Статистика робочої сили України

Друга стадія – зведення і групування – ставить своїм завданням всебічно систематизувати отримані внаслідок статистичного спостереження матеріали. Основна суть її зводиться до перевірки даних, їх групування за рядом певних ознак, підбиття групових і загальних підсумків, розрахунку різних показників, проектування таблиць і занесення в них даних. Результати зведеної обробки статистичних матеріалів, що являють собою сукупність взаємопов'язаних цифрових характеристик суспільних явищ і процесів, представляють у вигляді системи таблиць та графічних ілюстрацій. Метод групувань дозволяє виділити у досліджуваній сукупності соціально-економічні типи явищ, охарактеризувати їх структуру, виявити взаємозв'язки і взаємозалежності між показниками.

Третя стадія – аналіз даних передбачає проведення аналізу статистичної інформації на основі обчислення узагальнюючих показників: абсолютних, відносних і середніх величин, статистичних коефіцієнтів показників варіації ознак і динаміки явищ, індексів та показників, що характеризують щільність зв'язку між явищами, і ін. Аналіз статистичних даних дозволяє розкрити причинні зв'язки досліджуваних явищ, визначити вплив і взаємодію різних факторів, оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень та можливі економічні і соціальні наслідки від ситуації, що склалася на підприємстві. Порівнюючи узагальнюючі статистичні показники досліджуваних явищ, визначають кількісні оцінки їх поширення у просторі та розвиток в часі, виявляють характеристики зв'язку і взаємозалежності, формулюють наукові і практичні висновки.

Перераховані етапи статистичного дослідження є реальними його ступенями; як правило, між собою вони відокремлені в часі і реалізуються різним колом виконавців. Разом з тим вони тісно і нерозривно зв'язані між собою. Ще на стадії підготовки і проведення статистичного спостереження враховуються завдання аналізу досліджуваного об'єкту. Значно більшою мірою цьому підпорядкована обробка первинних даних, у процесі якої певним чином здійснюється їх аналіз.

При вивченні соціально-економічних явищ статистика керується положенням матеріалістичної діалектики про перехід кількісних змін у якісні. Це має важливе значення при вивченні кількісних змін у масових соціально-економічних явищах для пізнання глибоких якісних змін. При цьому статистика опирається на діалектичні категорії випадкового і необхідного, одиничного і масового, індивідуального і загального.

 

 

Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економиічних явищ і процесів статистика використовує ряд понять і категорій:

ознака;

варіація;

статистична сукупність;

показник;

система показників.

Ознакою в статистиці називають відмінну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об'єктів (явищ). Так, ознаками промислового підприємства можуть бути: розміри виробництва, величина основних виробничих фондів, чисельність промислово-виробничого персоналу і ряд інших. Демографічними і соціально-економічними ознаками людини можуть служити вік, рівень освіти, професія, стать тощо.

Систему ознак широко використовують при складанні програми статистичного спостереження та наступного групування зібраних матеріалів.

У статистичній літературі ознаки умовно поділяють на якісні (атрибутивні) і кількісні. До якісних (атрибутивних) відносяться ознаки, варіанти яких, характеризуючи особливості окремих одиниць, не мають кількісного вираження. Наприклад, при вивченні населення атрибутивними ознаками можуть бути: стать людини – жінка, чоловік; професія – механік, електрик, водій, комбайнер. Якщо якісні ознаки можуть приймати лише одне з двох протилежних значень, їх називають альтернативними.

Кількісними називають ознаки, які мають числове вираження.

Наприклад, стаж роботи робітника, урожайність певної культури, вага певного виробу є кількісними ознаками. Розрізняють ознаки основні і другорядні. Основні ознаки визначають головну суть досліджуваних явищ і процесів. Другорядні – це ознаки, що не зв'язані безпосередньо з внутрішнім змістом явищ. Статистика веде спостереження і реєстрацію переважно основних ознак, оскільки у її завдання входить вивчення головних рис досліджуваних явищ. Тому при складанні переліку ознак важливо відокремити основні від другорядних.

Крім того, ознаки поділяються на варіаційні і постійні. Варіаційними є ознаки, які приймають різні значення в окремих одиниць досліджуваного явища. Так, при вивченні підприємницької діяльності обсяг виробленої чи реалізованої продукції є ознакою варіаційною, оскільки його величина в окремих підприємствах, як правило, різна. Постійні ознаки мають незмінні значення у всіх одиниць досліджуваного явища. Окремі значення ознаки називають варіантами.

Важливою особливістю статистики є те, що вона, вивчаючи свій предмет, утворює статистичні сукупності (колективи).

Статистична сукупність – це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями (ознаками), що піддаються статистичному вивченню. Наприклад, сукупність промислових підприємств України. Окремі об'єкти, явища, що складають статистичну сукупність, називаються одиницями сукупності.

Всі соціально-економічні явища і процеси статистика вивчає за допомогою статистичних показників. За допомогою статистичних показників створюється, передається і зберігається статистична інформація.

Під статистичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця і часу. Так, в якості статистичних показників можуть виступати: чисельність населення, товарна і нормативно-чиста продукція промислового підприємства, рівень продуктивності праці, рівень рентабельності і інші. Сукупність показників, які всебічно характеризують розвиток суспільства, утворюють систему показників. Зведені економічні показники, що характеризують складний комплекс економічних явищ, інколи називають синтетичним. Наприклад, національне багатство, національний дохід держави, валовий національний продукт.

Величина показника є результатом вимірювання об'єктів (елементів) і змінюється в залежності від методологічних особливостей його побудови, зумовлених, в свою чергу, ступенем охоплення досліджуваних процесів. Показники називаються натуральними,