Статистика земельних та водних ресурсів

 

Станом на 1 січня 1999 року єдиний земельний фонд України досягав 60354, 8 млн. га, що дорівнює близько 0, 4% від площі суші Землі. Відповідно до Земельного кодексу України (ст.. 2) всі землі поділяються на сім категорій цільового призначення:

сільськогосподарського;

населених пунктів;

промисловості, транспорту, зв’язку та ін. ;

природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

лісового фонду;

водного фонду;

запасу землі.

Основну частину земельного фонду України становлять сільськогосподарські угіддя – 41826, 5 тис. га (62, 3% від загальної території України). За площею сільськогосподарських угідь Україна входить до перших 12 країн світу.

Ліси та вкриті лісом площі займають 17, 2% території України, інші види земельних угідь (забудовані землі, відкриті заболочені, сухі відкриті землі з особливим рослинним покровом, відкриті землі без рослинного покриву) – 7, 4%.

 

Таблиця 1.1

Земельна площа України на 1 січня 1998 року та на 1 січня 1999 року 

1997 1998

Всього земель (територія) 60, 4 60, 4

Землі користувачів, що займаються сільськогосподарським виробництвом 46, 6 39, 1

Землі інших користувачів 13, 8 21, 3

 

Таблиця 1.2

Дані для обчислення агрегатних індексів

1997 1998

Кількість заповідників і природних національних парків 24 27

Середня площа заповідника чи природного національного парку, тис. га 31, 74 28, 46

Загальна площа усіх заповідників і природних національних парків, тис га 761, 8 768, 5

 

Ліс – це не тільки національне багатство будь-якої країни і сировинна база для розвитку багатьох галузей економіки, але й важливий природний чинник забезпечення сприятливих умов для життєдіяльності суспільства на різних територіальних рівнях.

Дослідження вчених свідчать: протягом останнього тисячоліття природні умови України майже не змінились, а лісистість, яка сягала понад 50% її загальної території, зменшилася у 2-3 рази. Сьогодні наша держава є малолісистою і лісодефіцитною. Загальна площа її лісів становить 10, 78 млн. га, а лісистість її території – 15, 6%. На кожного жителя України припадає 0, 19 га лісу (що є майже у 2 рази менше від екологічно обгрунтованої норми) і 34, 6 м3 деревини. Через надмірне лісокористування в лісах державного значення спостерігався хронічний дефіцит стиглих і достигаючих деревостанів.

 

 

Економіка України здебільшого складається з галузей, що характеризуються інтенсивним споживанням природних ресурсів, енергії, в першу чергу води. Нині, як відомо, в силу багатьох причин вона переживає відчутний спад промислового виробництва. Це – негативна тенденція, але у ній є певний позитив, оскільки завдяки цьому істотно зменшуються шкідливі викиди.

Постійне зростання промислового виробництва в Україні призвело до величезних витрат питної води, яка більше не може використовуватися і скидалася у басейни річок і морів.

Відомо, що Дніпро та його притоки є основними джерелами водопостачання України. З Дніпра на території України забезпечується прісною водою 32 тис. мешканців, 6, 2 тис. промислових підприємств, 2, 2 тис. сільських, 1, 1 тис. комунальних господарств. Без води Дніпра вони не можуть існувати. А між тим зі стічними водами до басейну Дніпра 208 тис. тонн нафти, 54, 9 тонн зависних речовин, 1, 7 тис тонн фосфору, 13, 4 тонн азоту амонію, 6, 9 тис. тонн фенолів та інших речовин. Таким чином, через безграмотну господарську діяльність, стан більшості річок басейну Дніпра стає катастрофічним.

Річки, особливо малі, водосховища, акваторії Азовського моря і Сиваша, північно-західної частини Чорного моря характеризуються не тільки підвищенням ступення забруднення, а й погіршенням гідрологічного стану, втратою значної частини рибних ресурсів, деградацією рекреаційних ресурсів. Крім того, забрудненню піддаються не тільки поверхневі, але й підземні води. Так кількість джерел постійного забруднення за останні 20 років зросла більше ніж у 4 рази, і тепер становить понад 200.

Маємо пам’ятати, що Україна є одним із найменш водозабезпечених районів Європи. Потенційні місцеві ресурси поверхневих і підземних вод складають 60 км3, які у маловодні роки знижується до 37 км3.

Каскад із шести штучних водосховищ на Дніпрі, створив резервний фонд, за рахунок якого водою постачаються промислові центри Донбасу і Криворіжжя, зрошуються значні масиви земель Причорномр’я і Криму.

Статистика корисних копалин

Мінерально-сировинний комплекс України забезпечує діяльність близько 48% промислового потенціалу. Більше третини експортного потенціалу Україна має за рахунок сировинного комплексу. Україна входить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу, а щодо запасів основних видів корисних копалин у перерахунку на душу населення посідає одне з перших місць в світі.

За даними Держкомгеології в Україні відкритопонад 20 тис. родовищ, з яких 7764 родовища мають промислове значення, експлуатується 61 вид корисних копалин – це 3248 родовищ.

Розробляєтьсяродовища залізних, марганцевих руд, уранові, титанові, цирконієві, сірчані, ртуть, графіт, облицювальне каміння. Площа України становить лише 0, 4% від загально світової, а виробництво мінеральної сировини – 5% від загального світового виробницва.

Однак маючи унікальні родовища, Україна задовільняє потреби в кольорових металах і в сплавах – близько 2 млн. тонн – власним виробництвом менш ніж на 25%.

Україна багата на паливо. Це передусім, Донбас з покладами кам’яного вугілля (антрацит, кокс), геологічні запаси його практично невичерпні, при раціональному використанні їх вистачить на 300 років.

Також багато лікувальних грязей, мінеральних джерел. Широкорозвинені неметалеві корисні копалини, одним з таких є графіт, кам’яна сірка, кам’яна сіль, та інше.