Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціалістичний напрямок в українській політичній думці

Предмет: 
Тип работы: 
Реферат
Количество страниц: 
17
Язык: 
Українська
Цена: 
70 грн.
Оцінка: 

ПЛАН

ВСТУП

  1. М. Драгоманов і  розвиток української соціалістичної думки кінця ХІХ ст.
  2. Соціалістичні моделі української державності під час революції
  3. Соціалізм в Європі та «українське питання»
  4. Погляди на соціалістичну модель держави М. Грушевського і Директорії

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Введение: 

Питання розвитку української соціалістичної думки слід розглядати у визначених часових межах, які починаються з кінця XІX ст. і закінчуються приходом до влади більшовиків, після чого, у складі Радянського Союзу, політичні течії будь-яких напрямків були представлені лише у комуністичній концепції.

Соціалізм був найвпливовішою ідеологією у XX столітті в Україні. Від перших спроб утворення політичних партій у наддніпрянській Україні на самому початку сторіччя, через визвольні змагання 1917-1922 рр. аж до краху СРСР, всі українські уряди в Наддніпрянщині були соціалістичними. Інтегральний націоналізм Донцова в підрадянській Україні ніколи не мав значного впливу. Консерватор Липинський на своїй батьківщині був лише самотнім голосом у пустелі. У часи Центральної Ради проблеми «буржуазних» міністрів, яка так турбувала російський Тимчасовий уряд на початку його існування, просто не було, оскільки практично не було несоціалістичних українських політичних діячів у Києві. 

Культ соціалістичного інтернаціоналізму в Україні призвів до того, що чимало українських соціалістів боялися навіть думати про моделювання майбутньої української державності, оскільки перебували під постійним тиском - як внутрішнім, так і зовнішнім. Українські та російські соціалісти стояли на засадничо різних позиціях. У програмах українських соціалістичних партій важливе місце займали вимоги національно-територіальної автономії. Саме ці вимоги викликали шалений опір російських соціалістів, які традиційно сприймали Україну як невіддільну частину Росії. Тому так легко записували українців до стану контрреволюціонерів, дрібнобуржуазників тощо. І як наслідок - українці почали на всі боки відхрещуватися від звинувачень в сепаратизмі, самостійництві й лякатися навіть тіні незалежної української держави.

Українці на початку століття являли собою класичний приклад соціально-некомплектного народу, тобто народу, де чужа домінація отримала структурний характер у тому сенсі, що навіть на територіях, де дана група складала переважну більшість населення, майже всі визначальні ролі в суспільному розподілі праці, крім найменш престижних, були зайняті представниками інших народів. Після Валуєвського циркуляра 1863 року та Емського указу 1876 року підросійські українці не мали леґального доступу до рідномовних школи та літератури. І навіть у невеликих містах, де у 1870 році міщани розмовляли місцевими українськими говірками, на початку століття «переважала мова російська або суміш російської й української» 6. Навіть у 1917 р. українці ще були переважно селянським народом, мало втегненим у індустріальний розвиток свого краю.

Закономірно, що з десятками мільйонів селян, двома десятками тисяч інтеліґентів та кількома індивідуалами серед інших класів тільки та ідеологія мала шанс отримати масову підтримку, яка могла дати артикуляцію національним та соціальним домаганням селянства, котре ще носило на собі залишки кріпацтва. Більш того, з другої половини XIX століття у Європі взагалі домінував масовий соціалістичний рух, ідеологія якого здавалася найбільш «проґресивною», «модною», у контексті якого поневолені народи могли сподіватися знайти союзників у спільній боротьбі за свободу та справедливість. 

 

Список использованной литературы: 
  1. Генеза політичної думки в Україні // Опорний конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання з базової освіти. - К.: КДТЕУ, 1998. – 102 с.
  2. Дорошенко. Д. З історії української політичної думки з часів Світової війни: репринт. - К.: Генеза, 1996. - 430 с.
  3. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ - початок ХХ століття). - К., 1998. - 350 с.
  4. Ідея самостійної держави та її носії в українському національно-визвольному русі // Історія в школах України. - 1998. - № 1. - С.2-6.
  5. Михайло Драгоманов і національне відродження // Відродження. - 1998. - № 6. - С.16-19.
  6. Шевчук В. Дослідження з проблем державності // Літературна Україна. - 1998. - № 21 (21 травня). - С.2-3.
  7. Шкляр Л. До ідей української державности на межі століть // Розбудова держави. - 1998. - № 11 - 12. - С.126-128.
2168
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.