Соціальна перцепція: поняття, суть і механізми реалізації

У процесі спілкування повинне бути присутнє взаєморозуміння між учасниками цього процесу, однак власне взаєморозуміння може у цьому випадку бути пояснене по-різному:

• як розуміння цілей, мотивів, установок партнера по взаємодії,;
• як не лише розуміння, але і прийняття, розуміння цих цілей, мотивів, установок. 

Однак і в одному, і в іншому випадках велике значення має той факт, як сприймається партнер по спілкуванню, іншими словами, процес сприйняття однією людиною іншої виступає як обов'язкова складова частина спілкування і умовно може бути названий перцептивною стороною спілкування. 

У будь-якому випадку зрозуміло, що під час сприймання соціальних об’єктів перцептивне сприймання має свою специфіку, яка полягає в тому, що дається одночасна оцінка і об’єктивно, і суб’єктивно значущим зовнішнім і внутрішнім характеристикам об’єктів сприймання. У зв’язку з цим варто відзначити, що образ, як „результат” соціально-перцептивного процесу, функціонує далі у всій системі взаємин людей. При цьому іноді „образи” іншої людини, групи, будь-якого соціального явища в якості „орієнтувальної основи поведінки” є більш значущими в цих взаєминах, ніж самі об’єкти.

Специфічними рисами соціальної перцепції є те, що:

• соціальний об’єкт не пасивний, не байдужий до того, хто його сприймає; тут виявляється так звана „подвійна суб’єктність” - взаємне сприймання і пізнання, коли для побудови стратегії взаємодії беруться до уваги не тільки потреби, мотиви та настанови власні, але й іншого;
• впливаючи на об’єкт сприймання, перцептор прагне трансформувати уявлення про себе в сприятливий для своїх цілей бік;
• увага суб’єкта зосереджена не на моментах породження образу як результату відображення реальності, що ним сприймається, а на змістових і оцінних інтерпретаціях об’єкта сприймання, в тому числі і причинних;
• сприймання соціальних об’єктів характеризується більшою злитістю пізнавального і емоційного компонентів, більшою залежністю від мотиваційно-смислової структури суб’єкта, що сприймає.

Перш ніж розкривати в змістовному плані характеристики цієї сторони спілкування, необхідно уточнити основні терміни цієї галузі. Досить часто сприйняття людини людиною визначають як "соціальну перцепцію". Однак це поняття в даному випадку вживається не досить точно. Термін "соціальна перцепція" уперше був уведений Дж.Брунером в 1947 р. у ході розробки так званого нового погляду на сприйняття. Спочатку під соціальною перцепцією розумілася соціальна детермінація перцептивних процесів, пізніше дослідники, зокрема в соціальній психології, надали поняттю дещо іншого змісту: соціальною перцепцією стали називати процес сприйняття так званих соціальних об'єктів, під якими малися на увазі інші люди, соціальні групи, великі соціальні спільноти. Саме в цьому вживанні термін закріпився у соціально-психологічній літературі, тому сприйняття людини людиною стосується до області соціальної перцепції, однак не вичерпує її.