає попередження можливої небезпеки, уникнення певного ризику. Кінцеве призначення страхування - захист людини від можливих випадків матеріальних втрат.

Поява соціального страхування нерозривно пов'язана з утворенням робітничого класу — класу найманих працівників, єдиним джерело доходу яких є заробітна плата. Причинами втрати цього джерела доходу для працівника та його сім'ї може стати безробіття або непрацездатність через хворобу, нещасний випадок, каліцтво, старість або навіть смерть годувальника. Перелічені події є випадками (видами) соціального ризику. Ці види ризику масові, загальні, мають соціальний характер, оскільки визначаються переважно соціальними умовами й меншою мірою залежать від людини. 

У соціальному страхуванні ризики здебільшого компенсуються не повною мірою. Взагалі це проблема соціального забезпечення. Адже завдання соціального забезпечення - не лише матеріально підтримати людину, а й захистити її добробут. Якщо повністю компенсувати збитки від усіх соціальних ризиків, то це може знищити стимули до праці взагалі. Зазвичай компенсація втраченого заробітку для різних видів соціальних ризиків становить від 50 до 70%.

Загалом соціально-економічні методи у практиці соціальної роботи є найбільш поширеними на державному рівні, однак становлять досить значне навантаження на економіку будь-якої країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (із змінами).

Клівіденко Л.М. Фінансове забезпечення соціального захисту населення України. - Тернопіль, 2006.

Концепція соціального забезпечення населення України (Постанова Верховної Ради України від 21 грудня 1993 року №3758-XII).

Система державного соціального і пенсійного страхування // Вісник ПСУ. –2007. – №27.

Теорії і методи соціальної роботи: підр. для студ. ВНЗ / за ред. Т.В. Семигіної, І. І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005.

Теренс М. Ганслі Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. - К., Основи, 2006.

CAPTCHA на основе изображений