Роль еліти в сучасному суспільстві

Сутність еліти викликає значні суперечки серед учених. Перші трактування були дані ще в стародавні часи. Конфуцій, Платон, Аристотель заклали основи ціннісного підходу до розуміння еліти. Згідно з цією версією, еліта включає кращих з кращих, тобто тих, хто володіє такою доброчесністю, як мудрість і справедливість. 

Широке використання терміну “еліта” в сучасній соціологічній, а потім вже і політологічній науці започаткував Вільфредо Парето. Проте, його визначення еліти скоріше стосувалося людей, які включаються в конкурентну боротьбу за здобуття влади. Врешті цю традицію підхопив згодом і Мілз, який ввів термін “правляча еліта” (power elite), для того, щоб більш конкретно вказати на місце цих людей в структурі сучасної системи влади. Таке розуміння еліти закріпилося в сучасній соціології і політології, згодом далеко вийшовши за межі цих дисциплін.

Серед спеціалістів, які займаються питаннями соціальної структури, побутує думка, що поява терміну “еліта” саме наприкінці 19 століття є закономірним явищем, оскільки тим самим воно фіксувало логічну завершеність структури як суспільних відносин, так і політичної системи. Якщо наприкінці 18 століття ще актуальною була дихотомія аристократія-чернь, то з появою такого концепту як “народ” (маси), потрібно було ввести адекватний термін, який би характеризував вищі прошарки суспільства. Власне таким поняттям і стала “еліта”. 

Фактично, ми стикаємося з тим, що наділення владою меншості є справедливим, особливо з огляду на те, що політика є тепер справою професіоналів, які нібито краще розбираються у питаннях міжнародних відносин, внутрішньої політики, соціального захисту тощо. Це є функціоналістським підходом до визначення еліти, який акцентує увагу на виконанні владною елітою своїх функцій з забезпечення життєдіяльності державного механізму.